- •Векторні функції скалярного аргументу і їх властивості
- •Границя векторних функцій
- •Tеорема:
- •Доведення:
- •Неперервність векторних функцій
- •Векторна похідна
- •Елементи тригранника Френе
- •Дотична до кривої
- •Теорема:
- •Доведення:
- •Нормальна площина кривої
- •Бінормаль кривої
- •Спрямна площина
- •Головна нормаль
- •Довжина дуги кривої Натуральна параметризація
- •Кривизна кривої
- •Теорема:
- •Доведення:
- •Натуральні рівняння кривої
- •Формули Френе
- •Доведення:
- •Плоскі криві
- •Лінія на поверхні
- •Дотична площина і нормаль до поверхні
- •Перша квадратична форма поверхні
- •Застосування першої квадратичної форми
- •Друга квадратична форма поверхні
- •Кривизна кривої на поверхні Нормальна кривизна поверхні Теорема Меньє
- •Теорема Меньє
- •Нормальна кривизна поверхні в даному напрямку є величина стала.
- •Геодезична кривизна і її обчислення
- •Головні кривизни на поверхні
- •Індикатриса кривизни Дюпена
- •Класифікація точок на поверхні:
- •Класифікація точок на основі поняття ідекатриси Дюпена
- •Класифікація точок поверхні на основі поняття Гаусової (повної) кривизни поверхні
- •Класифікація точок з використанням поняття стичного параболоїда поверхні
- •Поверхня обертання і її рівняння
- •Головні напрямки на поверхні
- •Асимптотичні напрямки на поверхні Асимптотичні лінії
- •Геодезичні напрямки на поверхні
- •Сферичне зображення області на поверхні Теорема Гауса
- •Теорема :
- •Ізометричні поверхні Згинання поверхні
- •Теорема Гауса-Бонне(без доведення)
- •Теорема Гауса-Бонне:
- •Топологічний простір
- •I. Об'єднання будь-якої кількості (скінченної або нескінченної) відкритих множин є відкрита множина.
- •II. Перетин будь-яких двох відкритих множин є відкрита множина.
- •Топологічні перетворення і їх властивості
- •Замкнені множини Граничні точки
- •3°. Перетин будь-якої системи (скінченої чи нескінченної) замкнених множин є замкнена множина.(якщо - сукупність замкнених множин, то множина замкнена).
- •4°. Множина м простору замкнена тоді і тільки тоді, коли вона містить всі свої граничні точки.
- •Кліткове розбиття поверхні Орієнтовні поверхні
- •Теорема Ейлера для многогранників
- •Приклади топологічно правильних многогранників
- •Топологічні властивості проективної площини
Кривизна кривої
Нехай задано криву лінію в натуральній параметризації
(1)
Розглянемо лінію і зафіксуємо на ній т. Р
побудуємо в кожній із точок Р і Q дотичні вектори
РQ=
-
довжина
назвемо
кутом
повороту дотичної до кривої, при переході
т.Р в т.Q
Кривизною
кривої (1)
в т.Р називається відношення кута
повороту дотичної до довжини дуги
кривої, між двома нескінченно близькими
точками, у яких побудовані дотичні, при
умові,що
Механічно це означає швидкість зміни кута повороту.
Теорема:
Всяка регулярна, принаймні двічі неперервно-диференційовна крива, у кожній своїй точці має кривизну, яка визначається так:
Доведення:
Зауважимо,
що похідну вектора
по звичайному параметру t
будемо позначати:
а по
натуральному параметру S:
покажемо,
що
є кривизна:
З
АУВАЖЕННЯ:
трикутник
QMN
–
рівнобедрений, проведемо в ньому
висоту і бісектрису.
отже
Теорема про необхідні і достатні умови
рівності кривизни кривої нулю:
Для того, щоб кривизна кривої дорівнювала нулю, необхідно і достатньо щоб крива лінія була прямою або відрізком
Доведення:
(необхідність)
Дано, що кривизна дорівнює нулю, доведемо, що в цьому випадку крива є прямою
а
якщо похідна стала, то функція буде
лінійною:
- лінійний вектор, який визначає пряму
лінію.
(достатність)
Дано, що лінія є прямою, доведемо, що кривизна дорівнює нулю.
Так, як лінія є прямою, то вона визначається лінійним вектором , тоді його похідна
,
а друга похідна дорівнює нулю, це означає,
що
Обчислення кривизни кривої у випадку
довільної параметризації:
- задана
лінія
припустимо,
що
,
тобто
маємо
розглянемо тепер вираз:
так,
як
-
це вектор постійної довжини, то кут між
і
=90о,
див. теорему
тобто маємо, що кривизна:
Отже
-
кривизна кривої для довільної
параметризації
Скрут кривої і його визначення
Нехай крива лінія задана в натуральній параметризації: , розглянемо на кривій деяку т.Р і нескінченно близьку до неї т.Q, побудуємо в т.Р і Q одиничні вектори бінормалі
-
довжина дуги РQ
-
кут повороту бінормалі
Абсолютним скрутом кривої (1) в т.Р називається границя відношення кута повороту бінормалі кривої до довжини дуги кривої кривої, між двома нескінченно близькими точками, у яких побудовано бінормаль, при умові, що довжина дуги прямує до нуля.
Теорема:
Всяка регулярна, принаймні тричі неперервно-диференційовна крива, у кожній своїй неособливій (в якій кривизна не дорівнює нулю) точці має абсолютний скрут, який визначається так:
Доведення:
Покажемо
спочатку, що
справді
вектор
ортогональний до
,
як вектор постійної довжини.
Покажемо,
що
ортогональний
,
справді розглянемо скалярний добуток
*
=0,
візьмемо похідну правої і лівої частини:
*
+
*
=0,
звідси, так як
=
а
лежить в стичній площині, то
*
=0
=>
*
=0,
отже
ортогональний до
.
Звідси
випливає, що
- співнаправленні.
Розглянемо
отже
ми показали, що
Знайдемо
,
і підставимо в (
),
із теореми про існування кривизни маємо,
що
отже:
Теорема про необхідні і достатні умови рівності скруту нулю
Для того,щоб скрут кривої дорівнював нулю, необхідно і достатньо, щоб крива була плоскою, а отже лежала у стичній площині
Доведення:
(необхідність)
Дано, що скрут дорівнює нулю, доведемо, що крива є плоскою.
Якщо
скрут дорівнює нулю, то звідси маємо,
що
,
це означає, що
в кожній точці кривої сталий(один і той
же) , таким чином площина в кожній точці
стала, отже крива лежить в стичній
площині.
(достатність)
Дано, що крива лежить в стичній площині, доведемо, що скрут дорівнює нулю
,
раз так, то в кожній точці кривої одиничний
вектор кривої сталий, звідси випливає,
що
.
Обчислення скруту кривої
у випадку довільної параметризації
Нехай крива задана векторно ;
припустимо,
що
,
тобто
отримані вирази підставимо у формулу із теореми про скрут:
ЗАУВАЖЕННЯ:
Для скруту кривої можна ввести відповідний
знак, знявши модуль в правій і лівій
частині:
;
Якщо рухаючись по кривій лінії в напрямку зростання параметра стична площина обертається навколо дотичної проти годинникової стрілки, то скрут вважається додатнім, якщо ж стична площина обертається за годинниковою стрілкою, то скрут вважається від’ємним.
