
- •1.Зовнішня політика найбільших країн світу в другій половині і917- на початку 1918.
- •2. Спроби укладення „Східного пакту" в Європі на початку 30-х рр. XX ст.
- •3.Жовтнева революція 1917 р. В Росії та перші зовнішньополітичні акти Радянського Уряду
- •4. Створення Німеччиною вогнища війни в Європі..
- •5. Етапи мирних переговорів у Брест-Литовську і підписання миру між Радянською Росією та державами Четверного Союзу.
- •6. Політика «невтручання»: бажання та реалії.
- •7.Міжнародні відносини у світі після закінчення 1 світової війни(листопад 1918-січень 1919)
- •8. Ставлення провідних країн світу до агресивних дій Японії на Далекому Сході в другій половині 20-х - на початку 30-х рр.
- •10. Англо-франко-американське потурання зовнішній політиці Німеччини в 30-х рр.Хх.Ст.
- •11. Перший декрет Радянської влади: причини та характер.
- •12. Антирадянські авантюри Японії на Далекому Сході в кінці 30-х рр. ХХст.
- •13. Позиція країн Антанти на завершальному етапі війни
- •14. Англо-франко-радянські переговори 1939 р.
- •15. Дії радянської дипломатії на початку громадянської війни та іноземної воєнної інтервенції.
- •16. Початок становлення фашистського блоку країн.
- •17.Зовнішня політика країни Рад 1919рр.
- •18. Мюнхенська змова західних держав 1938 р. Та її наслідки для Європи стосовно цього.
- •19. Початок іноземної воєнної інтервенції проти Радянської Росії та створення антирадянської коаліції держав.
- •20. Мв на Далекому Сході в період політичної кризи 1939 р.
- •22. Пакт Рібентропа-Молотова та його наслідки.
- •23. Паризька конференція 1919 р. Та її рішення.
- •25.Вашингтонська конференція та її рішення
- •26.Радянсько-фінська війна.
- •27. Крах Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних відносин та його причини.
- •28. Завершення формування та утворення антигітлерівської коаліції.
- •29. Вашингтонська конференція: договір „9".
- •30. Іранська проблема під час II світової війни.
- •31. Створення Ліги Націй.
- •32. Міжнародні відносини в світі напередодні нападу Німеччини на срср.
- •33. Генуезька та Гаазька конференції.Їх міжнародне значення
- •34. Проблеми відкриття другого фронту в 1941-1943 рр.
- •35. Лозаннська конференція та спроба вирішення близькосхідного питання.
- •36.Розгром німців під Москвою. Вступ у війну сша.
- •37.Репараційна система переможців після 1 світової війни.План «Дауеса».
- •38. Напад Німеччини на срср. Початок створення антигітлерівської коаліції.
- •39. Локарнські угоди та їх міжнародні наслідки.
- •40. Початок II світової війни. „Дивна війна" у Європі. Ставлення країн світу до цих подій.
- •41. Пакт Бріана-Келлога та його міжнародне значення
- •42. Дії союзних військ проти країн фашистського блоку 1942-43
- •43. Рапальський мирний договір та його міжнародне значення.
- •44. Визвольна місія Червоної армії під час 2 св.Війни та відкриття 2 фронту.
- •45.Мандатна система Ліги Націй щодо колоній
- •46. Ялтинська конференція, її основні рішення.
- •47. Світова економічна криза (1929-1933 рр.) і репараційна система. План „Юнга”.
- •48. Капітуляція Японії та закінчення 2 св.Війни.
- •49. Загострення міждержавних суперечностей між країнами в світі (1929-1933рр.). Конфронтація країн Заходу з срср.
- •50. Міжнародні наслідки перемог Червоної Армії під Сталінградом і Курськом
- •51. Зовнішньополітичні ініціативи срср у 1929-1933рр.
- •52. Московська і Тегеранська конференції 1943 р. Та їх вплив на мв.
- •53. Радянський Союз та країни „малої Антанти" у 20-х-з0-х рр.
- •54. Міжсоюзницькі конференції 1944р та їх вплив на мв
- •55. Друга смуга визнання срср
- •56. Повний розвал фашистської коаліції та його міжнар.Наслідки.
- •57.Політика «умиротворення» в Європі
- •58. Конференція у Сан-Франциско з питань створення оон
- •9. Зовнішня політика країн Четверного союзу у другій половині 1917- на початку 1918рр.
- •21. Міжнародні відносини і політика Радянської держави на Далекому Сході (1917-1920 рр.).
- •24. Зовнішня політика країн світу під час захоплення Німеччиною більшості країн світу.
47. Світова економічна криза (1929-1933 рр.) і репараційна система. План „Юнга”.
В 1929 г. на мир обрушился невиданный по своей силе экономический кризис,вызвавший резкое возрастание дестабилизационных процессов в международных отношениях. Кризис начался на нью-йоркской фондовой бирже, положив начало глубокой депрессии в США.Мировой экономический кризис вызвал резкий рост международного соперничества, борьбу за рынки сбыта и сферы приложения капитала, особенно между Соединенными Штатами и Великобританией.Начавшийся в 1929 г. кризис привел к тому, что западные страны начали искать совместный выход из тяжелого экономического положения путем создания“объединенной Европы’. С идеей создания “пан-Европы” или “Соединенных Штатов Европы”, очень популярной в конце первой мировой войны, выступил французский министр иностранных дел А. Бриан. Он предлагал создать под эгидой Франции единую Европу с целью укрепления мира и безопасности, а также для всеобщего восстановления. Его идея не встретила поддержку других стран, и в частности, Англии, боявшейся усиления позиций Франции на континенте, хотя стремление образовать блок стран против СССР в Англии было встречено положительно.Кризис подтолкнул Германию к более решительной борьбе за пересмотр Версальского договора. После смерти Штреземана в 1929 г. многие его идеи такие, как присоединение к Германии всех немцев, оказавшихся, по Версальскому договору, за пределами своей страны, возвращение колоний, досрочная эвакуация Рейнской зоны, изменение военных и репарационных статей мирного договора, получили очень широкое распространение. В августе 1929 г. состоявшаяся в Гааге международная конференция финансовых экспертов приняла так называемый “план Юнга”, который заменил “план Дауэса”. В нем, в отличие от “плана Дауэса”, выплата репараций предусматривалась вплоть до 1988 г.: в первые 37 лет Германия должна была ежегодно уплачивать по 1988 млн. марок, а с 1966 г. в течение последующих 22 лет по 660 млн. марок плюс платежи, равные сумме ежегодных погашений державами-получателями репараций.При таком расчете, вместо установленной ранее общей суммы репараций в 132 млрд. рейхсмарок она сокращалась до 113,9 млрд., и после уплаты за первые 37 лет твердой суммы репараций, она могла быть сокращена или отсрочена в случае экономических затруднений Германии. Решения Гаагской конференции, утвердившей“план Юнга” были совершенно нереальными.Уже в 1930 г. Германия начала требовать пересмотра “ плана Юнга” и введения моратория на репарационные платежи.В середине июня экономическое и финансовое положение Германии ухудшилось настолько, что президент Германии Гинденбург обратился к Гуверу с просьбой об отсрочке репарационных и других платежей. Обзвонив сенаторов, поскольку конгресс находился на каникулах, Гувер получил согласие 68 депутатов, что позволило считать их двумя третями голосов, необходимых для ратификации отсрочки. 20 июня 1931 г. Гувер объявил о моратории на все межправительственные платежи сроком на один год.В июне 1932 г., через год после моратория Гувера на Лозаннской конференции все должники США дружно отказались от дальнейшей оплаты своих долгов, а Германия от внесения репараций. Все дальнейшие усилия пришедшего к власти президента Ф. Рузвельта и его переписка с Гитлером в 1933 г. о возобновлении уплаты репараций оказались тщетными, Германия больше не возобновляла репарационные платежи.