13. Роль глобалізації світових процесів у розвитку системних досліджень.

Як випливає з попереднього підрозділу, етап глобалізації суттєво вплинув на розвиток методології і сфери застосування системного аналізу. Одним із прикладів системного підходу до аналізу процесів розвитку цивілізації на цьому етапі є глобальне моделювання — напрям системних досліджень, початок якому поклала відома робота Дж. Форрестера «Світова динаміка». Характерним прикладом підвищення інтересу до зазначеної проблематики може бути дослідження науково-технічних інновацій. У 70-ті роки минулого століття поряд із традиційними для цієї сфери проблемами інноваційної політики фірм ^ і компаній, взаємопроникнення нововведень тощо починають широко обговорювати вплив інновацій на довгострокові тенденції економічного розвитку, їхню роль у формуванні так званих великих циклів.

1.4. Особливості переходу від індустріального суспільства до інформаційного

в епоху глобалізації. Важливо виділити стрімкий за темпами і глобальний за масштабами перехід від індустріального суспільства до інформаційного. Цей процес характеризується насамперед зростанням ролі інформаційних технологій та телекомунікаційних мереж як у світовій економіці загалом, так і в кожній окремій країні. Вже сьогодні інформаційний сектор економіки деяких країн приносить їм більш ніж 20 % валового національного доходу. Оцінки провідних експертів світу свідчать про надзвичайно високі темпи розвитку ринку інформаційних систем, технологій і послуг. Темпи зростання становлять понад 11 % на рік, а обсяг ринку подвоюється кожні 5 років. Ще більш вражаючими є темпи розвитку мережі Інтернет — упродовж останніх 5 років вона щомісяця зростає приблизно на 10 %. Практика розвитку світової економіки передбачає, що світовий ринок

інформатизації за своїм обсягом може перевершити найближчим часом такі високоприбуткові галузі, як газову, нафтову, енергетичну.

Визначна роль інформаційно-телекомунікаційного сектору й у створенні нових робочих місць, й у підвищенні експортних можливостей розвинутих держав. Найпоказовішим у цьому контексті можна вважати досвід СІЛА як країни, що є світовим лідером у справі переходу до інформаційного суспільства. З огляду на те, що все пізнається у порівнянні, наведемо такі

_{@ (**}

Розподіл трудових ресурсів

1. — сільське господарство

2. — промисловість

3. — інформаційні ресурси

^о

■

О)

_О

5-15 %

Типи суспільства а — аграрне б — індустріальне

в — інформаційне

_©

—О То

-15 %

-75 %

Рис. 1.1. Розподіл трудових ресурсів у суспільстві різного типу, аграрному, індустріальному, інформаційному

дані щодо рівня інформатизації. До середини 90-х років минулого століття у США було зосереджено 43 % світового парку комп'ютерів, а частка її найближчих конкурентів із найрозвинутіших країн становила Японія — 7 %, Німеччина — 6%, Великобританія — 5 %, Франція — 4 %, Канада — З %, Італія — 2,5 %.. Іспанія — 1,8 %, Південна Корея — 0,96 %. Інші країни мали показник менш ніж 1 %.

У США зосереджено 52,2 % баз даних і знань із точних і технічних дисциплін, 69,1 % — із соціально-економічних. Із десяти найбільших фірм-виробників програмного забезпечення шість є американськими.

Досить цікавим є соціально-економічний ефект, що виникає внаслідок бурхливого розвитку інформаційного сектору світової економіки. Спостерігається, здавалося б, парадоксальне явище: інформатизація начебто повинна породжувати безробіття, а не створювати нові робочі місця. Однак насправді відбувається автоматизація і комп'ютеризація робочих місць із важкою фізичною працею і створення в інформаційно-телекомунікаційному секторі промисловості нових місць. Особливо яскраво ця тенденція проявлялася в США до середини 90-х років минулого століття: на той час сектор став найбільшим «роботодавцем» у промисловості, забезпечивши тільки у 1996 році створення 4,3 млн. нових робочих місць. Згідно з результатами досліджень Американської дослідницької асоціації, індустрія інформаційних технологій принесла США 6,2 % національного доходу. Середня заробітна плата робітників у цьому секторі була на 73 % вища, ніж середня у приватному секторі в інших галузях. Зазначений сектор домінував у витратах на дослідження і розвиток з обсягом 40 млрд. доларів на рік або 37 % усіх витрат на науку. Економічна депресія на початку нового століття дещо послабила

окреслену тенденцію, але не призвела до втрати провідного становища цього сектору економіки Ь не лише в США, але й в інших розвинутих країнах.