- •Конспект лекцій Всесвітня історія хх століття
- •1. Світ на початку XX ст.
- •2. Перша світова війна
- •3. Революційні події в Російській імперії в 1917 р. Більшовицький переворот
- •4. Революційний рух в Європі 1918-1923 pp.
- •5. Встановлення більшовицької диктатури. Національно-визвольний рух і громадянська війна в Росії
- •6. Утворення основ післявоєнного світу. Версальсько-Вашингтонська система
- •7. Спроби перегляду повоєнних договорів у 20-х роках
- •8. Основні ідейно-політичні течії першої половини XX ст.
- •9. Національно-визвольні рухи
- •10. Стабілізація і ''процвітання'' в країнах Європи і сша у 20-ті роки
- •11. Світова економічна криза (1929-1933 pp.)
- •12. ''Новий курс'' ф.Рузвельта
- •13. Великобританія у 30-ті роки. Економічна криза. ''Національний уряд''
- •14. ''Народний фронт'' у Франції
- •15. Встановлення нацистської диктатури в Німеччині. А.Гітлер
- •16. Фашистська диктатура б.Муссоліні в Італії
- •17. Революція 1931 р. В Іспанії.
- •18. Чехословаччина у 20-30-ті роки
- •19. Країни Східної і Південно-Східної Європи у 20-30-ті роки
- •20. Проголошення срср і встановлення сталінського режиму
- •21. Радянська модернізація срср
- •22. Японія між двома світовими війнами
- •23. Національна революція в Китаї. Чан Кайши. Внутрішня і зовнішня політика Гоміндану
- •24. Громадянська війна у Китаї. Проголошення кнр
- •25. Індія у 20-30-ті роки
- •26. Національні рухи і революції в Арабських країнах, Туреччині, Ірані, Афганістані. Зародження палестинської проблеми. К.Ататюрк, Резахан
- •27. Національні рухи в країнах Швденко-Східної Азії (Бірма, Індокитай, Індонезія)
- •28. Африка між двома світовими війнами
- •29. Розвиток країн Латинської Америки у 20-30-ті роки
- •30. Освіта, наука і техніка
- •31. Розвиток літератури 20-30-х років
- •32. Мистецтво 20-30-х років
- •33. Утворення вогнищ Другої світової війни. Створення блоку Берлін-Рим-Токіо
- •34. Політика ''умиротворення'' агресора
- •35. Срср у системі міжнародних відносин
- •36. Причини, характер, періодизація Другої світової війни
- •37. Напад Німеччини на Польщу й початок Другої світової війни. Бойові дії в Європі у 1939-1941 pp.
- •38. Напад фашистської Німеччини на срср. Оборонні бої влітку-восени 1941 р. Битва за Москву
- •39. Воєнні дії на Східному фронті в 1942-1943 pp. Корінний перелом в ході Другої світової війни. Звільнення території срср
- •40. Утворення антигітлерівської коаліції. Міжнародні відносини в роки Другої світової війни
- •41. Становище у воюючих та окупованих країнах. Рух Опору в країнах Європи та Азії в роки Другої світової війни
- •42. Основні події Другої світової війни в Африці, в басейні Тихого океану (1940-1945 pp.)
- •43. Визволення країн Центральної та Східної Європи (1944-1945 pp.)
- •44. Висадка союзницьких військ у Нормандії. Звільнення країн Західної Європи. Капітуляція Німеччини та Японії
- •45. Підсумки Другої світової війни
- •46. Створення Організації Об'єднаних Націй
- •47. Підписання мирних договорів. Окупаційна політика щодо Німеччини та Японії. Нюрнберзький та Токійський судові процеси
- •48. План Маршалла та його значення для відбудови Європи
- •49. Основні тенденції соціально-економічного та політичного розвитку країн Заходу в 1945-1998 pp.
- •50. Сполучені Штати Америки
- •51. Канада
- •52. Великобританія
- •53. Франція
- •54. Німеччина
- •56. Встановлення радянського панування в країнах Східної Європи
- •57. Розвиток і криза тоталітарних режимів у Східній Європі
- •58. Демократичні революції в країнах Східної Європи (1989-1991 pp.)
- •59.Тоталітаризм як феномен XX ст., його види та ознаки. Наслідки панування тоталітарної системи в Україні
- •60. Інтеграція в сучаснім Європі. Участь України в загальноєвропейському процесі
- •61. Срср у повоєнні роки
- •62. Відлига. Реформи м.С.Хрущова (1953-1964 pp.)
- •63. ''Застій'' в економіці срср (друга половина 60-х - перша половина 80-х років)
- •64. Дисидентство в срср в 70-80-х роках
- •65. Перебудова і розпад (1985-1991 pp.)
- •66. Нові незалежні держави: початок самостійного життя
- •67. Процес деколонізації після Другої світової війни
- •69. Японія
- •70. Політика реформ у Китаї в 80-90-х роках.
- •72. Боротьба за незалежність і об'єднання в'єтнаму
- •73. Створення держави Ізраїль. Арабо-ізраїльське протистояння
- •74. Трагедія Афганістану
- •75. Іран у повоєнні роки. Ісламська революція
- •76. Країни Африки на шляху незалежного розвитку
- •77. Країни Латинської Америки у 40-90-ті роки. Інтеграційні процеси
- •79. Міжнародні відносини наприкінці 50-х - у 60-ті роки
- •80. Розрядка 70-х років. Гельсінський процес
- •81. Перехід від конфронтації до співробітництва держав світу. Завершення ''холодної війни'' (друга половина 80-х - 90-ті роки)
- •82. Основні тенденції розвитку культури другої половини XX ст.
- •Євген Сверстюк: "Дисидентство – вічний феномен"
- •Последние новости
- •Правозащитные организации Украины
64. Дисидентство в срср в 70-80-х роках
Радянський тоталітарний режим за роки свого існування зумів встановити повний контроль над суспільною свідомістю. Проте знаходилися люди, які не погоджувались з політикою правлячої верхівки, звідки й їхня назва - дисиденти. Вони мислили інакше, ніж до того привчили більшість народу, тому називалися також інакомислячими.
Люди такого роду почали заявляти про себе за часів Хрущова. Одним з перших дисидентів був генерал Петро Григоренко. Він не був противником комуністичної ідеології і домагався головним чином того, щоб усередині партії була створена така система, за якої було б неможливо оновити диктатуру сталінського типу. Цього було достатньо, щоб звільнити його з армії, а згодом - запроторити до психлікарні.
З середини 60-х років почалися безперервні, хоча й малочисе-льні, виступи і проти комуністичної системи, і проти комуністичної ідеології.
На початку 70-х років дисидентський рух зміцнів і режим відчув у ньому загрозу. У 1972 р. відбувся загальний ''погром'' право-захисного руху. Були застосовані широкі репресії проти його учасників. Рух був послаблений і ти.м, що деякі його учасники погодилися на співпрацю з режимом і почали закликати до цього інших. Проти найбільш знаних учасників руху - академіка Андрія Сахарова і письменника Олександра Солженіцина розпочалася кампанія цькування через засоби масової інформації. У 1974 р. Солженіцина було силою депортовано за кордон.
Після того як СРСР у Гельсінкі підписав угоду про захист прав людини, дисидентський рух посилився. У 1976 р. виникли Групи сприяння виконанню Гельсінських угод в СРСР (''Гельсінські групи'') у Москві, в Україні, у Литві, а ще через рік - у Грузії та Вірменії. Організатори груп добре знали, що Радянський Союз підписав угоду тільки заради ідеологічного ефекту, а насправді не збирається її виконувати. Тому на себе вони взяли громадський контроль за виконанням підписаного документу. В Україні відомими учасниками ''Гельсінських груп'' були Левко Лук'яненко, В'ячеслав Чорновіл, Михайло Горинь та ін.
Замисливши інтервенцію в Афганістан і передбачаючи, яку реакцію це викличе в світі, кремлівський режим вирішив принаймні нейтралізувати опозицію всередині країни. У листопаді 1979 р. відбулися арешти членів ''Гельсінських груп'' - найактивніших учасників правозахисного руху. У 1980 р. академік Сахаров був відправлений у заслання до закритого для іноземців м. Горького (нині Нижній Новгород).
На початок 80-х років майже всі активні учасники дисидентського руху опинилися в ув'язненні або у засланні. Деякі там і померли - Василь Стус, Олекса Тихий, Василь Литвин, Анатолій Марченко та ін.
Незважаючи на репресії з боку КГБ, рух на захист прав людини в СРСР не припинився, він поповнювався новими людьми. У перші роки перебудови, щоб піднести свій міжнародний престиж, режим був змушений надати майже всім ув'язненим дисидентам волю.
Дисидентський рух у СРСР є однією з яскравих історичних сторінок. Досить невелика група інтелектуалів потроху будила національну свідомість і підштовхнула його до опозиції існуючій системі.