2.3.Аналіз внутрішнього середовища організації

Внутрішнє середовище - частина загального середовища, що перебуває в межах організації, яка інтерпретується як універсальне, незалежне від організаційно-правової форми організації й об’єднує всі функціональні сфери її діяльності: маркетинг, фінанси, кадри, дослідження і розвиток.

Внутрішнє середовище – це сукупність всіх підрозділів або підсистем, які постійно функціонують або взаємодіють між собою для досягнення мети організації.

Внутрішнє середовище включає в себе наступні складові:

1. структура підприємства і органіграма;

2. виробництво або операційні процеси;

3. персонал або соціальна діяльність;

4. маркетинг або комерційна діяльність;

5. фінанси або економічна діяльність.

Структура підприємства і органіграма

Структура організації – це сукупність певних елементів, які функціонують всередині підприємства і дозволяють координувати дії всіх підрозділів підприємства для досягнення поставлених цілей. Формування організаційної структури, вибір певного її типу зумовлюється багатьма чинниками. Це і специфіка діяльності підприємства, яка вимагає виконання тих чи інших видів робіт, і технологія, що застосовується для перетворення ресурсів у кінцевий продукт, і масштаби діяльності.

Структуру організації визначає сукупність підрозділів, взаємозв’язків між ними та посадові обов’язки персоналу підприємства. Ці категорії внаслідок наявності певних взаємозв’язків головним чином визначають успішність діяльності будь-якої організації.

Організаційна структура – це фіксовані взаємозв’язки , що існують між його функціональними підрозділами та працівниками. Розглянемо організаційну структуру ПрАТ «Родина»(рис.2.3).

Рис.2.3. Організаційна структура підприємства ПрАТ «Родина»

В залежності від методів обробки виробів на підприємствах створюються відповідні підрозділи, а в апараті управління – відповідні функції і ланки. Кожне підприємство складається із виробництв, цехів, участків, господарств, органів управління і організацій, які обслуговують працівників підриємства. Чітка класифікація і встановлення зв’язків між ними дозволяє організовувати хід виробництва і раціонально сформувати структуру підприємства.

Виробництво – це процес в згоді якого відбуваються перетворення предметів праці у готову продукцію або послуги за допомогою засобів виробництва та трудових ресурсів. До складу виробництва входять: предмети праці, працівники та засоби праці.

Організаційна структура – це фіксовані взаємозв’язки, що існують між його функціональними підрозділами та працівниками. Структура організації характеризує її будову, просторово-часове розташування її частин, взаємозв’язки між ними і являє собою впорядковану сукупність стійко взаємопов’язаних елементів, що забезпечують функціонування та розвиток організації як єдиного цілого. Організаційні структури підприємств відрізняються за рівнем централізації.

Управління підприємством здійснюється на підставі сполучення самоуправління трудового колективу, директора і права власника по господарському використанню свого майна. Власник підприємства здійснює свої права по управлінню підприємством безпосередньо в таких випадках: внесення змін та доповнень до статуту; призначення на посаду та звільнення з посади керівника підприємства на контрактній основі; вирішення питання про організацію та ліквідацію; контроль за господарсько-фінансовою діяльністю.