5. Теорія адаптивних і раціональних очікувань та погляди на наслідки стабілізаційної політики держави а. Теорія адаптивних очікувань

Теорія адаптивних очікувань була висунена та популяризована Мілтоном Фрідменом і лежить у руслі традиційних монетаристських та сучасних неокласичних концепцій. Теорія адаптивних очікувань виходить із того, що:

1) очікування майбутньої інфляції господарюючими суб'єктами формуються на основі попереднього й поточного рівнів інфляції;

2) необхідно розрізняти сукупну пропозицію в короткостроковому й довгостроковому періодах.

Короткостроковий період – це період, протягом якого ціни економічних ресурсів – особливо заробітна плата – залишаються фіксованими навіть при зміні загального рівня цін.

Зміна рівня цін миттєво не відображається на номінальній заробітній платі через дві причини: недостатність інформації у працівників стосовно існуючого рівня цін та його зміни; існування трудових контрактів із зафіксованою зарплатою. У зв'язку з цими двома чинниками крива сукупної пропозиції у короткостроковому періоді є висхідною (див. крива СПр_к на рис. 6-20,а).

Р івень цін Рівень цін

СПр_к СПр_д СПр²_к

Ц²

Цр² СПр¹_к

Ц¹

Цр¹ СПр³_к

Ц³

Цр³

ВВП ВВП

ВВП³ ВВПп ВВП² ВВПп

а) сукупна пропозиція в б) сукупна пропозиція в

короткостроковому періоді довгостроковому періоді

Рис. 6-20. Сукупна пропозиція в короткостроковому і довгостроковому періоді

Так, спочатку економіка функціонує на рівні потенційного обсягу виробництва – ВВПп -, якому відповідає рівень цін Ц¹. Однак, при неочікуваному зростанні цін до рівня Ц² та незмінній номінальній зарплаті прибутки підприємців зростуть і вони збільшать обсяги виробництва до ВВП² і при цьому знизиться природний рівень безробіття. При ж неочікуваному зниженні цін (до Ц³) та фіксованому рівні номінальної зарплати прибутки підприємців впадуть і вони зменшать обсяги випуску (до ВВП³).

Довгостроковий період – це період, протягом якого ціни економічних ресурсів, зокрема, й заробітна плата в повній мірі реагують на зміну в рівні цін.

У зв'язку з тим, що заробітна плата в довгостроковому періоді змінюється відповідно до зміни рівня цін, то крива довгострокової сукупної пропозиції є вертикальною (див. крива СПр_д на рис 6-20,б).

Так, спочатку економіка функціонує на рівні потенційного обсягу виробництва – ВВПп , якому відповідає рівень цін Цр¹. В довгостроковому плані при підвищенні рівня цін до рівня Цр² працівники відчують зниження їх реальної заробітної плати і вимагатимуть підвищення ставки зарплати. Це підвищення зарплати збільшить витрати виробництва, внаслідок чого крива короткострокової сукупної пропозиції СПр¹_к зміститься вліво до кривої СПр²_к і буде відображати вищий рівень цін Цр². В довгостроковому періоді цьому вищому рівню цін буде відповідати потенційний обсяг виробництва. І навпаки, в довгостроковому плані при зниженні рівня цін до рівня Цр³ підприємці відчують зниження їх прибутків і знижуватимуть ставки зарплати. Це зниження номінальної зарплати зменшить витрати виробництва, внаслідок чого крива короткострокової сукупної пропозиції СПр¹_к зміститься вправо до кривої СПр³_к, яка буде відображати нижчий рівень цін Цр³. В довгостроковому періоді цьому нижчому рівню цін буде відповідати потенційний обсяг ВВП.