2.3. Самостійна робота

2.3.1. Рекомендації щодо організації позааудиторної самостійної роботи студентів¨

Одним із основних завдань професійного становлення і розвитку, вірогідних методів інтенсифікації навчального процесу є позааудиторна самостійна робота студентів, як провідний спосіб набуття знань.

Позааудиторна самостійна робота студентів (надалі – самостійна робота) містить навчальну, навчально-дослідницьку, науково-дослідницьку роботу, яка виконується на плановій основі у позааудиторний час за завданнями та під методичним керівництвом викладача, проте без його безпосередньої участі.

Ще у 20-х роках минулого століття відомий англійський філософ А. Уайтхет зазначав, що освіта – це навчання мистецтву використання знань, вироблення стилю мислення, який дає змогу аналізувати проблеми у будь-якій галузі життя. Відтак, можна стверджувати, що передавання інформації не головний обов’язок педагога. Його роль – це керівництво, приведення студента до самопізнання. За образним висловом І. Канта: «Не думкам потрібно навчати, а міркуванню».

На кафедрі самостійну роботу студентів розглядають як активний метод навчання, який базується на зменшенні циклу лекційних та інших аудиторних занять. В результаті, на фоні загального обмеження кількості аудиторних занять, окремі теми нормативної навчальної дисципліни «Організація роботи та управління в органах прокуратури» переносяться на самостійне вивчення та забезпечуються експрес-контролем індивідуально здобутих знань.

Експрес-контроль організується як єдність двох форм:

· самоконтроль та самооцінка студента;

·контроль та оцінка з боку викладача, кафедри, державних екзаменаційної та атестаційної комісій, інспекцій МОН України тощо.

Контроль з боку викладача є головної складовою експрес-контролю і забезпечується шляхом усного опитування, перевірки контрольних робіт та індивідуальних завдань, підготованих за тематикою Робочої програми нормативної навчальної дисципліни або вибором студента, вивченням конспектів опрацьованих тем і нормативно-літературних джерел, оцінювання доповідей та повідомлень(їх тез), оприлюднених під час аудиторних занять, а так само й при звітуванні студентів з окремих питань на засіданнях кафедри. Бали, отримані за результатами самостійної роботи, формують рейтингову оцінку поточної успішності студента та враховуються при його підсумковій атестації (іспиті) з повного курсу дисципліни.

Контроль з боку студента забезпечується дотриманням термінів та обсягу складеного ним плану самопідготовки, самоперевіркою отриманих знань з теоретичних питань курсу, своєчасною підготовкою контрольної роботи (індивідуального завдання), якість якої підтверджена позитивною оцінкою викладача-рецензента, наявними конспектами першоджерел, картотекою літератури, журнальних статей, нормативно-правових актів, прикладів із практики прокурорської діяльності, умінням прозвітувати про результати самостійної роботи та продемонструвати отримані знання на аудиторних заняттях, перед екзаменаційною та атестаційною комісіями, інспекцією МОН України.

Самостійна робота є обов’язком кожного студента, її обсяг визначається навчальним планом.

При визначенні конкретного змісту та форм самостійної роботи студентів враховуються такі характеристики:

· структура, характер та особливості дисципліни, що вивчається;

· базовий рівень знань студента та його готовність до самоосвіти і самостійної праці;

· мотивація отримання знань;

· наявність та доступність необхідного навчально-методичного і довідкового матеріалу, консультативної допомоги викладача;

· сформованість системи контролю якості виконання самостійної роботи.

Студент, який приступає до вивчення навчальної дисципліни, отримує від кафедри всю необхідну інформацію про форми, теми та види контролю самостійної роботи. Позитивне оцінювання результатів самостійної роботи здійснюється за умови набуття студентом фундаментальних знань, професійних умінь і навичок діяльності за фахом, а також навчально-дослідницького досвіду.

Процес організації самостійної роботи складається з таких етапів.

1.Підготовчого, на якому створюються передумови для успішної реалізації самостійної роботи (оснащення студентів інформаційними ресурсами, навчально-методичними матеріалами, матеріалами контрольного характеру, узгодження на кафедрі індивідуального плану занять, контактного часу для консультацій тощо).

2.Основного, який передбачає реалізацію Програми нормативної навчальної дисципліни та її Робочої програми, опанування методології та прийомів пошуку, опрацювання, засвоєння, застосування, передачу знань, фіксування результатів, та організацію процесу самопідготовки.

3.Заключного, на якому відбувається оцінювання ефективності програм, методів і прийомів роботи; узагальнення, систематизація та аналіз результатів; робляться висновки про напрями оптимізації праці.

Самостійна робота, що проводиться студентом у позааудиторних умовах, складається з:

• добирання наукової, довідкової, нормативно-правової, навчальної та іншої літератури, прикладів із практики;

• вивчення теоретичних питань, віднесених до самостійної роботи;

• вирішення професійних завдань;

• конспектування першоджерел;

• формування картотеки літератури, журнальних статей, нормативно-правових актів;

• написання та оформлення тез виступу (доповіді);

• підготовки до аудиторного заняття, тестування, іспиту.

Результативне самостійне навчання студентів можливо за умов:

· плановості в організації самостійної роботи;

· відповідального та сумлінного ставлення студентів та викладацького складу до організації процесу самопідготовки;

· постійного та дійового експрес-контролю.

Керівництво самостійною роботою з дисципліни здійснює викладацький склад кафедри, який проводить зі студентами аудиторні заняття, перевіряє виконання ними індивідуальних завдань, забезпечує їх консультування, поточне та підсумкове атестування.