Зміст
Вступ....................................................................................................................2
Розділ 1. ПОНЯТТЯ «МАТЕРИНСТВО» ТА ФУНКЦIЇ...........................4
Уявлення про материнство й батьківські позиції неповнолітніх матерів……………………………………………………………………....7
Теоретичні аспекти психологічної готовності до материнства........12
Психофізіологічна готовність до материнства.....................................25
Розділ 2. ПСИХОГІГІЄНА І ПСИХОПРОФІЛАКТИКА РАННЬОГО МАТЕРИНСТВА ……………………………………………………………..28
2.1 Правове положення неповнолітніх батьків......................................31
2.2.Допомога соціального працівника неповнолітнім матерям.........35
Висновок.............................................................................................................37
Література...........................................................................................................39 Раннє материнство
Вступ
Раннім материнством, як об’єкт прийнято вважати неповнолітніх дівчат, які чекають дитину. Так само, це явище може називатися - підліткової вагітності. Вагітність у підлітковому віці завжди небажана. Трагічність даних випадків в тому, що часто дівчата не готові фізично, не психологічно до появи малюка. У рідкісних випадках, молода мама самостійно прийшла до данного рішення. Причиною раннього материнства, в більшості випадків, це проблеми середовища в якому виховувалася молода мама. Предметом цього є динаміка розвитку материнства в Україні. Найбільш поширеною причиною є; зґвалтування, вагітність за незнання, а так само в слідстві дружби з поганою компанією. У зв'язку з тим, що сучасні батьки дуже мало приділяють увагу вихованню дітей, таке явище, як раннє материнство стає дедалі поширенішим. Тому питання данної курсавої роботи є дуже актуальним. Частіше, раннє материнство зустрічається в неблагополучних сім'ях, що доводить пряму залежність від морального стану суспільства. Раніше материнство - напевно, не стільки медична, скільки соціальна проблема. Як же ставиться до неї суспільство? Яку допомогу може надати юної жінці, яка опинилася в такій складній ситуації? Адже юна мати зазвичай не в силах і утримувати себе, не кажучи вже про дитину. До того ж вона нерідко стикається із засудженням, чи не ворожістю оточуючих, серед яких часом виявляються і її близькі. А як часто подібне ставлення поширюється на дитину. Якщо це сталося не варто вирішувати цю проблему поодинці. У данній курсовій роботі завданням є:
1.Дослідити поняття «материнство» і його функції.
2. Проаналізувати психогігієнічну й психопрофілактику раннього материнства
3. Охарактеризувати Допомогу соціального працівника неповнолітнім матерям.
На сьогоднішній день спостерігається зниження порогу материнства, що історично досить закономірно - в складні періоди соціально-економічного розвитку очікується що "діти дорослішають" раніше. З одного боку, це позитивне явище, з іншого, - часто випадає ту обставину, що раннього соціального дорослішання має супроводжувати освіту підлітків, юнаків та дівчат з багатьох питань, включаючи їх правова свідомість, а також створення служб допомоги для адаптації їх до дорослого життя. І тому метою цієї курсової роботи є : дослідити проблематику раннього материнства в Україні. Дослідження останнього десятиліття свідчать про те, що вік початку статевого життя підлітків знижується, причому інтенсивніше серед дівчат. Методом цієї курсової роботи є: аналіз, синтез та історичні факти для вирішення проблеми, як раннє материнство.
Розділ 1. Поняття «материнство» і його функції
Материнство вивчається в руслі різних наук: історії, культурологи, медицини, фізіології, біології поводження, соціології, психології. Кожна наука вивчає й визначає материнство, виходячи зі своїх цілей і завдань. Інтерес до комплексного вивчення материнства з'явився порівняно недавно. Але на сьогоднішній день єдиного визначення поняття «материнство» немає.
У словнику російської мови С.І.Ожегова «материнство» трактується як «стан жінки в період вагітності, пологів, годівлі дитини; властиве матері свідомість родинного її зв'язку з дітьми».
У сексологічному словнику материнство визначається як функція жіночого організму, спрямована на продовження людського роду й включающая біологічні (виношування, народження й вигодовування дитини) і соціальні (виховання дитини) аспекти.
Філіппова Г.Г. розглядає материнство як психосоціальний феномен: як забезпечення умов для розвитку дитини, як частина особистісної сфери жінки.
Представники феміністського підходу (Е.А.Каплан, Э.Оаклей) повідомляють материнство істотної, хоча й необов'язкової, частиною життя жінки.
Більша ж частина теорій материнства (психоаналіз, биосоциология, теорії, що опираються на ідеї Руссо) розглядають материнство, насамперед як борг, роботу.
Брутман В.І. визначає материнство як одну із соціальних жіночих ролей, на зміст якої вплив, що детермінує, роблять суспільні норми й цінності.
«Материнство, - затверджує італійський психолог А. Мінегетті, - у дійсності всього лише виконання жінкою заученої з дитинства ролі».
Хорват Ф. визначає материнство як особистісні якості жінки, її біологічні й психологічні особливості, які жінка має як би в собі, як якусь художню здатність, начебто природного таланта.
Матвєєва Е.В. визначає його як особливий тип діяльності жінки, опираючись на положення Давидова В.В. про типологію діяльності. В.В.Давидов виділяв типи діяльності, які зложилися й виникли в процесі онтогенезу. Останні позначені як відтворюючі. Матвєєва Е.В. уважає, що до цього типу діяльності й ставиться материнство.
Мінюрова С.А., Тетерлева Е.А. відзначають, що всі психологічні роботи в області материнства дозволяють виділити два основних напрямки сучасних досліджень. Перше присвячено обговоренню якостей, поводження матері, вивченню їхнього впливу на розвиток дитини. Мати розглядається в термінах повинності як детермінант розвитку особистості дитини, як об'єкт - носій батьківських функцій, позбавлений суб'єктивної психологічної реальності. Другий напрямок аналізу материнства акцентує увагу на ідеї суб’єктності жінка-малюк. Тому, аналізуючи материнство, автори визначають його як унікальну ситуацію розвитку самосвідомості жінки, що стає етапом переосмислення з батьківських позицій власного дитячого досвіду, періодом інтеграції образа батька й дитини.
Таким чином, немає єдиного, однозначного поняття «материнство». Для цілісного бачення материнства необхідно позначити функції, властиві матері.
Функції матері досить складні й різноманітні. Вони складаються в задоволенні всіх фізіологічних потреб дитини, забезпеченні його емоційного благополуччя, у розвитку прихильності, базових структур відносини до миру, спілкування, основних особистісних якостей дитини і його діяльності.
Філіппова Г.Г. виділяє дві взаємозалежні групи материнських функцій: видотипову й конкретно-культурну.
До видотиповиї функцій матері ставляться наступні.
1. Забезпечення стимульного середовища для пре- і постнатального розвитку когнітивних й емоційних процесів.
2. Забезпечення умов (у формі поділу діяльності з дитиною) для розвитку видотипової структури діяльності.
3. Забезпечення умов для виникнення життєвих формуються видотипових потреб: потреби в емоційній взаємодії з дорослим, в одержанні позитивних емоцій від дорослого, включення дорослого в чуттєво-практичну діяльність, потребу в оцінці дорослим своєї активності і її результатів, пізнавальна потреба й ін., а також формування прихильності.
4. Забезпечення умов для освоєння видотипових засобів відбиття у формі формування потреби в спілкуванні, як системостворених для сфери спілкування.
5. Забезпечення умов для розвитку мотиваційних механізмів.
Конкретно-культурні функції охарактеризувати складніше. Всі зазначені вище видотипові функції мати здійснює відповідно до наявній у її культурі моделі материнства, у яку входить не тільки операційний склад і технологія відходу виховання, але й модель переживань матері, її відносини до дитини й своїх функцій, а також способи емоційної взаємодії з дитиною. До цієї групи материнських функцій Філіппова відносить наступні.
1. Забезпечення матір'ю предметного середовища й умов чуттєво-практичної, ігрової діяльності й спілкування, які сприяють утворенню культурних особливостей когнітивної сфери й моторики.
2. Забезпечення умов для формування культурної моделі прихильності.
3. Забезпечення умов для формування культурних особливостей соціально-комфортного середовища.
4. Організація умов (предметного, ігрового середовища, спілкування) для формування культурних особливостей стилю мотивації досягнення.
5. Забезпечення умов для формування в дитини основних культурних моделей: ціннісно-смислових орієнтацій, родини, материнства й дитинства й ін.
Проте, далеко не всі ці функції усвідомлюються матір'ю. Навіть науці багато хто з них стали відомі тільки в останні десятиліття, і, немає підстав уважати, що їхнє пізнання вже закінчене. Однак мати успішно виконує ці функції багато тисячоліть. Культурою вони також добре освоєні й представлені у зводі правил, норм, в обрядах, повір'ях, звичаях. Деякі з материнських функцій, такі, як задоволення органічних потреб дитини, формування в нього деяких особистісних якостей, у достатній мері усвідомлюються матір'ю й суспільством.