Національний університет „Острозька Академія”

Кафедра країнознавства і міжнародних відносин

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

дисципліни

„Державний лад та політичні системи країн Азії і Африки”

Острог 2009

Шишкін І. Г. Державний лад та політичні системи країн Азії і Африки. Навчальна програма дисципліни.

Острог: Національний університет «Острозька академія», 2009.

Навчально-методична розробка містить пояснювальну записку з навчальної дисципліни „Державний лад та політичні системи країн Азії і Африки”, тематику лекційних і семінарських занять, робочий план, план семінарських і контрольних занять, перелік літератури як до кожного лекційного чи семінарського заняття, так і до всього курсу.

Підготовлена кандидатом сторичних наук

І. Шишкіним.

Затверджено на засіданні кафедри міжнародних відносин та країнознавства (Протокол від _____________________ 2009р.)

Схвалено Вченою радою Острозької Академії.

Пояснювальна записка

Фахова підготовка студентів за спеціальністю “Країнознавство” напряму “Міжнародні відносини” передбачає вивчення навчальної дисципліни “Державний лад та політичні системи країн Азії і Африки”.У сучасному світі зростає роль Азії та Африки у світових політичних, економічних і соціальних процесах. Стрімке зростання економічного потенціалу Китаю, Індії, країн Південно-Східної та Південно-Західної Азії робить їх дедалі важливішими факторами міжнародних економічних відносин; залишається однією з найрозвиненіших держав світу Японія. Надзвичайно важливою є роль Азії та Африки на світовому ринку сировини. Розвиток більшості країн Африки відбувається в надзвичайно складних умовах через численні політичні, економічні, соціальні, демографічні, етнічні, екологічні та інші проблеми. У багатьох країнах політична нестабільність, величезна зовнішня заборгованість, наявні вогнища воєнно-політичних конфліктів. Разом із тим Африка має по-

тужний потенціал для розвитку продуктивних сил — численне працездатне населення, різноманітні природні ресурси (особливо корисні копалини). У майбутньому значення африканських ринків неминуче зростатиме, і Україна має реалізувати тут свої зовнішньоекономічні можливості.

Крім того, постійно зростає питома вага азійських країн і на світовому ринку високотехнологічних видів продукції. Азійсько-Тихоокеанський регіон набуває значення головного економічного регіону світу. Підвищується політичний авторитет держав Азії в міжнародних політичних відносинах. Тому глибоке і багатоаспектне вивчення країн Азії, Австралії та Океанії є вельми актуальним для майбутніх фахівців-країнознавців. Загальпрофесійний напрямок ”Політична система досліджуваного регіону (країни)“ представлена на прикладі країн Азії та Африки.

У рамках курсу досліджуються поняття ”державний лад“, ”політична система“ і суміжні наукові категорії; вивчаються економічна основа політичних процесів, їхні соціальні об’єкти й суб’єкти, специфіка еволюції й класифікація азійських та африканських політичних систем, досвід їх нормативного (конституційного й іншого) оформлення. У лекційних матеріалах аналізуються особливості розвитку політичних відносин у країнах Азії і Африки, ”політична вага“ органів законодавчої, виконавчої й судової влади, роль і місце держави в сучасних соціально-політичних системах, а також генезис, функціонування й розвиток партійно-політичних систем. Курс містить дослідження формального й реального механізмів політичної влади, проблеми лідерства, політичної культури.

Мета й завдання курсу полягають у формуванні:

- подання загальної інформації про державний лад і політичні системи країн Азії та Африки, пануючі тенденції й процеси їхнього формування, роль традиційного й сучасного в політичних процесах, політико-правову базу суспільного розвитку й соціально-економічних факторів трансформації владних структур;

-суми знань про розвиток основних елементів політичних систем в Азії та Африки, процеси демократизації й ”автократизації“, форми організації політичної влади, а також про державний устрій, політичні режими, стан цивільних прав і свобод у ключових країнах цих регіонів світу;

-умінь аналізувати причини зміни внутрішньо та зовнішньополітичного курсу тієї або іншої держави, практику функціонування і роботи державних органів, а також ті зміни, що відбулися внаслідок приходу до влади нового політичного керівництва, перспективи розвитку національної держави, політичних партій й інших інститутів.

Ефективному вивченню навчального курсу сприяють не лише аудиторні заняття, а й значною мірою самостійна робота студентів. Необхідна постійна систематична робота з різноманітними джерелами країнознавчої інформації: енциклопедіями, довідниками, статистичними довідниками, науковими монографіями та статтями, науково-популярною літературою, інформацією з мережі інтернет тощо.