§ 4. Технічні засоби профілактики

Криміналістична техніка має велике значення в попередженні злочинів. Розробка спеціальних захисних науково-технічних засобів та методів попередження злочинності є завданням криміналістичної науки.

Технічні засоби профілактики розробляються на підставі вивчення та узагальнення слідчої, оперативно-розшукової та експертної практики, виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню злочинів. Важливим є вивчення типових способів вчинення певних видів злочинів з метою розробки науково-технічних засобів протидії злочинності.

Відмінність технічних засобів профілактики від інших криміналістичних засобів полягає в тому, що вони застосовуються до виникнення злочинного діяння. Використання таких засобів і методів має превентивний характер. Вони перешкоджають вчиненню злочину або допомагають його виявленню.

Розвиток технічних засобів попередження злочинів має такі основні напрями:

1) удосконалення захисту документів від підробок (розробка бланків різних типів документів; запропонування певних реквізитів документів; нанесення спеціальних захисних сіток; застосування поліграфічних особливостей виготовлення документів; використання спеціальних захисних чорнил чи відбитків печаток тощо);

2) розробка профілактичних приладів і пристроїв (наприклад, пристроїв охоронної сигналізації; електронних контролерів; приладів спостереження в нічний час; відеоспостереження важливих об’єктів; пристроїв різних конструкцій проти викрадення автомобілів; хімічних засобів захисту тощо).

Злочинець під час взаємодії з такими приладами та пристроями залишає на місці події додаткові сліди. До науково-технічних засобів попередження злочинів належать також засоби фіксації правопорушника на місці вчинення злочину. Це, насамперед, різноманітні хімічні пастки — спеціальні хімічні сполуки, що використовуються в профiлактичній і оперативно-розшуковій діяльності для штучного слідоутворення. Потрапляючи на об’єкт, деякі спецсполуки викликають появу яскраво забарвлених слiдів, що погано змиваються, або люмінесценцію в ультрафіолетових променях. Розрізняють хімічні пастки активні (поєднання спецсполуки із пристроями викиду) і пасивні (слiдоутворення відбувається під час контактних взаємодій). В оперативно-розшуковій діяльності використовуються хiмічні пастки «Купіль», «Катапульта» та уніфікована багаторазова хімічна пастка «Керн».

Технічні засоби профілактики тісно пов’язані з організаційними заходами запобіжного характеру. Це стосується порядку реєстрації документів, процедури видачі дозволів, наявності спеціальних правил обліку певних видів документів (наприклад, нотаріальних), певного порядку продажу вогнепальної чи холодної мисливської зброї та її обліку тощо.

Поняттяі класифікація техніко-криміналістичних засобів

Під техніко-криміналістичними засобами (ТКС) розуміютьсяапаратура, інструменти, пристосування, зшиваючі маси та іншіматеріали, а також методи і методики, що застосовуються з метою виявлення,фіксації і дослідження носіїв і джерел інформації, отримання тавикористання цієї інформації в кримінальному процесі. Застосування ТКСздійснюється з урахуванням ряду принципів:

1. Незалежність слідчого в прийнятті рішення прозастосування техніко-криміналістичних засобів (лише в одному випадку, колимова йде про правила зберігання речових доказів, закон зобов'язує слідчого проводити фотографування громіздких предметів). 2.

Допустимість застосування техніко-криміналістичних засобів. 3.

Попереднє повідомлення слідчим всіх учасниківслідчої дії про застосування техніко-криміналістичнихкоштів. 4. Обов'язковість процесуального закріплення застосуваннятехніко-криміналістичних засобів та отриманих при їх використаннірезультатів. З цього принципу випливає, що: а) кожен факт застосуваннятаких коштів обов'язково має відображатися в протоколі, б) у ньому повиннаміститися запис, що перед застосуванням ТКС всі учасникислідчої дії про це були повідомлені; в) в протоколімає бути зазначено, які саме ТКС використовувалися і умови їхзастосування; г) в протоколі повинні фіксуватися отримані при цьомурезультати; д) результати застосування ТКС (виготовлені фотографічнізнімки, негативи, зліпки, діапозитиви, кінострічки, фонограми допитів,плани, схеми та ін) підлягають залученню до протоколу слідчої дії. Класифікація техніко-криміналістичних засобівпроводиться по різних підставах: 1) джерела походження; 2)суб'єкту застосування; 3) призначенням. За походженням ТКС підрозділяютьна пристосовані, тобто запозичені з інших областей техніки

(фотоапарати, магнітофони, різні мікроскопи, вимірювальніінструменти та інші), та спеціально розроблені длякриміналістичних цілей (кошти дактилоскопування,пересувні криміналістичні лабораторії та ін.) За суб'єктузастосування вони поділяються на кошти, розраховані на застосуванняслідчим або працівником дізнання (слідчий чемодан, фотоапарат,пошукові прилади та ін), і на технічні засоби,застосовувані фахівцем і експертом-криміналістом (різнадослідницька апаратура). За метою застосування виділяються: 1)засоби, що використовуються для пошукових цілей; 2) засоби фіксації івилучення об'єктів; 3) засоби дослідження об'єктів: 4) техніко -криміналістичні следообразующего кошти. Для слідчого іпрацівника дізнання найбільший інтерес представляєкласифікація техніко-криміналістичних коштів за їх цільовим призначенням.

22222

. Поняття трасології та її значення

У криміналістиці сліди, що залишаються після вчинення злочину, вивчаються з метою швидшого його розкриття, виявлення злочинців, встановлення істини у справі. Дослідження слідів має також важливе криміналістичне значення, оскільки допомагає встановити знаряддя злочину, отримати відомості про злочинця, визначити механізм злочинної події. Вивчення матеріально-фіксованих слідів (слідів-відображень) здійснює трасологія — криміналістичне вчення про сліди.

Трасологія* — це галузь криміналістичної техніки, яка вивчає матеріально-фіксовані сліди, закономірності їх утворення і розробляє прийоми, методи та науково-технічні засоби їх виявлення, фіксації, вилучення і дослідження.

Трасологія базується на таких наукових положеннях:

1) об’єкти матеріального світу індивідуальні. Кожний об’єкт індивідуальний і тотожний тільки самому собі. Індивідуалізація об’єкта здійснюється за збігом загальних і окремих ознак;

2) за певних умов зовнішня будова одного об’єкта може відбитися на іншому. Точність відображення залежить від фізичних властивостей слідоутворюючого і слідосприймаючого об’єктів, механізму слідоутворення. За матеріально-фіксованими слідами можлива ідентифікація (встановлення тотожності) об’єкта, який їх залишив;

3) відносна стійкість об’єктів. Об’єктами механічної контактної взаємодії можуть бути тільки тверді тіла, які мають доволі стійкі зовнішні ознаки;

4) відбиття у сліді зовнішньої будови предмета є перетвореним (має вид негативу). У сліді ознаки зовнішньої будови предмета переважно мають дзеркальне відображення.

Криміналістичне значення слідів визначається існуванням причинного зв’язку з подією злочину. У трасології за слідами можна встановити:

1) індивідуальну тотожність об’єкта, яким утворений слід (ідентифікувати об’єкт);

2) групову належність об’єктів (тип, клас, рід, вид, різновид);

3) механізм і умови виникнення слідів, слідоутворення (вид сліду, напрямок і кут взаємодії об’єктів тощо);

4) окремі обставини злочинної події (спосіб проникнення у житло, кількість учасників події, їх анатомо-фізіологічні особливості, напрямок пересування злочинців, використання транспортних засобів, орієнтовний час вчинення злочину та ін.).

Трасологічні дослідження дають змогу вирішувати ідентифікаційні та діагностичні завдання.