- •1.1. Роль фундаментальних відкриттів у системному сприйнятті світу.
- •13. Роль глобалізації світових процесів у розвитку системних досліджень.
- •1.5. Перерозподіл трудових ресурсів в основних типах суспільства.
- •1.6. Системність людської практики.
- •1.7. Становлення і розвиток системності практичної діяльності людини.
- •1.8. Системний аналіз як універсальна наукова методологія.
- •1.9. Роль і місце системного аналітика під час розв'язання складних задач.
- •1.10. Системний аналіз як прикладна наукова методологія.
- •23. Складна система як об'єкт дослідження.
- •2.4. Складні ієрархічні системи.
- •2.5. Властивості і принципи системної методології.
- •2.6. Поняття системної задачі.
- •2.8. Аналіз особливостей системної задачі.
- •2.11. Класифікація задач і процедур системного аналізу
- •3.5. Еколого-економічна система промислового регіону як приклад сфс.
- •Еколого-техиолшічиа підсистема z
- •3.6. Характеристика рівнів задач, які розв'язуються під час системного дослідження складних формалізованих систем.
- •3.10. Задачі четвертого рівня сфс.
- •3.11. Методи і засоби системного аналізу в дослідженні складних формалізованих задач.
- •3.12. Методи і засоби обробки даних натурних спостережень для задач
3.5. Еколого-економічна система промислового регіону як приклад сфс.
Розглянемо СФС на прикладі деякого промислового регіону, в якому природне середовище співіснує з розвиненим сільським господарством, ^^промисловістю, транспортом, житловим сектором. Комплекс таких ^ggj взаємозалежних підсистем називають еколого-економічною системою (EEC),
що є прикладом СФС (рис). >=ч Наведена EEC складається з кількох підсистем природного походження, таких як атмосфера, суша, відкриті водойми, ґрунтові води, а також підсистем штучного походження: підприємства промисловості, сільського господарства, транспорту тощо. Зазначені підсистеми взаємодіють між собою в межах єдиної EEC. При цьому екологічний стан навколишнього ^ середовища розглядають як стан EEC, антропогенне навантаження (вплив підсистем штучного походження) — як незалежну змінну, що потребує визначення (рис. 3.2).
Суша
Водне середовище
Атмосфера
/
/ / /
T
Комунальне
Сільське господарство [господарепю
і
і
Транспорт
Суша
t
lflDI
і
>/////
I
I
I
I
I
t
11111
t
+
/
/ / / T
1
Меліорація
Промисловість!;
земель
"y~\
Ґрунтові води
Рис. 3.1. Еколого-вкономічна система Така EEC, як випливає з означення СФС, складається з еколого-технологічної та еколого-організаційної підсистем. Коротко охарактеризуємо підсистеми EEC.
Еколого-технологічна підсистема EEC. Це така підсистема, стани якої можна подати у вигляді розподілених числових полів, вимірюваних або обчислюваних значень певних параметрів, які характеризують перебіг у різних середовищах фізичних, фізико-хімічних, біологічних та інших процесів та зміну пов'язаних із цими процесами ресурсів. Приклад такої підсистеми — повітряне середовище промислового регіону, ставки-охолоджувачі потужних електростанцій, водні шари тощо у їх взаємодії (рис 3,3). Поведінку цієї підсистеми повністю визначає адекватний
математичний опис у вигляд Ді, наприклад, систем диференціальних або алгебричних рівнянь.
Еколого-організаційна підсистема EEC. Це така підсистема, опис якої у вигляді Деяких числових полів недостатній (через наявність характеристик, які неможливо виміряти або обчислити). При цьому потрібні додаткові знання для семантичного аналізу наявної інформації (зокрема якісної, вербальної), отриманої від людини. Прикладами таких систем є адміністративні системи управління у сільському господарстві, на транспорті у промисловості тощо. Приклад взаємодії елементів еколого-організаційної підсистеми EEC наведено на рис 3.4
Домішка в сухому повітрі
Випаровування, розділення
Перемішування
Поглинання
Випаровування, десорбція
і
Реакція
Реакція
¡2 Ж І.
Трансформація розчиненої домішки
S
і .1
00
Осадження домішки на поверхню землі
Проникнення домішки в грунтові води
Рис 3.3. Приклад взаємодії елементів еколого-технологїчної підсистеми ЕЄС
Еколого - організаційна підсистема