Радикалізація політичного життя в 1930-х роках.
Іноземне гноблення спричинило радикалізацію національного руху. В 1920 р. офіцери створили в Празі Українську військову організацію (УВО, Є. Коновалець). УВО вела підготовку до загальнонаціонального повстання. У лавах УВО були популярними ідеї інтегрального (дієвого, чинного) націоналізму (нація є найвищою цінністю), розроблені Д. Донцовим (праця «Націоналізм», 1926 р.). У 1929 р. у Відні була створена Організація українських націоналістів (ОУН, Є. Коновалець, бойовий референт – Р. Шухевич). ОУН вимагала самостійності України, її рівноправності серед інших держав, розвитку української нації.
У 1934 р. у Варшаві оунівці вбили Б. Перацького, міністра внутрішніх справ Польщі. За це на Варшавському процесі С. Бандера, М. Лебедь, Я. Карпинця отримали довічне ув’язнення. Членами ОУН були поети Євген Маланюк, Олег Ольжич, Олена Теліга, Богдан Кравців та ін. Багато оунівців було засуджено на Львівському процесі (1936 р.).
У 1938 р. в Роттердамі радянський агент вибив Є. Коновальця. Неводовзі ОУН розкололась на ОУН-бандерівців (радикальних) і ОУН-мельніківців (поміркованих).
Карпатська Україна
У 1938 р. Англія, Франція та Німеччина провели так звану мюнхенську змову. За нею від Чехословаччини відібрали Судети. Словаччина оголосила автономію. В жовтні про автономію заявила Підкарпатська Русь (Закарпаття). Прем’єр міністром Русі став русофіл Андрій Бродій, 27 жовтня його було замінено на українофіла теолога Августина Волошина. Він створив Українське національне об’єднання (УНО). В лютому обрали сейм. 14 березня 1939 р. цей сейм ухвалив незалежність Карпатської України. Збройні сили Карпатської України отримали назву Карпатська Січ. Однак того ж дня з дозволу А. Гітлера (Віденський арбітраж 1938 р.) країну окупували війська Угорщини, регентом якої тоді був М. Хорті. Августин Волошин і уряд емігрували.
Культура
Працювали літературознавець М. Возняк (Історія укр.. літератури; нариси про Г. Сковороду). Історик І. Крип’якевич («Велика історія України», «Історія українського війська»).
Композитор Ф. Колесса (хорові твори, обробки укр. народних пісень)
Письменник В. Стефаник («Камінний хрест», «Марія», «Земля», «Синя книжечка»). Поет Є. Маланюк (збірки «Стилет і стилос», «Земля й залізо», «Земна Мадонна»)
Художник І. Труш (портрети українських письменників, «Дніпро біля Києва», «Лавра в Києві»)
Дати:
1929 р. – утворення ОУН;
1930 р. – польська «пацифікація» у Східній Галичині;
15 березня 1939 р. – проголошення незалежності Карпатської
України.
Поняття та терміни:
«осадництво», Політика заселення польськими колоністами західноукраїнських та західпобілоруських земель, яку проводив уряд Польщі.
«пацифікація», (лат. pacificatio — умиротворення, замирення, успокоєння) — урядова політика, спрямована на замирення (певною мірою, пацифізм, що впроваджується насильницькими методами) етносів (національних меншин).
«русофільство», «русинство», «українофільство»
Персоналії: Є. Коновалець, Д. Донцов, С. Бандера, А. Мельник, В. Липинський, А. Шептицький, А. Волошин.