5. Раціональне використання сировини
Для виготовлення якісної продукції необхідно дотримуватися таких вимог: якісна сировина та паливо; досконале обладнання (агрегати, верстати, печі, апарати тощо) та відповідна новітня технологія. Усі ці вимоги взаємопов'язані.
Аналіз роботи підприємства показує, що економіка виробництва залежить від раціонального (лат. розумний) та комплексного використання сировини.
Відомо кілька шляхів раціонального використання сировини. Найважливішими з них є належний вибір сировини, добре збагачення, комплексне перероблення та максимальне використання відходів.
Вибір сировини визначає тип технологічного обладнання, тривалість її перероблення та впливає на техніко-економічні показники роботи підприємства. Сучасні технології дають змогу одну і ту саму продукцію виробляти з різних видів сировини. Наприклад, деякі деталі для машин виготовляють з металів, пластмас; сірчану кислоту виробляють із сірки, сірчистих мінералів і викидних газів -кольорової металургії.
Собівартість сировини визначає собівартість продукції. Великі темпи зростання виробництва різної продукції збіднюють поклади мінеральної сировини. У багатьох випадках експлуатуються родовища корисних копалин з мізерним вмістом
потрібного елемента або родовища, які залягають дуже глибоко. Внаслідок цього збільшуються затрати на добування, підготовлення та транспортування сировини до місця перероблення. Саме тому дуже важливо повністю використовувати мінеральну сировину: вилучати всі її компоненти та використовувати відходи.
Такий підхід до використання мінеральної сировини забезпечує отримання найбільшого економічного ефекту з найменшим забрудненням довкілля.
Комплексне використання сировини застосовують у процесі перероблення твердих видів палива, нафти, руд кольорових металів, рослинної та тваринної сировини тощо. Так, при переробленні руди кольорових металів, отримують кадмій, індій, селен, телур, реній та ін., а з викидних газів виробляють сірчану кислоту.
До комплексного використання сировини залучають одразу кілька підприємств. Наприклад, при конверсії природного газу разом з воднем, який потрібний для синтезу аміаку, отримують діоксид вуглецю, який не використовується у виробництві аміаку, тому виробництво аміаку суміщають із виробництвом карбаміду (сечовини). Для виробництва карбаміду використовують діоксид вуглецю:
При комплексному використанні сировини зменшуються витрати на транспортування, не забруднюються довкілля та зменшується собівартість готової продукції.