МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

Психолого-педагогічний факультет

Кафедра культурології та методики викладання культурологічних дисциплін

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«Соціальна культурологія»

для студентів І-ІV курсу

напряму підготовки 6.020101 «Культура»

Розробники: ст. викладач Кравченко Д.М.

Полтава – 2011

Місце і значення навчальної дисципліни «Соціальна культурологія» в реалізації освітньо-професійної програми підготовки

У сьогоднішньому навколишньому світі відбуваються глибокі масштабні зміни, що проникають як у саму українську культуру, так і в суспільство, яке є одночасно і носієм., і творцем. Швидкі зміни роблять сучасний світ дедалі складнішим і різноманітнішим, перетворюючи його на глобалізований і постіндустріальний. Глобалізація, спочатку виступаючи як суто економічний феномен, згодом стала причиною змін на інших рівнях (ідеологічному, інституційному тощо).

Культурне обличчя сучасного людства певною мірою формується під впливом глобалізаційних процесів як реалій сьогодення. Як сьогодні так і завжди, суспільна роль культури далеко не обмежується впливом на основні фактори розвитку економіки. Традиційна роль культури, як визначального чинника структурування та консолідації суспільства, з настанням постіндустріальної доби не скасовується. Більше того, забезпечення повноти і цілісності культури суспільства (його консолідація) – це повсякденний, безперервний процес діалогу і співпраці, учасниками якого мають стати усі члени цього суспільства.

Сучасні тенденції розвитку системи загальної середньої та вищої освіти, практики впровадження гуманітарних соціокультурних технологій свідчать, що для здійснення наукової і педагогічної діяльності у цьому напрямі потрібні фахівці, які одержали освіту за кваліфікацією «Культурологія» та могли б проводити прогностичну, організаційну, консультативну, методичну роботу культурологічного та культуро творчого характеру в закладах культури, освітніх і позашкільних установах.

Соціальна культурологія як напрям культурології досліджує ставлення до культури, засноване на об’єктивному і аналітичному погляді на життя суспільства в його конкретних проявах і загальносвітових процесах.

Метою «Соціальної культурології» як навчальної дисципліни є вивчення рушійних мотивів реальної поведінки індивідів, груп і значних спільнот, а також принципів духовного регулювання суспільного буття., що забезпечує можливості виявлення та оцінки соціального значення культурних явищ у їхньому співвідношенні з іншими сферами суспільної життєдіяльності – економікою, політикою, соціальним захистом, релігією і т. п.

Опанування загальними закономірностями, що підтримують цілісність суспільства і його диференціацію, соціальне значення і довго тривалість окремих проявів духовної діяльності, пояснення тих духовних чинників (норм, цінностей, сенсів та ідей), які існували на різних культурно-історичних етапах і продовжують існувати сьогодні – це провідні завдання навчального курсу.

Вивчення навчального курсу «Соціальна культурологія» – це не просто доповнення до формування спеціаліста, котрий буде використовувати отримані знання у своїй професійній діяльності, а й ті загальні засади формування духовного світу особи, які завдяки усвідомленню людиною себе як особистості, завдяки виявленню сенсу свого буття, своєї ролі у життєдіяльності соціуму, відіграють визначну роль у становленні особи як спеціаліста.

Зміст, послідовність та організаційні форми вивчення навчальної дисципліни «Соціальна культурологія»

І курс (І семестр)

Блок змістових модулів І.

Методологічні основи соціальної культурології

Змістовий модуль А. Культура як предмет соціальної культурології.

Тема 1. Вступ. Загальні завдання і зміст соціальної культурології. Основні принципи соціальної культурології.

Тема 2. Що таке культура? Культура і «некультура». Культура як рівень розвитку, достойної поведінки і як заняття мистецтвами. Розповсюдження поняття «культура» на загальну сферу духовного життя.

Тема 3. Культура як творчість і особлива сфера діяльності. Зміна критеріїв доручення до культури: релігійність, витончені мистецтва, писемність. комп’ютеризація. Культура як сума людських досягнень і субкультурні варіанти поведінки.

Тема 4. Культура як багатоманітність і самобутність спільнот і як основа багаточисельних форм життєдіяльності. Культура і етнічна спільнота. Культура і час.

Тема 5. Культура як предмет вивчення. Виділення культури із комплексу релігійних і космологічних уявлень. Відмінності між буденним (повсякденним) і науковим розумінням культури. Що значить бути «культурною людиною», «розуміти твори культури» і «знати принципи функціонування культури»?

Тема 6. Гуманітарне культуроведення і соціальна культурологія. Культуроведення як знання історії культури. Змісту і принципів функціонування видів мистецтва і різних жанрів в кожному з них, як знайомство з творчістю діячів культури, з культурним життям різних епох. Соціальна культурологія як особлива наука про місце культури у регуляції життєдіяльності суспільства, групи і індивіда.

Тема 7. Філософія культури і культурологія. Культура як сфера духовної діяльності, що впливає на інші сфери (економіку, політику, соціальні стосунки і т. п.). Співвідношення загальної соціології культури і соціології історії, релігії, літератури, мистецтва, знання, освіти, моралі, засобів масової комунікації і т. п.

Тема 8. Культурологія як соціальна наука. Теорія і емпіричні дослідження. Підсумкові визначення. Завдання і застосування соціальної культурології.

Змістовий модуль Б. Становлення соціальної культурології.

Тема 9. Виділення і формування соціальної культурології. Ціннісні і позитивістські підходи до культури. Соціологічний аналіз як вивчення реального функціонування культурних норм, цінностей і смислів у соціальному середовищі. Поступове розширення сфери соціального аналізу духовної культури, його розповсюдження на художню культуру, релігію, народну і масову культуру.

Тема 10. Просвітницький підхід. Просвітницькі концепції культури як процесу як постійного розповсюдження культури і доручення до неї населення. Просвітницькі концепції про «еліту» і «маси». Значення просвітництва, його ідейних вплив і його обмеженість.

Тема 11. Ідеї креаціонізму, катастрофізму, еволюціоністський підхід і теорії прогресу. Ставлення до культури як до процесу постійного ускладнення суспільства і його вдосконалення, розумового зростання і раціональності, розвитку моралі, накопичення знань і т. п. Роботи Л. Моргана, Е. Тайлора, Г. Спенсера.

Тема 12. Критика еволюціонізму. Найпізніші варіанти концепції еволюціонізму. Ідея дифузіонізму як розповсюдження культури і її запозичення.

Тема13. Е. Дюркгейм про роль колективних уявлень і про типи соціальності. Аналіз творчості Дюркгейма: три головні книги – «Про поділ суспільної праці», «Самогубство», «Первісні форми релігійного життя».

Тема 14. Поняття ідеального типу і раціональності як засіб релігійної і культурної компаративістики і вивчення цивілізаційної динаміки у роботах М. Вебера. М. Вебер про господарську етику. Характеристика концепції М. Вебера в дослідженнях соціокультурної модернізації.

Тема 15. Структурно-функціональний підхід до культури і суспільства як системи взаємопов’язаних і прихованих функцій, що визначають місце кожного елемента. Концепції А. Радкліфф-Брауна, Б. Малиновського, М. Мід. Основні положення функціоналізму Т. Парсонса. Пізній структурний функціоналізм Р. Мертовна.

Тема 16. Критика структурного функціоналізму і його місце в методології вивчення культури. Адаптований підхід в культурній антропології і структурному функціоналізмі, його зіткнення з теорією «соціального конфлікту».

Тема 17. Символічний інтеракціонізм. Аналіз зв’язку між стимулом, знаком, мотивом, самосвідомістю. Роль символіки в соціальному спілкуванні. Психоаналітичні концепції культури. Роботи З. Фрейда і К. Юнга.

Тема 18. Соціологічний і соціологізаторський підходи. Принципи класового аналізу мистецтва і літератури в марксистських роботах перших десятиріч ХХ століття. Школа вульгарного соціологізаторства. Основні положення робіт Г. Плеханова, В. Леніна, Луначарського. Роль марксизму в розвитку класового аналізу культури. Марксистська концепція культури як відображення класової боротьби і пошуку загальнолюдських цінностей. Редукціонізм базисно-надбудовної концепції культури. Зміст теорії «двох культур в кожній нації» і «ідеологічної боротьби двох систем в культурі». Ідейно-теоретична обґрунтованість соціально-класового аналізу духовного життя суспільства.

Тема 19. Ліво-радикальні і авангардистські напрями в соціології культури сучасного Заходу. Критика культури як «знаряддя класової маніпуляції», «етнографічності» і «класикалізму». Соціальні джерела ідейного авангардизму в культурі.

Тема 20. Захід і Схід в соціальній культурології. Релігійна компаративність як метод культурно-історичного аналізу. Культурна антиномія Захід-Схід. Досягнення компаративістики і її обмеження.

Тема 21. Цивілізаційний підхід. Цивілізаційна школа як вивчення культурних макроспільнот. Концепції О. Шпенглера, Н. Данилевського, П. Сорокіна, А. Тойнбі. Сучасні дослідження цивілізації.

Незахідна соціальна культурологія і її роль в подоланні заходоцентризму.

Емпіричні методи. Значення емпіризму і його критика. Новітні досягнення в емпіричних дослідженнях.

І курс (ІІ семестр)

Блок змістових модулів ІІ.