Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
34. Спілкування і спільна діяльність з ровесник...doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
25.08.2019
Размер:
116.74 Кб
Скачать

5. Вплив групи дошкільного закладу на психічний і особистісний розвиток дитини Конфлікти між дітьми і їх причини

Т. О. Рєпіна вирізняє наступні функції групи дитячого садка:

  1. регулювання поведінки дитини щодо ровесників на основі соціально прийнятих норм через набуття соціального досвіду групового спілкування і взаємодії на правах рівності;

  2. інтенсифікація процесу статевої соціалізації та статевої ди­ференціації на основі засвоєння відповідних способів рольової поведінки чоловіка чи жінки;

  3. формування ціннісних орієнтацій;

  4. соціальне научіння навичкам спілкування і взаємодії;

  5. формування адекватної самооцінки;

  6. нормалізація та корекція умов неблагополучної сім'ї.

Група дитячого закладу забезпечує сприятливий розвиток до­шкільника за наявності таких умов:

  • високий рівень його спілкування з ровесниками;

  • входження дитини у стабільне ігрове об'єднання; для якого властиві спільний інтерес до діяльності, взаємні симпатії, партнерські, рівноправні відносини.

Різноманітні контакти дошкільників з однолітками не­рідко переростають у суперечки, а то й конфлікти між дітьми, причини яких залежать від їх віку.

Конфлікт зіткнення осіб, їхніх ідей, інтересів, потреб, оцінок, прагнень, рівня домагань.

У немовлячому і ранньому дитинстві конфлікти з однолітками найчастіше виникають через поводження з іншою дитиною, як із неживим об'єктом, невміння гратися навіть за наявності достатньої кількості іграшок. У цьому віці іграшка для дитини значно привабливіша, ніж однолі­ток. Часто вона замінює партнера-однолітка, гальмує розвиток позитивних стосунків.

У ранньому віці причинами виступають ставлення до іншого як до об'єкта, нездатність до спільних дій (особливо у грі), високий егоцентризм. Рояк А. А. визначала причиною конфліктів дошкільників також різні рівні в оволо­дінні ними ігровою діяльністю.

Середньому дошкільнику особливо важливо продемонструвати себе і хоч у чомусь перевершити товариша. Йому необхідна впевненість у тому, що його помічають, і відчувати, що він найкращий. Йому доводиться постійно відстоювати своє право на унікальність. Він порівнює себе з однолітком. Але порівняння це дуже суб'єктивне, тільки на свою користь. Дитина бачить однолітка як предмет порівняння з собою, тому сам одноліток і його особистість не помічаються. Інтереси ровесника, як правило, ігноруються. Малюк помічає іншого, коли той починає заважати. І одразу ж одноліток одержує сувору оцінку, негативну і безжальну характеристику. Дитина чекає від ровесника схвалення, але сама неспроможна висловити таке схвалення на адресу товариша. Таким чином, потреба у схваленні з боку ровесників залишається у дошкільника напруженою і незадоволеною водночас. Крім того, дошкільники погано усвідомлюють причини поведінки інших. Вони не розуміють, що одноліток — така ж особистість зі своїми інтересами і потребами.

До 5—6 р. число конфліктів знижується. Дитині стає важливішим гратися разом, досягти порозуміння, ніж ствердитися в очах однолітка. Діти частіше поступаються своїми інтересами, виявляють здатність розуміти позицію товариша. Проте не всі дошкільники досягають рівня позаситуативно-ділової форми спілкування з ровесниками, а тому їм все ж таки важко узгоджувати свої пропозиції, терпляче ставитися до протилежних точок зору один одного. Через це між дітьми виникають суперечки, сварки, навіть бійки.

ВИСНОВКИ про вплив групи дитячого садка на розвиток дошкільника:

  • головною функцією групи дитячого садка є регулювання поведінки дитини щодо ровесників на основі соціально прийнятих норм через набуття соціального досвіду групового спілкування і взаємодії на правах рівності (Т.О. Рєпіна);

  • група дитячого закладу забезпечує сприятливий розвиток дошкільника за наявності високого рівня його спілкування з ровесниками і входження дитини у стабільне ігрове об'єднання;

  • причини конфліктів між дітьми залежать від віку і зазнають таких змін: ставлення до іншого як до об'єкта, нездатність до спільних дій з ним, суперництво з товаришем, дитячий егоцентризм, різні рівні в оволодінні дітьми ігровою діяльністю;

  • до 5—6 р. число конфліктів знижується. Дитині стає важливішим гратися разом, ніж ствердитися в очах однолітка.

8