Динамічна висота

Динамічна висота - величина що має розмірність довжини досить близька до виміряної висоти, а її числове значення одержують діленням геопотенціальної величини (См) на деяке стале значення сили тяжіння. Н дин=См/ɤ Динамічні висоти однакові для всіх точок однієї рівневої поверхні. Вони не залежать від шляху нівелювання. Застосовується під час будівництва великих за площею гідротехнічних споруд.

Нормальні висоти

Нормальна висота точки фізичної поверхні Землі є відрізком М0М2 силової лінії, що проходить через точку Му полі нормального потенціалу сили тяжіння між рівневими поверхнями рівневого ел-да і нормального потенціалу. відрізок М2М -аномалія висоти. Якщо від точок фізичної поверхні Землі відкласти по силових лініях нормального гравіт поля вниз їх нормальні висоти, то отримують поверхню квазігеоїда. тому нормальну висоту можна розглядати як висоту точки фізичної поверхні Землі над квазігеоїдом, аномалію висоти, як висоту квазігеоїда над відліковою поверхнею. Нмɤ=См/ɤм

Якщо відліковою поверхнею є рівневий ел-д нормльного поля, то для визначення висот використовують формулу

Ортометрична висота

Ортометрична висота- висота точки фізичної поверхні Землі над поверхнею геоїда, відкладена по силових лініях поля сили тяжіння. Числове значення ортометричної висоти отримують діленням величини геопотенціальної на середнє інтегральне значення сили тяжіння уздовж силової лінії. Ортометрична висота точки не залежить від шляху нівелювання. Ортометрична висота різних точок однаєї рівневої поверхні може бути різна, оскільки відстані від геоїда до рівневої поверхні точки не залишаються постійними і буде залежати від gm., значення яких будуть різними в різних точках.

Нg=См/gmм

Наближені висоти

Отримують якщо не брати до уваги гравітаційне поле сили тяжіння Землі. До обчислення наближених висот прибігають утому випадку, якщо вздовж лінії нівелювання не проводились вимірювання сили тяжіння, які виявляють вплив дійсного поля сили тяжіння Землі. обч цих висот використовують як проміжний етап при оюч висот в інших системах. Нприбл=U0-Uм/Гамма=дельта U/Гамма Дельта У-різниця потенціалів рівневих поверхонь Гамма м м- середнє значення нормальної сили тяжіння на прямовисній лінії

Виміряна висота

Висота точок з.п одна з координат, що визначає фігуру Землі та окремі її точки відносно вихідної відлікової поверхні. Виміряна висота- висота hм на фізичній поверхні Землі над нуль-пунктом (квазігеоїдом) нівелювання одержана інтегруванням виміряних між точками О і М перевищень dh. Висоту нормальну визначають методом геометричного нівелювання. Аномаліїї висот визначаються шляхом послідовного обчислення малих різниць аномалей висот за вибраними профілями.Ці різниці визначаються методом астрономічного і астрономо-гравіметричного нівелювання.

Абсолютні та відносні відхилення прямовисних ліні. Складові відхилень прямовисних ліній.

Кут U в деякій точці на фізичній поверхні Землі між напрямом прямовисної лінії та нормалі до поверхні земного ел-да наз відхилом прямовисної лінії. повний відхил прям лінії подається проекціями в,п,л на площину меридіана і першого вертикала заданої точки. якщо при обчисленні впл використовують геодезичні широти і довготи, які відповідають референц-ел-ду, то впл наз відносними. якщо ці велични визначаються відносно загального земного ел-да то абсолютними.

Гравіметричний метод виводу відхилень прямовисних ліній.

Кут між дотичними до силових ліній реального і нормального полів сили тяжіння наз відхилом прямовисної лінії в фізичному визначенні або гравіметричним.

Складові впл у геометричному визначення ξ^аг і η^аг і у фізичному ξ^гр і η^гр повязані рівностями

η^гр=η^аг ; ξ^гр=ξ^аг-0,171*Нкм*sin2B

для обчислення впл гравіметричним методом треба в кожному пункті тріангуляції враховувати вплив аномалей по всій поверхні Землі. У різних континентах і у різних державах прийняті різні поверхні відносності. А треба всі гравіметр вимірювання привести в єдину СК, щоб встановити загальний земний ел-д. Тоді б впл були б абсолютні, а в наслідок використ реф –ел-да треба визначити відносні впл.

Астрономо-геодезичний метод виводу впл.

Впл визначений зіставленням астрномічнх і геодезичних координат наз астрномо-геодезичним впл. Геометрична мусть поляає в наступному.

Навколо точки М описана допоміжна сфера одиничного радіуса, нп якій показані напрямки з точки М: Zг-напрямок на геодезичний зеніт, що відповідає нормалі до земного ел-да

Zа – напрямок на астрономічний зеніт що збігається з прямовисною лінією

N –точка перетину візирної лінії із допоміжною сферою, при наведенні труби теодоліта на пердмет.

ZaZг- повне відхилення прямовисної ліії у точці М.

В астрономічній і геодез СК використовується один і той же напрямок на полюс світу, а строномічні і геодезичні довготи відлічуються від одного і того ж початкогово меридіана. Дуга KZa перпендикулярна до сліду геодезичного меридіана Pzг і дорівнює η . а дуга KZг=ξ.

Для використання астрономо-гедез метода виводу впл неохідно на кожному пункті тріанг 1 класу визначати астроном коорд, що робить незручност івикориста цього мтеоду на великих територіях.

Астрономо-гравіметричний метод виводу впл.

Цей метод заснований на спільному використанні астрономо-геодез і гравіметр вимірювань і широко застос у геодез практиці. Виберемо точку А кругом якої проведемо деяку область G. Нехай вплив аномалей цієї області на величину повного впл дорівнює U_G .Решту позначимо Е. Вплив аномалей цієї поверхні буде U_E. Із основного закону вссвітнього тяжіння виходить що тяжіння зменшується пропорційно квадрату відстані. На різницю астроно-геодез впл буде впривати і різниця в позмірах і орієнтуванні між реф-ел-дом та загальним земним ел-дом. Позначимо його δ_U.

Повний астрономо-геодез відхил можна предствити у вигдяді їх сум.

U^аг=U_G+ΔU ; ξ^аг=ξ_G+Δξ ; η^аг=η+Δη.

Відхилення прямовисних ліній та їх значення у вищій геодезії.

Кут U в деякій точці на фізичній поверхні Землі між напрямом прямовисної лінії та нормалі до поверхні земного ел-да наз відхилом прямовисної лінії. повний відхил прям лінії подається проекціями в,п,л на площину меридіана і першого вертикала заданої точки. Через відхилення прямовисних ліній встановлюється прямий зв’язок між астрономічними і геодезичним координатами.

1. За допомогою відхилень прямовисних ліній здійснюється перехід від безпосередньо виміряного астрономічного азимута до геодезичного азимута.

2. Відхилення прямовисних ліній необхідні при класичному методі визначення геодезичних висот.

Астрономічне нівелювання.

Це метод визначення р=перевищень точок квазігеоїда відносно поверхні рефернец-ел-да. Ук ожній точці ходу астрономічного нівелювання повинні бути відомі астрономічні і геодезичні координати.

У методі астрономічного нівелювання відхили у точках нівелювання отримують з астрономічних і геодезичних вимірювань за формуламт:

Ξ_а=φ-В-0,171Нsin2В ; η_аг=(λ-L)cos B

Отже, сам процес астрономічного нівелювання полягає в наступному. Вздовж вибраної траси повинні бути визначені астрономічні та геодезичні координати точок, взятих на відстанях 5-10 км, їх наближені висоти (будь-яким методом). Необхідно також провести гравіметричне знімання.