![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Р еферат
- •Аквадистилятор де-4-2
- •Розділ 1. Загальнотехнічна частина
- •1.1. Технічна характеристика та призначення приладу
- •1.2. Аналіз існуючих аналогів
- •Технічні характеристики аквадистилятора де-20
- •Технічні характеристики аквадистилятора електричного де-60
- •1.3 Фізичні основи перетворень, які використовуються в приладі
- •2.1. Структурна схема приладу
- •2.2. Принцип роботи приладу, призначення окремих елементів та їх взаємодія
- •2.3. Гідравлічна схема приладу
- •2.4. Електрична схема приладу
- •2.5. Розрахунок потужності електронагрівачів
- •2.6. Особливості експлуатації приладу
- •Розділ 3. Технологічна частина
- •3.1. Характеристика та службове призначення деталі. Аналіз технологічності.
- •3.2. Проектування заготовки та способу її отримання.
- •3.3. Розробка технологічного маршруту та технологічного обладнання.
- •3.4. Розрахунок режимів різання.
- •4. Спеціальна частина.
- •4.1. Технічне обслуговування приладу
- •4.2. Можливі несправності та способи їх усунення
- •4.3. Перспектива модернізації приладу
- •Розділ 5. Техніка безпеки під час роботи з приладом
- •Висновки
- •ЛіТература
1.3 Фізичні основи перетворень, які використовуються в приладі
Для отримання чистої і надчистої води з вод різної солоності, очистки стічних вод, концентрування солей з промислових вод застосовується метод мембранної дистиляції. Розглянута мембранна дистиляція через паровий прошарок, в якій на відміну від контактної мембранної дистиляції, пара за приймаючою стороною мембрани конденсується на охолоджуваній поверхні, яка знаходиться на певній відстані від мембрани. Повітря в порах мембрани перешкоджає дифузії водяної пари і зменшує її потік через мембрану.
При малих розмірах пор, коли переважає «кнудсенівська» дифузія, вилучення повітря приводить лише до незначного збільшення потоку. Для мембран з більшими розмірами пор таким чином можна реально збільшити потік пари і знизити теплопереніс через мембрану. Газова мембранна дистиляція забезпечує отримання чистої води, також може застосовуватись для термолабільних розчинів при забезпеченні заданого перепаду температур (ΔΘ=30…40К) при низькій температурі холодоагенту. При створенні математичної моделі процесу газової мембранної дистиляції (рис. 1.4) використали підхід застосований при розробці математичної моделі процесу контактної мембранної дистиляції.
В літературі досліджувались математичні моделі, в яких описується механізм тепло - та масо переносу. В цих моделях розглядається вплив на процес дифузійного переносу пари, який характеризується режимами течії: молекулярною, «кнудсенівською» і перехідним. Розроблені математичні моделі процесу мембранної дистиляції, які враховують вплив гідродинаміки течії розчину, розмірів і характеристик мембран, температурних режимів на питомий масовий потік пари через мембрану (1.1), температурної поляризації на продуктивність процесу, зміни проникності мембрани. В цій моделі механізм переносу тепла через мембрану з парою і через структуру мембрани описувався в граничних умовах для потоків розчину та дистиляту і без врахування зміни швидкості та температури пари в порах мембрани.
Рис. 1.4 Схема газової мембранної дистиляції
Система рівнянь гідродинаміки і тепло масообміну для потоків рідини в каналах, що включає рівняння нерозривності, руху, концентрації (для розчину солі) і тепло масообміну:
(1.1)
де,
- оператор Гамільтона,
- оператор Лапласа; ρ
– густина,
кг/м3;
τ
– час, с; V=(u,v,w)
– вектор швидкості, м/с; u,v,w
– проекції швидкості на вісі Ох,
Оу,Oz
відповідно; Р
– тиск, Па;
µ
– коефіцієнт динамічної в’язкості,
Па·с;
– коефіцієнт об’ємного температурного
розширення, К-1;
– коефіцієнт об’ємного концентраційного
розширення; То
– температура навколишнього середовища,
К;
с
– концентрація солі, кг;
со
– рівноважна концентрація; gy
– прискорення вільного падіння, м/с;
Ds
– коефіцієнт дифузії, м2/с;
χ
– коефіцієнт температуропровідності,
м/с.
РОЗДІЛ 2. РОЗРАХУНКОВО – КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА
В даній частині випускної роботи аквадистилятор ДЕ-4-2 було розглянуто з функціональної точки зору. Детально описано принцип роботи, вузли, деталі їх взаємодія. Розглянуто такі технічні перетворення та взаємодії за допомогою яких робота приладу стає можливою.