Прокурорський нагляд та судовий контроль на стадії порушення кримінальної справи.

До теми 17.

1. Підстави для зміни назви «попереднього слідства» на «досудове слідство».

2. Забезпечення прав особам, які беруть участь у справі.

3. Таємниця досудового розслідування.

4. В провадженні слідчого одночасно знаходиться 8 кримінальних справ про крадіжку майна. Зібранні докази дозволяють зробити висновок про те, що ці злочини вчинені однією особо. Слідчий прийняв рішення про об’єднання кримінальних справ в одному провадженні. Як йому правильно і одночасно з найменшими затратами часу оформити відповідне рішення:

   • По кожній кримінальній справі слідчий виносить постанову про притягнення особи в якості обвинуваченого, а потім по кожній справі складається постанова про об’єднання кримінальних справ;

   • По кожній справі слідчий виносить постанову про притягнення особи в якості обвинуваченого, а потім складає одну постанову про об’єднання всіх кримінальних справ;

   • По кожній справі слідчий складає постанову про об’єднання кримінальних справ, а потім виносить одну постанову про притягнення особи в якості обвинуваченого по всіх епізодах злочинної діяльності.

   • Якщо не один з запропонованих варіантів вирішення ситуації не можна вважати оптимальним то запропонуйте власний варіант.

5. Вжиття заходів щодо виявлення та усунення причин і умов, які сприяли вчиненню злочину.

До теми 18.

1. Поняття та ознаки оперативно-розшукових заходів.

2. Проаналізуйте Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» і визначить порядок прийняття рішення про проведення оперативно-розшукових заходів. Сформулюйте висновки відносно відмінності порядку проведення слідчих дій і оперативно-розшукових заходів.

3. Оперативна діяльність та слідчі дії – проблеми співвідношення.

До теми 19.

1. Особливості допиту неповнолітньої особи та особи яка має дипломатичний імунітет.

2. Процесуальний порядок допиту потерпілого.

3. Вирішіть ситуацію і обґрунтуйте відповідь посиланнями на діюче законодавство: Недалеко від місця проживання свідка було вчинено вбивство. В процесі допиту, свідок – художника за професією – описав зовнішність злочинця, а потім за пропозицією слідчого намалював його портрет. Крім того свідок представив знайдений біля місця події ним ніж, з плямами бурого кольору.

Слідчий не став складати протокол виїмки портрету злочинця або ножа. Той факт, що свідок намалював портрет і представив ніж, слідчий зазначив в протоколі допиту, вважаючи, що після цього малюнок допитуваної особи став частиною протоколу слідчої дії, а ніж – речовим доказом.

Оцініть дії слідчого? Чи може допит об’єднувати всі вказані елементи?

4. Порядок допиту підозрюваного у кримінальній справі.

До теми 20.

1. Порядок проведення впізнання.

2. Впізнання за фотокартками.

3. Вирішіть ситуацію: Слідчий провів розслідування кримінальної справи, порушеної за фактом вчинення розбійного нападу. Під час допиту потерпілий стверджував що може впізнати особу, яка вчинила злочин. За оперативною інформацією злочин був вчинений злочинним авторитетом Кабановим. Вважаючи, що присутність на впізнанні Кабанова особисто може залякати потерпілого, слідчий провів впізнання по фотографії. Потерпілий впізнав Кабанова, а слідчий не став проводити впізнання Кабанова особисто.

Оцініть дії слідчого.

4. Особистий обшук та умови його проведення без постанови.

До теми 21.

1. Відмінність накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку як виду слідчої дії від відібрання кореспонденція за певними ознаками як особливого виду оперативно-розшукового заходу.

2. Загальна характеристика супутніх, для призначення експертизи, дій.

3. Вирішіть ситуацію: Слідчий виявив і вилучив з місця події відбитки пальців рук, відібрав зразки для експертного дослідження і виніс постанову про призначення дактилоскопічної експертизи. Щоб більш оперативно отримати результати експертизи, слідчий викликав на допит експерта. Він попередив експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань і вніс до протоколу його показання відносно того, кому з відомих осіб належать вилучені з місця події відбитки пальців рук. На допитів експерт дав показання, з яких стало зрозуміло, що вилучені відбитки пальців рук належать потерпілому. Так як свою інформацію відносно представлених на експертизу матеріалів експерт виклав, він не став готувати і оформляти висновок експерта.

Оцініть дії слідчого і експерта..

4. Порядок проведення наукового дослідження, яке призначається захисником.

До теми 22.

1. Складання постанови про притягнення особи в якості обвинуваченого.

2. Роз’яснення прав і обов’язків обвинуваченому як етап пред’явлення обвинувачення.

3. Складіть і оформіть постанову про притягнення особи в якості обвинуваченого за наступною фабулою: Семенов І.С. був затриманий 5 березня 2010 року. Він вибивши двері квартири №13 дома №7 по вул.. Колодізній у м. Миколаєві проник до житлового приміщення. З квартири ним було викрадено: відеомагнітофон вартістю 800 грн., дівідіплеєр вартістю 600 грн. і золотий кулон вартістю 500 грн. Всі перераховані речі належать Кирилову І.П., який проживає в зазначеній квартирі. Заподіяна шкода для потерпілого є значною. Крім того було встановлено, що Семенов раніше судимий за крадіжку Заводським місцевим районним судом м. Миколаєва у 2006 році до 3 років позбавлення волі і звільнився у жовтні 2009 року.

4. Особливості допиту обвинуваченого та порядку його оформлення протоколом.

До теми 23.

1. Роль я значення зупинення досудового розслідування у кримінальному процесі України.

2. Порядок зупинення досудового розслідування у зв’язку з розглядом суддею скарги на постанову про порушення кримінальної справи.

3. Вкажіть умови при яких може бути зупинено досудове слідство у кримінальній справі у зв’язку з не встановленням місцезнаходження особи, яка підлягає притягненню в якості обвинуваченого:

   • повинні бути застосовані всі необхідні заходи з метою встановлення особи, яка вчинила злочин;

   • збіг встановлений законом термін для проведення досудового слідства;

   • об’явлений розшук особи, яка вчинила злочин.

4. Процесуальний порядок та підстави для відновлення досудового розслідування.

До теми 24.

1. Поняття, ознаки, процесуальне та технічне значення обвинувального висновку.

2. Документи, які додаються до обвинувального висновку.

3. Скласти обвинувальний висновок відповідно до фабули справи (Тема 22.).

До теми 25.

1. Загальна характеристика і значення інституту закриття кримінальної справи.

2. Реабілітуючі обставини та їх характеристика.

3. Нереабілітуючі підстави для закінчення досудового слідства та їх зміст.

4. Постанову про закриття кримінальної справи у зв’язку з відсутністю події злочину (п. 1 ст. 6 КПК України) відповідно до наданої фабули (тема 22.).

До теми 26.

1. Контрольні питання, які вирішуються на стадії попереднього судового розгляду.

2. Характер підготовчих дій до судового розгляду.

3. Підстави та порядок оскарження рішень прийнятих під час здійснення попереднього розгляду справи суддею.

4. Скласти постанову про повернення справи прокурору у зв’язку з відсутністю затвердження обвинувального виноску відповідно до наданої фабули (Тема 22).

До теми 27.

1. Поняття загальних умов судового розгляду та їх відмінність від принципів кримінального процесу.

2. Фіксація судового засідання та порядок їх здійснення.

3. Ознайомитися з положеннями Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» і визначити особливості застосування заходів безпеки до співробітників суду на відміну від інших суб’єктів кримінального процесу. Скласти порівняльну таблицю.

До теми 28.

1. Судове слідство: порядок проведення, вузьке та широке судове слідство.

2. Вимоги які пред`являються до вироку.

3. Скласти вирок відповідно до наданої фабули (Тема 22).

4. Порядок постановлення вироку судом в нарадчій кімнаті.

5. Окрема постанова (хвала) суду та її правове значення.

До теми 29.

1. Види апеляційного провадження, які склалися в різних правових системах світу.

2. Порядок проведення попереднього розгляду справи суддею під час апеляційного провадження.

3. Скласти апеляцію від імені засудженого у зв’язку з переконанням що призначене судом покарання є більш суворим, ніж він заслуговує, відповідно до наданої фабули. (Тема 22).

До теми 30.

1. Види касаційного провадження, які склалися в різних правових системах світу.

2. Поняття касаційного провадження та його відмінність від апеляційного.

3. Скласти касаційну скаргу від імені засудженого у зв’язку з переконанням що призначене судом покарання є більш суворим, ніж він заслуговує і що він не погоджується з рішенням апеляційного суду про залишення вироку без змін, відповідно до наданої фабули. (Тема 22).

До теми 31.

1. Порядок набрання чинності вироку суду.

2. скласти таблицю набрання законної сили вироком суду в залежності від виду вироку.

3. Оформлення рішень, які винесені в процесі виконання вироку.

До теми 32.

1. Виключне провадження та його відмінність від апеляційного та касаційного провадження.

2. Види виключного провадження в інших країнах світу.

3. Скласти каплицю відповідно до якої визначити передбачені діючим кримінально-процесуальним законом форми виключного провадження.

До теми 33.

1. Загальна характеристика неповнолітнього суб`єкта, відносно якого існують особливості кримінально-процесуального провадження.

2. Особливості предмета доказування при провадженні відносно неповнолітніх.

3. Порядок проведення ПФДПМ та випадки направлення матеріалів для порушення кримінальної справи за загальними правилами.

4. Суб’єкти, відносно яких допускається особливе провадження по застосуванню примусових заходів медичного характеру.

5. Загальна характеристика приватного обвинувачення.

7. Теми рефератів

До теми 1.

1. Кримінальний процес в різних правових системах світу.

2. Завдання кримінального процесу в умовах розбудову соціальної і правової держави.

До теми 2.

1. Система кримінально-процесуального законодавства України.

2. Процесуальні імунітети і порядок їм закріплення в законодавстві України.

3. Конституція як джерело кримінально-процесуального права.

До теми 3.

1. Правові принципи та їх види.

2. Значення принципів кримінального процесу в процесі здійснення процесуальної діяльності.

3. Гарантії незалежності суддів в процесі здійснення правосуддя.

4. Судова дискреції як передумова діяльності суддів в процесі провадження у кримінальних справах.

5. Змагальність і диспозитивність в сучасному кримінальному процесі.

6. Проблеми співвідношення гласності кримінального процесу і необхідності забезпечення безпеки суб’єктів процесуальної діяльності.

До теми 4.

1. Перспективи діяльності суду присяжних в Україні.

2. Характер участі прокурора у кримінальному процесі різних країн світу.

3. Співвідношення між державним та приватним обвинуваченням.

До теми 5.

1. Процесуальна самостійність слідчого та її межі.

2. Проблеми визначення кола осіб, які наділені повноваженням здійснювати дізнання у кримінальних справах.

3. Дізнання і досудове слідство – проблеми співвідношення.

До теми 6.

1. Проблеми визначення підозрюваного і доцільність існування у кримінальному процесі України.

2. Юридична особа як потерпілий у кримінальному процесі – за і проти.

3. Співвідношення прав потерпілого і обвинуваченого як спосіб гарантування змагальності процесу.

До теми 7.

1. Проблеми участі захисника при наданні правової допомоги свідку.

2. Правові гарантії діяльності захисника у кримінальному процесі.

До теми 8.

1. Відповідність українського кримінально-процесуального законодавства міжнародним стандартам відносно участі свідка у кримінальному процесі.

2. Секретар і спеціаліст у кримінальному процесі – проблеми співвідношення.

До теми 9.

1. Зміст істини у кримінальному процесі.

2. Генезис предмета доказування у кримінальному процесі України.

3. Особливості предмета доказування в процесі розгляду кримінальної справи відносно неповнолітнього.

До теми 10.

1. Структура збору доказів у кримінальному процесі.

2. Порядок отримання інформації шляхом допиту в різних країнах світу.

До теми 11.

1. Умови визнання висновків експерта допустимими і достовірними доказами.

2. Умови і порядок визнання предметів речовими доказами та порядок їх збереження.

3. Особливості доказування на різних стадіях кримінального процесу.

До теми 12.

1. Генезис інституту цивільного позову у кримінальному процесі України.

2. Перспективи розвитку інституту цивільного позову в умовах пошуку альтернативних форм кримінального переслідування.

До теми 13.

1. Примус і заохочення як складові елементи дії права.

2. Принципи застосування примусу у кримінальному процесі України та гарантії їх застосування.

До теми 14.

1. Загальна характеристика та порядок застосування запобіжних заходів.

2. Відповідність затримання, передбаченого кримінально-процесуальним законодавством України міжнародним стандартам.

До теми 15.

1. Місця та умови утримання осіб, взятих під варту.

2. Процесуальний порядок обрання запобіжного заходу – взяття під варту.

До теми 16.

1. Історія становлення інституту порушення кримінальної справи в Україні.

2. Особливості порушення справи в залежності від характеру вчиненого злочину.

До теми 17.

1. Історія становлення попереднього розслідування як окремої стадії кримінального процесу.

2. Перспективи процесуального положення слідства в умовах реформування української правової системи.

До теми 18.

1. Історія виникнення слідчих дій в кримінальному процесі України.

2. Слідчі дії, як окремий вид примусу у кримінальному процесі.

До теми 19.

1. Порядок проведення і оформлення очної ставки.

2. Порядок проведення і оформлення допиту потерпілого.

До теми 20.

1. Особистий обшук: поняття, порядок проведення і оформлення. Відмінність особистого обшуку від догляду речей особи.

2. Поняття, порядок проведення і оформлення виїмки у кримінальному процесі України. Відмінність виїмки від обшуку.

До теми 21.

1. Відмінність накладення арешту на кореспонденцію та зняття інформації з каналів зв’язку як виду слідчої дії від відібрання кореспонденції за певними ознаками як виду оперативно-розшукового заходу.

2. Порядок призначення і проведення експертизи за межами експертної установи.

До теми 22.

1. Порядок проведення і оформлення відтворення обстановки і обставин події злочину.

2. Загальні правила складання постанови про притягнення особи в кості обвинуваченого.

3. Заходи безпеки які застосовуються до суб’єктів кримінального процесу.

До теми 23.

1. Генезис інституту зупинення досудового слідства в українському кримінально-процесуальному праві.

2. Умови та підстави відновлення провадження у кримінальній справі.

До теми 24.

1. Характеристика, структура зміст і значення обвинувального висновку.

2. Загальна характеристика дій, які передують складанню обвинувального висновку.

До теми 25.

1. Історія становлення інституту закриття кримінальної справи у кримінальному процесі України.

2. Процесуальний порядок закриття кримінальної справи.

До теми 26.

1. Генезис інституту попереднього розгляду справи суддею у кримінально-процесуальному законодавстві України.

2. Роль і значення попереднього розгляду справи суддею в умовах пошуку форм оптимізації судового розгляду кримінальних справ.

До теми 27.

1. Особливості встановлення меж судового розгляду.

2. Судовий розгляд і здійснення правосуддя.

До теми 28.

1. Особливості проведення судових дебатів.

2. Останнє слово підсудного і його значення в процесі здійснення правосуддя.

До теми 29.

1. Генезис стадії апеляційного провадження у кримінальному процесі України.

2. Особливі ознаки апеляційного провадження у порівнянні з іншими перевірочними стадіями кримінального процесу.

До теми 30.

1. Генезис стадії касаційного провадження у кримінальному процесі України.

2. Порядок здійснення касаційного провадження.

До теми 31.

1. Порядок набрання вироком законної сили.

2. Порядок та суб’єкти виконання вироку за законодавством України.

До теми 32.

1. Генезис стадії виключного провадження у законодавстві України.

2. Відмінність виключного провадження від інших перевірочних стадій кримінального просу.

До теми 33.

1. „Пекінські правила” та їх відтворення у кримінально-процесуальному законодавстві України.

2. Генезис інституту протокольної форми досудової підготовки матеріалів.

3. Приватне обвинувачення в умовах реформування кримінально-процесуального законодавства України.

8. Завдання до модульних контролів

8.1. Питання до колоквіуму (мк-1)

1. Поняття, сутність і задачі кримінального процесу в сучасних умовах розбудови соціальної, демократичної і правової держави.

2. Дія кримінально-процесуального закону у просторі. Порядок застосування закону на морських, річкових та повітряних судах, які знаходяться під прапором або пізнавальним знаком України та в процесі виконання доручення іноземної країни на території України.

3. Дія кримінально-процесуального закону у часі. Зворотна дія закону.

4. Дія кримінально-процесуального законодавства за колом осіб. Правові імунітети.

5. Загальна характеристика стадій кримінального процесу і їх відмінність від етапів процесуальної діяльності.

6. Загальна характеристика суб’єктів кримінального процесу та їх ознаки. Відмінність поняття „суб’єкти кримінального процесу” від „учасники кримінального процесу”.

7. Склади суду в яких здійснюється розгляд кримінальних справ в Україні. Права та обов’язки судді.

8. Обставини, які виключають участь суді у розгляді кримінальної справи та порядок вирішення питання про відвід судді. Обставини, які виключають повторну участь судді у розгляді кримінальної справи.

9. Особливості участі судді у кримінальному процесі на досудових стадіях.

10. Народний та присяжний засідателі як суб’єкти кримінального процесу.

11. Загальне визначення прокурора як суб’єкта кримінального процесу.

12. Особливість участі прокурора на досудових стадіях. Порядок здійснення прокурорського нагляду на досудових стадіях

13. Повноваження прокурора на судових стадіях кримінального процесу.

14. Діяльність прокурора у разі встановлення факту незаконності або необґрунтованості прийнятого судом рішення.

15. Слідчий як суб’єкт кримінального процесу. Повноваження слідчого.

16. Нормативне визначення процесуальної самостійності слідчого в процесі прийняття рішень і порядок її обмеження.

17. Повноваження начальника слідчого відділу.

18. Органи дізнання та особи, які здійснюють дізнання: проблеми співвідношення.

19. Визначеність суб’єктів на які покладаються функції органів дізнання. Характер рішень що приймаються органами дізнання та порядок їх оформлення.

20. Процесуальне положення підозрюваного у кримінальному процесі. Права та обов`язки підозрюваного.

21. Обвинувачений у кримінальному процесі та особливості його процесуального положення.

22. Форма участі підсудного у кримінальному процесі. Характер рішень що приймаються у разі відсутності підсудного.

23. Поняття потерпілого у кримінальному процесі. Особливі випадки визнання особи потерпілою (у разі настання смерті, при незакінченій злочинній діяльності і т.п.). Права та обов`язки потерпілого.

24. Порядок визнання особи цивільним позивачем право на заявлення цивільного позову у кримінальній справі. Права та обов’язки цивільного позивача.

25. Підстави притягнення особи до участі у кримінальному процесі в якості цивільного відповідача.

26. Представництво у кримінальному процесі.

27. Правове визначення осіб, які мають право на участь в кримінальному процесі в якості захисника. Випадки обов’язкової участі захисника у кримінальному процесі. Порядок призначення та відсторонення захисника.

28. Обставини, які виключають можливість участі особи в якості захисника.

29. Права та обов`язки захисника.

30. Процесуальне положення перекладача: вимоги які пред’являються до перекладача процесу.

31. Спеціаліст у кримінальному процесі. Випадки обов’язкової участі спеціаліста. Права та обов’язки спеціаліста.

32. Експерт у кримінальному процесі. Обставини які виключають участь експерта в процесі провадження у кримінальній справі.

33. Секретар судового засідання як посадова особа суду.

34. Роль та значення понятих у кримінальному судочинстві.

35. Конституційні положення відносно обмеженості кола осіб які зобов’язані давати показання у якості свідка. Особи, які не можуть бути допитані в якості свідка. Права то обов’язки свідка в процесі провадження по справі.

8.2. Тести (мк-2)

Питання для тестів є постійними. Варіанти відповідей розробляються викладачем.

1. Теорія віддзеркалення як основа теорії доказів.

2. Особливості пізнання в кримінальному процесі.

3. Поняття та значення предмета доказування у кримінальній справі. Обставини які входять в предмет доказування.

4. Подія злочину та її процесуальна характеристика. Наслідки встановлення факту відсутності події злочину.

5. Система характеристик які об’єднані в елементі предмету доказування, визначеному як „винність та мотиви вчинення злочину”.

6. Обставини що впливають на ступінь тяжкості злочину.

7. Характер і розмір шкоди, заподіяної злочином.

8. Межі доказування та підстави для їх встановлення. Помилки в процесі визначення меж доказування.

9. Загальна характеристика процесу доказування у кримінальному процесі.

10. Значення етапу збирання доказів у процесі доказування. Способи збирання доказів. Форми фіксації доказів.

11. Перевірка доказів та її правовий прояв.

12. Оцінка доказів: встановлення допустимості, достатності, достовірності та належності. Засади оцінювання доказів у кримінальній справі.

13. Юридичне визначення доказів у кримінальному процесі. Співвідношення понять „докази” та „джерела доказів” у кримінальному процесі.

14. Класифікації доказів та їх практичне значення. Класифікація суб’єктів, які приймають участь в процесі доказування. Суб’єкти на які покладається обов`язок доказування по справі.

15. Показання свідка як джерела доказів, обставини які необхідно враховувати в при оцінці показань свідка.

16. Показання потерпілого як джерела доказів, обставини які необхідно враховувати при їх оцінці.

17. Показання підозрюваного в процесі доказування.

18. Показання обвинуваченого та їх види.

19. Поняття висновку експерта у кримінальному процесі.

20. Випадки обов’язкового призначення експертизи.

21. Кримінально-процесуальні види експертиз.

22. Поняття речових доказів та ознаки предметів які можуть бути до них віднесені. Доля речових доказів.

23. Протоколи слідчих, судових та оперативно-розшукових дій як джерела доказів та умови їх допустимості.

24. Інші документи та їх процесуальні особливості.

Примірний варіант тестування

1) Доказами в кримінальній справі є...

2) Що відноситься до доказів у кримінальному процесі?

1. Показання свідка;

2. Показання цивільного позивача;

3. Показання потерпілого;

4. Показання цивільного відповідача;

5. Показання обвинуваченого;

6. Показання підозрюваного;

7. Експертиза;

8. Речові докази;

9. Документи;

10. Протоколи дотну свідків, потерпілих, обвинувачених.

3) Які ознаки притаманні будь-якому доказу?

1. Достовірність;

2. Належність;

3. Об'єктивність;

4. Фіксованість;

5. Достатність;

6. Допустимість.

4) Як класифікуються докази по відношенню до обвинувачення?

1. Обвинувальні;

2. Доброякісні;

3. Щирі;

4. Виправдувальні.

5) Як класифікуються докази по відношенню до обставин, що підлягають доказуванню?

1. На прямі;

2. На другорядні;

3. На додаткові;

4. На побічні.

6) Вкажіть законні способи збирання доказів у кримінальному процесі?

1. Виклик особи на допит;

2. Призначення та проведення експертизи;

3. Використання службово-пошукових собак;

4. Витребування від установ, підприємств, організацій, посадових осіб у громадян предметів і документів;

5. Проведення ревізії за вимогою слідчого, прокурора, суду;

6. Проведення оперативно-розшукових дій органами дізнання;

7. Проведення оглядів, обшуків, освідувань.

7) В чому полягає зміст істини у кримінальному процесі?

1. Правильне пізнання фактичних обставин вчинення злочину;

2. Встановлення фактичних обставин справи та їх правильна юридична оцінка, в тому числі і правильна кваліфікація злочину;

3. Встановлення фактичних обставин, їх юридична кваліфікація, правильне призначення покарання.

8) Які етапи включає в себе процес доказування?

1. Проведення оперативно-пошукових дій;

2. Збирання доказів;

3. Процесуальне закріплення доказів;

4. Перевірку доказів;

5. Оцінку доказів.

9) Показання свідка, це повідомлення особою...

10) Що обов'язково враховується при перевірці і оцінці показань свідків?

1. Його посада;

2. Стать і вік;

3. Стан здоров'я;

4. Об'єктивні умови сприйняття свідком конкретних обставин;

5. Достовірність його повідомлень;

6. Достатність повідомленої ним інформації;

7. Допустимість його показань.

11) Хто допитується в якості потерпілого у кримінальному процесі?

1. Особа, якій злочином заподіяна моральна, фізична, майнова шкода;

2. Представник установи, підприємства або організації, які зазнали матеріальної шкоди від злочину;

3. Особа, відносно якої винесена постанова (ухвала) про визнання її потерпілою у кримінальному процесі.

12) За яких умов визнання обвинуваченим своєї вини може бути покладено в основу обвинувачення?

1. Якщо обвинувачений заслуговує довір'я;

2. Якщо обвинувачений щиро кається у вчиненому злочині і визнає свою вину;

3. Якщо показання обвинуваченого підтверджує один з свідків або потерпілий;

4. Якщо показання обвинуваченого підтверджуються сукупністю доказів по справі.

13) Речовими доказами є предмети матеріального світу...

14) 3 якого моменту предмет вважається речовим доказом?

1. З моменту зміни його якісних ознак під впливом злочину;

2. З моменту його виявлення;

3. З моменту огляду виявленого предмета;

4. З моменту проведення експертизи;

5. З моменту винесення постанови (ухвали) про приєднання предмета до справи в якості речового доказу.

15) Речові докази зберігаються:

1. До винесення постанови про закриття кримінальної справи;

2. До винесення вироку по справі;

3. До набрання вироком законної сили;

4. До закінчення строку на оскарження постанови про закриття кримінальної справи;

5. До відбуття покарання, призначеного судом;

6. В окремих випадках речові докази повертаються їх власникам до вирішення справи по суті.

16) Висновок експерта - це представлені за дорученням...

17)В яких випадках проведення експертизи є обов'язковою?

1. Для встановлення причин смерті;

2. Для встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень;

3. Для встановлення статевої зрілості потерпілої особи по справах про статеві злочини;

4. Для встановлення відношення предмету до вогнепальної зброї;

5. Для визначення фізичного або психічного стану свідка;

6. Для встановлення психічного стану підозрюваного чи обвинуваченого за наявності у справі даних, які викликають сумнів щодо його осудності;

7. Для визначення фізичного або психічного стану потерпілого;

8. Для встановлення віку обвинуваченого;

9. Для встановлення віку підозрюваного чи обвинуваченого, якщо це мас значення для вирішення питання про його кримінальну відповідальність, і якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

18) Коли призначається додаткова експертиза?

1. При недостатній зрозумілості висновку експерта;

2. При безпідставності висновку експерту;

3. При недостатній вичерпності висновку експерта;

4. При сумнівах в правильності висновку експерта;

5. Якщо висновки експерта суперечать фактичним обставинам справи;

6. Якщо при призначенні або проведенні експертизи були допущені суттєві порушення кримінально-процесуальної о закону.

19) В яких випадках призначається повторна експертиза по кримінальній справі?

1. При безпідставності висновків експерта;

2. При недостатній вичерпності висновків експерта;

3. При сумніві в правильності висновків експерта;

4. Якщо висновки експерта суперечать фактичним обставинам справи..

20) Комісійна експертиза проводиться:

1. Одним експертом;

2. Трьома експертами різних галузей знань;

3. Декількома експертами однієї галузі знань.

21) Комплексна експертиза проводиться:

1. Одним експертом

2. Трьома експертами різних галузей знань;

3. Декількома експертами однієї галузі знань.

22) Додаткова експертиза може бути замінена:

1. Повторною експертизою;

2. Поясненнями спеціаліста;

3. Допитом експерта, який проводив експертизу;

4. Комісійною експертизою.

23) Яке з визначень відноситься до такого процесуального документу як протокол?

1. Це документ, в якому відображаються відповіді на правові питання, що виникають в процесі провадження по справі;

2. Це документ, в якому відображається вказівка на проведення тієї чи іншої слідчої дії;

3. Це документ, в якому посвідчуються обставини і факти, встановлені в порядку, передбаченому законом.

24) 3 якого моменту провадження по справі може бути заявлений цивільний позов?

1. З моменту порушення кримінальної справи;

2. З моменту притягнення особи в якості обвинуваченого;

3. З моменту закінчення досудового слідства;

4. На стадії попереднього розгляду справи суддею;

5. В підготовчій частині судового розгляду;

6. В процесі судового слідства;

7. При постановлені вироку;

8. На стадії апеляційного провадження.

25) Чи можлива в кримінальному процесі така ситуація: є такий суб'єкт як цивільний позивач, але немає потерпілого? Обґрунтуйте відповідь.

26) Чи можлива в кримінальному процесі така ситуація: є такий суб'єкт як цивільний позивач, але нема цивільного відповідача? Обґрунтуйте відповідь.

27) Що є предметом цивільного позову?

1. Вимога про відшкодування матеріальних збитків, які були заподіяні злочином;

2. Вимога про відшкодування майнової шкоди, заподіяної потерпілому в результаті каліцтва, яке потягло за собою втрату працездатності;

3. Вимога про відшкодування майнової шкоди, заподіяної загибеллю годувальника;

4. Вимога про повернення викраденого майна, вилученого в якості речових доказів;

5. Вимога про стягнення затрат медичної установи на лікування потерпілої особи;

6. Вимога про стягнення грошової компенсації за моральні переживання.

28) В якому кримінально-процесуальному акті приймається рішення по суті цивільного позову?

1. В постанові слідчого про закриття кримінальної справи;

2. В постанові судді;

3. В ухвалі суду;

4. У вироку суду;

5. В протоколах судового засідання.

29) Яке рішення приймає суд відносно цивільного позову при постановленні обвинувального вироку?

1. Задовольняє позов повністю або частково;

2. Відмовляє в позові;

3. Визнає за цивільним позивачем право на задоволення позову і передає питання про його розмір на розгляд в порядку цивільного провадження;

4. Залишає позов без розгляду.

30) Що включають в себе заходи забезпечення цивільного позову?

1. Розшук розкраденого майна;

2. Вилучення розкраденого майна;

3. Встановлення можливих джерел відшкодування майнової шкоди;

4. Накладення арешту на майно обвинуваченого, підозрюваного та інших осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого;

5. Забезпечення зберігання майна;

6. Конфіскація майна.

31) Які заходи запобіжного характеру передбачені діючим кримінально-процесуальним законодавством?

1. Підписка про невиїзд;

2. Заборона залишати територію України;

3. Особиста порука;

4. Майнова порука;

5. Застава;

6. Порука громадської організації або трудового колективу;

7. Домашній арешт;

8. Взяття під варту;

9. Відсторонення особи від посади;

10. Віддання неповнолітнього обвинуваченого під нагляд батьків, опікунів, піклувальників або адміністрації дитячої установи;

11. Нагляд командування військової частини.

32) Які заходи застосовуються виключно за постановою судді?

1. Підписка про невиїзд;

2. Заборона залишати територію України;

3. Особиста порука;

4. Майнова порука;

5. Застава;

6. Порука громадської організації або трудового колективу;

7. Домашній арешт;

8. Взяття під варту;

9. Відсторонення особи від посади;

10. Віддання неповнолітнього обвинуваченого під нагляд батьків, опікунів, піклувальників або адміністрації дитячої установи;

11. Під нагляд командування військової частини.

33) Який мінімальний розмір застави, яка застосовується в якості запобіжного заходу у кримінальному процесі?

1. 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

2. 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

3. З0 неоподаткованих мінімумів дохода» громадян;

4. 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

5. 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

34) Скільки осіб можуть поручатися при застосуванні особистої поруки?

1. Одна особа

2. Дві особи

3. Не менше двох осіб;

4. Не менше трьох осіб;

5. Не менше чотирьох осіб.

35) Не пізніше якого терміну з моменту обрання запобіжного заходу особі повинно бути пред'явлене обвинувачення?

1. Не пізніше трьох діб;

2. Не пізніше п'яти діб;

3. Не пізніше десяти діб;

4. Не пізніше п'ятнадцяти діб;

5. Не пізніше тридцяти діб.

8.3. Питання до колоквіуму (мк-3)

1. Поняття порушення кримінальної справи як стадії кримінального процесу.

2. Привиди та підстави порушення кримінальної справи.

3. Порядок порушення кримінальної справи.

4. Поняття та значення досудового розслідування.

5. Форми досудового розслідування. Види дізнання та порядок його проведення.

6. Загальні умови досудового розслідування.

7. Поняття та види слідчих дій. Вимоги, які пред’являються до слідчих дій.

8. Поняття та ознаки оперативно-розшукових заходів.

9. Оперативна діяльність та слідчі дії – проблеми співвідношення.

10. Процесуальний порядок допиту свідка у кримінальній справі.

11. Особливості допиту неповнолітньої особи та особи, яка має дипломатичний імунітет та із застосуванням науково-технічних засобів.

12. Процесуальний порядок допиту потерпілого.

13. Порядок допиту підозрюваного у кримінальній справі.

14. Очна ставка та порядок її проведення.

15. Порядок пред’явлення для впізнання.

16. Поняття та види огляду. Особливості проведення різних видів огляду.

17. Освідування. Особливості проведення слідчого та медичного освідування.

18. Порядок призначення та проведення обшуку.

19. Особистий обшук та умови його проведення без постанови.

20. Порядок призначення і проведення накладання арешту на кореспонденцію та зняття інформації з каналів зв’язку.

21. Процесуальний порядок призначення експертизи в експертних установах та за їх межами.

22. Порядок проведення експертизи та її строки. Порядок проведення наукового дослідження, яке призначається захисником.

23. Порядок проведення відтворення обстановки та обставин події злочину.

24. Процесуальний порядок пред’явлення обвинуваченого та допит обвинуваченого.

25. Порядок та умови зупинення досудового слідства.

26. Процесуальний порядок та підстави для відновлення досудового слідства.

27. Дії, які виконуються слідчим у зв’язку із закінченням досудового слідства.

28. Поняття, ознаки та значення обвинувального висновку.

29. Структура обвинувального висновку. Документи, які додаються до обвинувального висновку.

30. Правові наслідки направлення кримінальної справи разом з обвинувальним висновком прокурору.

8.4. Питання до самостійної роботи (мк-4)

1. Поняття та процесуальне значення закриття кримінальної справи.

2. Порядок та підстави закриття кримінальної справи з реабілітуючих обставин.

3. Особливості процесуального порядку закриття кримінальних справ з нереабілітуючих обставин. Нереабілітуючі підстави для закінчення досудового слідства та їх зміст.

4. Загальна характеристика та значення стадії попереднього розгляду справи суддею. Питання, які вирішуються на цій стадії. Порядок попереднього розгляду справи суддею.

5. Рішення, які можуть бути прийняті під час попереднього розгляду кримінальної справи.

6. Поняття загальних умов судового розгляду та їх відмінність від принципів кримінального процесу.

7. Підготовча частина судового розгляду: значення, питання, які вирішуються, процесуальні наслідки.

8. Судове слідство: порядок проведення, вузьке та широке судове слідство.

9. Особливості проведення слідчих дій у суді.

10. Порядок проведення судових дебатів та останнього слова підсудного.

11. Поняття вироку та його правове значення. Вимоги, які пред’являються до вироку.

12. Види вироків та умови їх постановлення.

13. Порядок постановлення вироку судом у нарадчій кімнаті.

14. Окрема постанова (ухвала) суду та її правове значення.

15. Поняття та ознаки апеляційного провадження.

16. Порядок апеляційного оскарження вироку: апеляційні строки, суб’єкти, форма подачі апеляції.

17. Безпосереднє апеляційне провадження та рішення, які можуть бути прийняті під час його проведення.

18. Поняття касаційного провадження та його відмінність від апеляційного.

19. Строки, порядок подачі касаційної скарги або подання. Порядок здійснення касаційного провадження.

20. Рішення, які можуть бути прийняті на стадії касаційного провадження.

21. Порядок набрання чинності вироком суду. Умови, строки та суб’єкти звернення вироку до виконання.

22. Питання, які вирішуються до початку виконання вироку, під час його виконання та безпосередньо після його виконання. Виключне провадження та його відмінність від апеляційного та касаційного провадження.

23. Форми виключного провадження. Загальна характеристика виключного провадження за нововиявленими обставинами.

24. Особливості провадження в разі встановлення факту суттєвого порушення кримінально-процесуального закону або неправильного застосування кримінального закону.

25. Особливості предмета доказування при провадженні відносно неповнолітніх.

26. Особливості досудового розслідування відносно осіб, які не досягли повноліття. Порядок судового розгляду кримінальних справ відносно неповнолітніх.

27. Загальна характеристика кримінальних справ, відносно яких допускається проведення ПФДПМ. Порядок проведення ПФДПМ та випадки направлення матеріалів для порушення кримінальної справи за загальними правилами. Рішення, які приймаються за результатами ПФДПМ.

28. Суб’єкти, відносно яких допускається особливе провадження по застосуванню примусових заходів медичного характеру.

29. Особливості досудового слідства та питання, які під час його проведення повинні бути вирішені. Особливості судового розгляду про злочини неосудних.

30. Загальна характеристика приватного обвинувачення. Особливості порушення кримінальних справ приватного обвинувачення. Особливості розгляду кримінальних справ приватного обвинувачення.

9. Методи оцінювання праці студентів

9.1. Шкала оцінок за види обов’язкових робіт

9.2. Шкала оцінок за види додаткових робіт

9.3. Шкала підсумкових оцінок

Студент, який має оцінку С за шкалою ECTS, управі не складати екзамен.

10. Список літератури

10.1 Нормативно-правові акти

1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996 року. // Відомості верховної Ради України. – 1996. – №30.

2. Кримінально-процесуальний кодекс України. Прийнятий 28.12.1960 року.

3. Кримінальний кодекс України, прийнятий 5.04.2001 року.

4. Закон України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” від 23 грудня 1997 року. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – №20.

5. Закон України “Про адвокатуру” від 19 грудня 1992 року. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №9.

6. Закон України “Про судоустрій” від 7 лютого 2002 року. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – №27-28.

7. Закон України “Про статус суддів” від 15 грудня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №8.

8. Закон України “Про прокуратуру” від 5 листопада 1991 року. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №53.

9. Закон України “Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві” від 23 грудня 1993 року. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – №51.

10. Закон України “Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів” від 23 грудня 1993 року. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – №50.

11. Закон України “Про оперативно-розшукову діяльність” від 18 лютого 1992 року. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №22.

12. Закон України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” від 30 червня 1993 року. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №35.

13. Закон України “Про електронні документи та електронний документообіг” від 22 травня 2003 року. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №36.

14. Закон України “Про попереднє ув’язнення” від 30 червня 1993 року. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №35.

15. Закон України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” від 11 грудня 2003 року. // Урядовий кур’єр. – 2004. – №7.

16. Закон України “Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України” від 24 березня 1999 року. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – №22-23.

17. Закон України “Про розвідувальні органи України” від 22 березня 2001 року. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – №19.

18. Закон України “Про застосування амністії в Україні” від 1 жовтня 1996 року. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №48.

19. Закон України “Про судову експертизу” від 25 лютого 1994 року. // Голос України. – 1994. – 21 квітня.

20. Закон України “Про Військову службу правопорядку в Збройних Силах України” від 7 березня 2002 року. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – №32.

21. Закон України “Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх” від 21 квітня 1995 року. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – №6.

22. Закон України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду” від 1 грудня 1994 року. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – №1.

23. Закон України “Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні” від 17 квітня 1991 року. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №22.

24. Закон України “Про визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів” від 29 листопада 2001 року. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – №10.

25. Закон України “Про міжнародні договори України” від 29 червня 2004 року. // Урядовий кур’єр .2004, №155

26. Європейська конвенція з відшкодування шкоди жертвам насильницьких злочинів від 24 листопада 1983 року.

27. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права від 16 грудня 1966 року.

28. Конвенція про захист прав і основних свобод людини від 4 листопада 1950 року.

10.2 Судова практика

1. Про деякі питання застосування законодавства, яке регулює порядок і строки затримання (арешту) осіб при вирішенні питань, пов’язаних з екстрадицією: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 16 від 08.10.2004р.

2. Про деякі питання застосування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 2 від 28.03.2008р.

3. Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 8 від 24.10.2003р.

4. Про незалежність судової влади: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007р.

5. Про практику винесення судами окремих ухвал (постанов) у кримінальних справах: Постанова Пленуму Верховного Суду України №3 від 28.03.2008р.

6. Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів: Постанова Пленуму Верховного Суду України №13 від 02.07.2004р.

7. Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25.04.2003р. з доповненнями від 11.06.2004р. №10.

8. Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25.04.2003р.

9. Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування: Постанова Пленуму Верховного Суду України №7 від 03.06.2005р.

10. Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 1 від 23.12.2005р.

11. Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 5 від 16.04.2004р.

12. Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування: Постанова Пленуму Верховного Суду України №2 від 11.02.2005р.

13. Про практику постановлення судами вироків (постанов) при розгляді кримінальних справ в апеляційному порядку: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 1 від 15.05.2006р.

14. Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру: Постанова Пленуму Верховного Суду України №2 від 15.05.2006р.

10.3 Навчально-методичні джерела

1. Алиев Т.Т., Громов Н.А., Зейналова Л.М., Лукичев Н.А. Состязательность и равноправие сторон в уголовном судопроизводстве. – М, 2003.

2. Белкин Р.С. Эксперимент в следственной, судебной и экспертной практике. – М., 1964.

3. Бурков И.В., Мурзиков А.В. Заключение эксперта как вид доказательств . – Владимир, 2001.

4. Горбачев А.В. Уголовный процесс Украины (Структурно-логические схемы). - Харьков, 2002.

5. Горский Г.Ф., Кокорев Л.Д., Элькинд П.С. Проблемы доказательств в советском уголовном процессе. – Воронеж, 1978.

6. Гриненко А.В., Кожевников Г.К., Шумилин С.Ф. Принцип презумпции невиновности и его реализация в досудебном уголовном процессе. – Харьков, 1997.

7. Гришина Е.П. Достоверность доказательств и способы обеспечения в уголовном процессе. – М., 1996.

8. Громов Н.А. Вновь открывшиеся обстоятельства в уголовном процессе. – М., 1999.

9. Гумін О.М., Сибірна Р.І., Сергієнко Л.О., Устюгова О.Є. Кримінальний процес України (у питаннях та відповідях). – Львів, 2002.

10. Зеленецкий В.С. Возбуждение государственного обвинения в советском уголовном процессе. – Харьков, 1979.

11. Зеленецкий В.С. Возбуждение уголовного дела. – Харьков, 1998.

12. Коваленко Є.Г. Кримінальний процес України. – Київ, 2003.

13. Коваленко Є.Г. Кримінальний процес України. – Київ, 2004.

14. Козаченко О.В. Основні процесуальні і організаційні документі досудового слідства та дізнання. – Миколаїв, 2002.

15. Козаченко А. В. Уголовный процесс Украины: Учебно-практическое пособие. – Николаев: Изд-во “Илион”, 2007. – 344 с.

16. Козачанко О.В. Кримінальний процес України: Навчально-практичний посібник. – Миколаїв: Вид-во «Іліон», 2008. – 289 с.

17. Кримінальний процес України: Підручник / за редакцією Ю.М. Грошевого, В.М. Хотенця. – Харків, 2000.

18. Кримінальний процес України: Підручник /за редакцією Ю.М. Грошевого, В.М. Хотенця. – Харків, 2000.

19. Кучинська О.П., Кучинська О.А. Кримінальний процес України. – Київ, 2005.

20. Лобойко Л.М. Кримінально-процесуальне право. Курс лекцій. – Київ, 2005.

21. Лобойко Л.М. Кримінально-процесуальне право: Навчальний посібник. 2-ге видання перероблене і доповнене. – К., 2008. – 488 с.

22. Лобойко Л.М. Кримінально-процесуальне право: навчальний посібник до підготовки до державного іспиту. – Дніпропетровськ, 2004.

23. Лобойко Л.М. Стадії кримінального процесу. – Київ,2005.

24. Маляренко В.Т., Вернидубов І.В. Прокурор у кримінальному судочинстві. – Київ, 2001.

25. Маляренко В.Т., Коваленко Є.Г. Кримінальний процес України. – Київ, 1999.

26. Мешков В.М., Попов В.Л. Оперативно-розыскная тактика и особенности легализации полученной информации в ходе предварительного расследования. – М., 1999.

27. Міхеєнко М.М. Нор В.Т., Шибіко В.П. Кримінальний процес України. – Київ, 1999.

28. Муравин А.Б. Уголовный процесс: учебное пособие. – Харьков, 2000.

29. Нор В.Т., Павлишин А.А. Судові витрати у кримінальному процесі України. – Київ, 2003.

30. Образцов В.А., Богомолова С.Н. Допрос потерпевшего и свидетеля на уголовном процес се. – М., 2003.

31. Попелюшко В.О. Судовий розгляд кримінальної справи. – Київ, 2006.

32. Рыжаков А.П. Возбуждение и отказ в возбуждении уголовного дела. – М., 1997.

33. Рыжаков А.П. Обвиняемый. – М., 1999.

34. Рыжаков А.П. Следственные действия. – М., 2001.

35. Тертишник В.М. Кримінально-процесуальне право України. – Київ, 2003.

36. Тертышник В.М., Слинько С.В. Теория доказательств. – Харьков, 1998.

37. Трунов И.Л., Трунова Л.К. Меры пресечения в уголовном процессе. – Санки-Петербург, 2003.

38. Уголовный процесс / под общей редакцией П.А. Лупинской. – М., 1995.

39. Уголовный процесс /под редакцией профессора В.П. Божьева. – М., 1998.

40. Фаткуллин Ф.Н. Изменение обвинения. – М., 1971.

41. Химичева О.В. Концептуальные основы процессуального контроля и надзора на досудебных стадиях уголовного судопроизводства. – М., 2004.

42. Шимановский В.В. Привлечение в качестве обвиняемого. – Ленинград, 1983.

43. Эйсман А.А. Заключение эксперта. Структура и научное обоснование. – М., 1967.

44. Янович Ю.П. Уголовный процесс Украины. – Харьков, 1997.

11. Питання до іспиту

1. Поняття та задачі кримінального процесу.

2. Загальна характеристика стадій кримінального процесу.

3. Кримінально-процесуальне законодавство. Дія закону у просторі, часі та за колом осіб.

4. Поняття та ознаки кримінально-процесуальних принципів.

5. Принципи законності і публічності у кримінальному процесі.

6. Принцип недоторканості особи, її житла; охорона честі та гідності особи.

7. Принцип презумпції невинуватості.

8. Гласність, змагальність, диспозитивність судового розгляду.

9. Суд (суддя) як суб’єкт кримінального процесу. Обставини, які виключають участь судді у розгляді кримінальної справи.

10. Повноваження судді на судових та досудових стадіях кримінального процесу.

11. Повноваження прокурора у кримінальному процесі на досудових стадіях.

12. Діяльність прокурора на судових стадіях кримінального процесу.

13. Процесуальне положення слідчого і начальника слідчого відділу у кримінальному процесі.

14. Органи дізнання як суб’єкти кримінального процесу.

15. Потерпілий і його представник у кримінальному процесі.

16. Цивільний позивач і його представник у кримінальному процесі.

17. Процесуальне положення підозрюваного, обвинуваченого, підсудного у кримінальному процесі.

18. Цивільний відповідач і його представник як суб’єкти кримінального процесу.

19. Характер участі захисника у кримінальному процесі. Випадки обов’язкової участі захисника у кримінальній справі.

20. Права та обов’язки захисника.

21. Особи, які не зацікавлені у вирішенні справи.

22. Процесуальне положення свідка у кримінальному процесі.

23. Філософське підґрунтя теорії судових доказів у кримінальному процесі.

24. Процес доказування і його етапи.

25. Особливості процесу доказування на різних стадіях кримінального процесу.

26. Предмет та межі доказування.

27. Докази та їх класифікація у кримінальному процесі.

28. Суб’єкти доказування. Обов’язок доказування.

29. Показання свідка і потерпілого як джерела доказів.

30. Показання підозрюваного і обвинуваченого як джерела доказів.

31. Висновок експерта як джерело доказів. Кримінально-процесуальні види експертиз.

32. Речові докази як джерела доказів.

33. Протоколи слідчих, судових, оперативно-розшукових дій як джерела доказів.

34. Інші документи як джерела доказів.

35. Предмет, підстави цивільного позову у кримінальному процесі.

36. Заходи забезпечення цивільного позову.

37. Вирішення цивільного позову у судовому засіданні.

38. Поняття і класифікація заходів кримінально-процесуального примусу.

39. Інші заходи кримінально-процесуального примусу.

40. Поняття та ознаки запобіжних заходів.

41. Підписка про невиїзд як вид запобіжного заходу.

42. Особиста порука та порука громадської організації і трудового колективу як запобіжні заходи.

43. Застава як запобіжний захід у кримінальному процесі.

44. Нагляд командування військової частини за підозрюваним чи обвинуваченим як запобіжний захід.

45. Віддання неповнолітнього обвинуваченого під нагляд батьків, опікунів, піклувальників або адміністрації дитячої установи як запобіжний захід.

46. Підстави та порядок затримання особи.

47. Порядок прийняття рішень та їх оскарження за фактом затримання.

48. Умови, порядок, строк взяття під варту.

49. Поняття, сутність, значення стадії порушення кримінальної справи. Привід та підстави порушення кримінальної справи.

50. Процесуальний порядок порушення кримінальної справи. Обставини, які виключають можливість порушення кримінальної справи.

51. Рішення, які можуть бути прийняті на стадії порушення кримінальної справи і порядок їх оскарження.

52. Прокурорський нагляд і судовий контроль на стадії порушення кримінальної справи.

53. Поняття, значення, форми досудового розслідування.

54. Загальні умови попереднього (досудового) розслідування.

55. Поняття та значення слідчих дій. Вимоги, які до них пред’являються.

56. Допит свідка та потерпілого як види слідчих дій.

57. Очна ставка і порядок її проведення.

58. Огляд і освідування: поняття, порядок проведення.

59. Пред’явлення для впізнання як вид слідчих дій.

60. Обшук та виїмка: поняття, порядок проведення.

61. Призначення та проведення експертизи.

62. Відтворення обстановки та обставин події.

63. Пред’явлення обвинувачення та допит обвинуваченого.

64. Поняття, підстави, порядок зупинення досудового слідства.

65. Порядок закінчення досудового слідства складанням обвинувального висновку.

66. Підстави та процесуальний порядок закриття кримінальної справи.

67. Підсудність та її види.

68. Загальні умови судового розгляду.

69. Питання, які вирішуються під час попереднього розгляду справи суддею.

70. Рішення, які приймаються за результатами попереднього розгляду справи суддею.

71. Підготовча частина судового розгляду і її значення.

72. Судове слідство. Особливості проведення слідчих дій в межах судового слідства.

73. Процесуальна характеристика судових дебатів і останнього слова підсудного.

74. Поняття та вимоги, які пред’являються до вироку.

75. Види вироків.

76. Порядок постановлення вироку.

77. Окрема постанова (ухвала) суду та її значення.

78. Предмет та загальні умови апеляційного провадження.

79. Рішення, які приймаються на стадії апеляційного провадження.

80. Предмет та загальні умови касаційного провадження.

81. Рішення, які можуть бути прийняті на стадії касаційного провадження.

82. Поняття, значення, характеристика стадії виконання вироку.

83. Перегляд рішень за нововиявленими обставинами як вид виключного провадження.

84. Постановлення вироків.

85. Особливості провадження відносно неповнолітніх.

86. Протокольна форма досудової підготовки матеріалів. Провадження у справах відносно неосудних.

87. Заходи забезпечення безпеки учасників процесу та інших осіб.

Робочу програму склав:

Зав. кафедри, к.ю.н., доцент О.В. Козаченко

ЗМІСТ

1. НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН КУРСУ 2

2. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 3

3. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН КУРСУ 4

4. ЗМІСТ ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ за темами лекцій 6

VI семестр 9

4.1. ТЕЗАУРУС 13

5. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ) ЗАНЯТЬ 21

VI семестр 29

6. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ 38

VI семестр 44

7. ТЕМИ РЕФЕРАТІВ 49

8. ЗАВДАННЯ ДО МОДУЛЬНИХ КОНТРОЛІВ 53

8.1. ПИТАННЯ ДО КОЛОКВІУМУ (МК-1) 53

8.2. ТЕСТИ (МК-2) 55

8.3. ПИТАННЯ ДО КОЛОКВІУМУ (МК-3) 61

8.4. ПИТАННЯ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ (МК-4) 62

9. МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ ПРАЦІ СТУДЕНТІВ 64

10. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 65

10.1 Нормативно-правові акти 65

10.2 Судова практика 66

10.3 Навчально-методичні джерела 67

11. ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ 69

71