Заняття 1. Екзистенціалізм у французькій літературі хх століття

1. Екзистенціалізм – загальноєвропейська течія у філософії і літературі ХХ століття. Соціокультурні та філософські передумови екзистенціалізму.

2. Жан-Поль Сартр – фундатор французького екзистенціалізму. Основні категорії екзистенціалізму в книзі Сартра «Буття і Ніщо»: «сутність» і «екзистенція», «воля», «тривога», «рубіжна ситуація», «абсурд». Проблема особистого вибору і відповідальності, взаємини «Я» і «Іншого» у філософії Сартра. Вплив Сартра на інтелектуальну атмосферу середини ХХ ст.

3. Французький екзистенціалізм та філософська програма А. Камю у 30-40 роки ХХ століття: трактат “Міф про Сізіфа” та екзистенціальна концепція загального Абсурду.

4. Проблематика повісті «Сторонній». Композиційні особливості повісті і специфіка оповідальної манери А. Камю («нульовий градус письма» (Р.Барт). Образ Мерсо як екзистенціалістський варіант «природної людини».

5. Подолання відчуження в другий період творчості (роман «Чума»; філософське есе «Людина, що бунтує»). Роман «Чума» як «колективна історія», трагедія суспільства. Метафоричний характер твору. Специфіка жанру (роман-притча, роман-метафора, роман-хроніка, роман-міф ХХ століття).

Література

1. Андреев Л.Г. Жан-Поль Сартр. Свободное сознание и ХХ век. – М., 1994.

2. Великовский С.И. В поисках утраченного смысла. – М., 1979.

3. Великовский С.И. Грани «несчастного сознания»: Театр, проза, философская эссеистика, эстетика Альбера Камю. – М., 1973.

4. Долгов К.М. От Кьеркегора до Камю: Философия. Эстетика. Культура. – М., 1990.

5. Ерофеев В. Найти в Сартре человека. Кому Камю? // Найти в человеке человека. – М., 2003. – С.100-209

6. Ерофеев В. Мертвая проза Сартра // Лабиринт Два: Остается одно: произвол. – М., 2003. – С.236-278.

7. Ерофеев В. Мысли о Камю // Лабиринт Два: Остается одно: произвол. – М, 2003. –С. 279-311.

8. Заманская В. Экзистенциальная традиция в русской литературе ХХ века. Диалоги на границах столетий. – М., 2002. – 304с.

9. Зарубежная литература. ХХ век / Под ред. Н.П.Михальской. – М.: Дрофа, 2003. – С.41-52.

10. Кукшин Е.П. Камю. Ранние годы. – Л., 1982.

11. Левчук Л. Т. Західноєвропейська естетика ХХ століття: Навч. посібник. – К., 1997. – С.123-147.

12. Моруа А. Альбер Камю // От Монтеня до Арагона. – М., 1983.

13. Фокин С.Л. Альбер Камю. Роман. Философия. Жизнь. - СПб., 1999.

Заняття 2. Логіка й абсурд у п'єсах е. Йонеско та с. Беккета

1. Руйнування стандарту в п'єсах Е. Йонеско (естетика «театру абсурду»).

2. Образи обивателів в п'єсі «Голомоза співачка»: межі людського розуміння. Модель героя: «людина взагалі» або людина епохи? (Проблема репресованої свідомості.)

3. Соціальна міфологія та її руйнування в п'єсі Е. Йонеско «Носороги».

4. Минуле – теперішній час – майбутнє (час і простір в п'єсах абсурдистів).

5. Миті життя і вічна самотність героїв С. Беккета («Чекаючи на Годо»).

6. «Зв'язані одним ланцюгом»: людина і речі в театрі абсурду.

7. «Трагедія слів» в п'єсах Е. Йонеско і С. Беккета (слово і недовіра до слова в театрі абсурду).

Література

1. Андреев Л.Г. Современная литература Франции. 60-е годы. – М., 1977. С.20-28.

2. Беккет С. В ожидании Годо // Иностранная литература. – 1966. – № 10.

3. Беккет С. Три диалога // Как всегда – об авангарде. Антология французского театрального авангарда. – М., 1992. С.118-127.

4. Дюшен И. Театр парадокса (предисловие) // Театр парадокса. – М., 1991.

5. Елистратова А. Трагикомедия Беккета «В ожидании Годо» // Современная литература за рубежом. – М., 1971.

6. Ионеско Э. Как всегда – об авангарде. Трагедия языка. О кризисе театра // Как всегда – об авангарде. Антология французского театрального авангарда – М., 1992. – С.128-139.

7. Ионеско Э. Лысая певица. Носороги.

8. Ионеско Э. Противоядия. – М., 1992.

9. Исаев С. Предисловие // Как всегда – об авангарде. Антология французского театрального авангарда. – М., 1992.

10. Никитин В.А. Человек, не пожелавший стать носорогом // Ионеско Э. Противоядия. М., 1992. – С.3-8.

11. Проскурникова Т.Б. Французская антидрама 50-60-х годов. – М., 1968.