В. Кейнсіанська трактовка стану макрорівноваги

• Довівши нееластичність цін і заробітної плати в сторону зниження, Кейнс обґрунтував горизонтальне розміщення кривої сукупної пропозиції (на відміну від вертикального класичного відрізка), яка бере свій початок від нульового рівня реального обсягу національного виробництва до рівня виробництва при повній зайнятості (рис. 6-8). В реальній економіці, як правило, обсяг сукупної пропозиції відповідає реальному обсягу виробництва при неповній зайнятості – відповідає горизонтальній кривій сукупної пропозиції.

Рівень цін СПр

ЧНП

ЧНПп

Рис. 6-8. Крива сукупної пропозиції: кейнсіанський погляд

• На відміну від класичної точки зору про стабільність сукупного попиту Кейнс обґрунтував його нестабільність. Він довів, що сукупний попит може змінюватись навіть при стабільній пропозиції грошей. під впливом дії розглянутих раніше нецінових чинників сукупного попиту (змін у споживчих та інвестиційних видатках тощо).

• Стан макрорівноваги залежить від сукупних видатків (сукупного попиту). Дія нецінових чинників сукупного попиту в сторону зменшення (рис.6-9) викликає зниження обсягів виробництва та зайнятості.

Р івень цін

СПр

СП¹ СП

ЧНП

ЧНПр¹ ЧНПр ЧНПп

Рис. 6-9. Стан макрорівноваги та його зміна: кейнсіанський погляд

Г. Ефективний попит та державні методи його стимулювання

Оскільки, на думку Кейнса, сукупні видатки (сукупний попит) визначають реальний обсяг національного виробництва та оскільки зменшення сукупних видатків спричиняє зниження реального обсягу виробництва та зайнятості, то запобігти цьому може лише економічна політика держави, спрямована на регулювання сукупних видатків (сукупного попиту).

Рівень цін СПр Сукупні

видатки СВ¹

СП СП¹

Цр¹ СВ

Цр

ЧНП ЧНП

ЧНПр ЧНПр¹ ЧНПр ЧНПр¹

Рис.6-10. Вплив стимулювання Рис.6-11. Вплив стимулювання

сукупного попиту на стан сукупних видатків на стан

макрорівноваги: модель макрорівноваги: модель

“сукупний попит – сукупна “сукупні видатки – обсяг

пропозиція” виробництва”

Кейнс вважав, що уряд повинен сприяти збільшенню сукупних видатків (сукупного попиту) в умовах низьких обсягів виробництва та зайнятості з метою їх підвищення (див. рис. 6-10 і 6-11) , а в умовах інфляції – уряд повинен сприяти зниженню сукупних видатків (сукупного попиту) із метою стримування зростання цін (рис.6-12).

Рівень цін СП СПр

СП¹

Цр, Цр¹

ЧНП

ЧНПр¹ ЧНПр

Рис. 6-12. Стримування сукупного попиту

На думку Кейнса, для регулювання економіки уряд повинен проводити стабілізаційну (фіскальну та грошово-кредитну) політику.

ФІСКАЛЬНА ПОЛІТИКА. Фіскальна політика – це політика уряду у сфері оподаткування та державних видатків. В умовах інфляції для боротьби з нею уряд повинен підвищити податки і зменшити державні видатки, що спричинить зменшення сукупних видатків (сукупного попиту), однак, одночасно матиме місце зниження обсягів виробництва та зайнятості (див. рис.6-12). В умовах низьких обсягів виробництва й зайнятості для боротьби з безробіттям уряд повинен знизити податки й збільшити державні видатки, тим самим підвищуючи сукупний попит. Однак, при значному зростанні сукупного попиту може виникнути інфляція (рис.6-10).

ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА. Грошово-кредитна політика – це політика зміни пропозиції грошей. В умовах інфляції для боротьби з нею Центральний банк повинен використовувати так звану політику “дорогих грошей”, яка є спрямованою на зменшення пропозиції грошей, в результаті чого збільшується ставка відсотка, зменшуються інвестиції, а отже, зменшується й сукупний попит. Однак ціною втримання від інфляції може бути збільшення безробіття та зменшення обсягів виробництва (рис. 6-12). В умовах високого безробіття з метою його подолання Центральний банк повинен використовувати так звану політику “дешевих грошей”, яка є спрямованою на збільшення пропозиції грошей, в результаті чого знижується ставка відсотка, зростають інвестиції, а отже, зростає й сукупний попит. Однак ціною сприяння зростання зайнятості може бути збільшення інфляції (рис. 6-10).

На думку Кейнса, більш ефективний стабілізуючий вплив на економіку має фіскальна політика. Більш детально механізми фіскальної та грошово-кредитної політики, а також їх вплив на економіку розглянемо в наступних темах курсу “Макроекономіка”.

Як бачимо, кейнсіанська модель дозволяла боротись або з інфляцією, або з безробіттям: ціною зниження інфляції були ріст безробіття та зменшення обсягів національного виробництва; ціною ж зменшення безробіття та зростання обсягів національного виробництва було підвищення рівня цін (інфляція). Повна зайнятість неможлива без інфляції, а низький рівень інфляції неможливий без безробіття.

В 70-х рр. 20 ст. в економіці США виникло явище стагфляції, тобто одночасне існування високого рівня безробіття й інфляції, яке не вписувалось у кейнсіанську модель. Виникла потреба в поясненні нового явища стагфляції та в розробці нової економічної політики, спрямованої на розв’язання цієї проблеми. У цей час з’являються інші економічні теорії, зокрема, монетаристська теорія, теорія адаптивних та раціональних очікувань, теорія економіки пропозиції.