Ііі. Подумай, порозмірковуй над значенням нижче поданих слів.
Не зможеш здогадатися – пошукай відповідь у словниках, довідниках; запитай у батьків.
Вальс (від нім. walzen – кружляти).
Варіації (від лат. variatio – зміна, різновид).
Гама (грец. γάμμα).
Гумореска (від укр. гумор – уміння подати, зобразити щось у комічному вигляді).
Динаміка (від грец. δύναμις – сила).
Діапазон (грец. διαπασών – через усі [cтруни], всеструнний інтервал).
Драма (від грец. δράμα – дія).
Ескіз (франц. esquisse – схема, конспект).
Етюд (франц. étude – вправа, вивчення).
Етюд-картина.
Естрада (франц. estrade, від ісп. estrado – поміст).
Жанри вокальні (від лат. vox – голос).
Жанри камерно-інструментальні (від лат. camera – кімната).
Жанри музично-сценічні (від лат. scaena – сцена).
Жанри симфонічні (від грец. σύμφωνο – співзвучний).
Жанри театральні (від грец. υέατρον – місце для видовищ).
Жанри хорові (від грец. χορός – хор).
Елегія (від грец. έλεγος – журлива пісня).
Імпресіонізм (від франц. impression – враження).
Інтонація (від лат. intonare – вимовляти наспівно, intono – вимовляю голосно).
Кантата (від лат. cantum – співати).
Кінематограф (від грец. κίνημα – рух, зміна і γράφω – пишу, креслю, зображую).
Композитор (від лат. compositio – складання, створення).
Контраст (франц. сontraste – протилежність).
Концерт (від італ. concertare – змагатися).
Кордебалет (від франц. сorps de ballet – особовий склад балету).
Куплет (франц. сouplet – строфа; від сoupler – з’єднувати попарно).
Лад (від укр. – злагода, мир, порядок).
Марш (франц. marche – ходьба. ходіння).
Мелодія (грец. μελωδία – пісня, спів, наспів).
Менует (франц. menuet; від лат. minutus – дрібний, невеликий).
Мова музики
Мотив (нім. Motive; від лат. moveo – рухаю, motus – рух).
Музика в цирку (від лат. circus – коло).
Музика на телебаченні (від грец. τήλε – далеко).
Музика дозвілля, побуту, свят.
Музика духовна, камерна, симфонічна, хорова.
Музика програмна та непрограмна (італ. programma – пояснення).
Мультиплікація (від лат. multum – багато, plico – складаю, згортаю).
Мюзикл (від англ. musical play – музична вистава).
Ноктюрн (франц. nocturne – нічний).
Опера (лат. оpera – праця, твір).
Оперета (італ. оperetta – невелика опера).
Ораторія (від лат. oro – говорю, прошу, благаю, oratorium – місце молитви).
Оркестр (від грец. όρχήστρα – майданчик перед сценою в античному театрі).
Оркестр духовий, естрадно-духовий, народних інструментів, симфонічний.
Па-де-де (від франц. pas – крок, pas de deux – танок двох).
Пантоміма (від грец. μίμος – наслідування, наслідувач; παντόμιμος – мім, мімічний актор – той, що все відтворює засобами міміки та жестів).
Партитура (італ. partitura – розподіл, поділення).
Пастораль (від лат. pastor – пастух, pastoralis – пастуший).
Поезія (від грец. ποίησις – творення, творчість).
Поліфонія (від грец. πολύφωνος – багатоголосий, багатозвучний).
Прелюдія (від лат. praeludere – грати вступ).
Програмність картинна, програмність літературна (італ. programma – пояснення)..
Рапсодія (грец. ραψωδία – епічна пісня; її спів або декламація).
Реґістр (від лат. regio – область, округ; registrum – список, перелік).
Режисер (франц. régisseur, від лат. rego – керую).
Речитатив (італ. recitativo, від лат. recitare – декламувати).
Ритм (від грец. ρυθμός – розміреність, узгодженість).
Романс (франц. romance, від лат. romanus – римський).
Рисунок мелодичний, рисунок ритмічний.
Серенада (ісп. serenada, від італ. sera – вечір).
Симфонічна картина.
Симфонічна поема (грец. ποίημα – твір, творіння).
Симфонічна фантазія (грец. φαντασία – уява).
Симфонія (грец. συμφωνία – співзвучність).
Синтез мистецтв у храмі (грец. σύνυεσις – з’єднання, складання).
Синтез музики та літератури у театрі, у кінематографі.
Скерцо (італ. scherzo – жарт).
Соната (італ. sonata; від лат. sono – звучу, sonus – звук).
Сценарій (італ. scenario, від лат. scaena – сцена).
Сюїта (франц. suite – послідовність, низка, ряд).
Танґо (ісп. tango).
Тембр (франц. timbre; від грец. τύμπανον – тимпан [старовинний ударний інструмент у вигляді:
а) невеликої литаври, б) мідних тарілок]).
Темп (італ. tempo, від лат. tempus – час).
Тон (від грец. τόνος – натяг, напруга, наголос, підвищення голосу).
Тріо (італ. trio, від лат. tres – три).
Танці побутові, танці бальні.
Увертюра (франц. ouverture; від лат. apertura – відкриття, початок, отвір).
Унісон (італ. unisono; від лат. unus – один і sonus – звук).
Форма двочастинна, форма тричастинна.
Фраза (від грец. φράσις – зворот, вираз, спосіб висловлювання).
Фреска (від італ. fresco – свіжий).
Фуґа (лат. fuga – втеча, біг).