43. Рапальський мирний договір та його міжнародне значення.

Рапалльский договор Підписання Рапальського договору відбулося під час Генуезької конференції 16 квітня 1922 року. Це договір між радянською Росією та Німеччиною, який передбачав відновлення дипломатичних і консульських відносин між обома країнами, що було ударом по ізоляції радянської Росії й Німеччини. Обидві держави взаємно відмовилися відшкодувати воєнні витрати (Німеччина відмовилася від Брестського миру, Росія — від німецьких репарацій). Договір передбачав розвиток взаємовигідної торгівлі між обома державами на основі принципу найбільшого сприяння.

Рапальський договір мав велике значення. Це було перше юридичне визнання радянської Росії. Обидві країни були життєво заінтересовані в такому договорі. Вже наприкінці 1922 року значно поліпшилася торгівля між цими двома країнами.

Договір вніс суттєві зміни в міжнародну політичну си­туацію і сприяв розвиткові взаємовигідного співробіт­ництва Росії й Німеччини не тільки в економічній, полі­тичній та культурній галузях, але навіть у військовій. Було проведено ряд таємних переговорів щодо військового співробітництва. В Росії почали діяти німецькі військові навчальні центри та почалося будівництво змішаних радянсько-німецьких оборонних підприємств.

Таємне військове співробітництво між радянською дер­жавою й Німеччиною не було чимось незвичайним у прак­тиці міжнародних відносин. У ті роки таємне військово-технічне співробітництво з Німеччиною здійснювали США, Японія, Італія та деякі інші країни.

На останок необхідно відмітити, що Рапалльський договір зіграв не на користь країн Антанти, так як вони мали намір використати Німеччину проти радянської держави.

44. Визвольна місія Червоної армії під час 2 св.Війни та відкриття 2 фронту.

Для остаточного розгрому військ країн-агресорів, Червона армія здійснила низку наступальних операцій на тер. зарубіжних країн: Яссько-Кишинівську наступальну операцію 1944, Львівсько-Сандомирську 1944, Белградську 1944,Будапештську 1944–1945, Вісло-Одерську 1945, Віденську 1945, Берлінську 1945, Празьку, Маньчжурську (обидві – 1945) та ін. В них взяли участь бл. 7 млн рад. воїнів. Визволено 13 країн Європи і Азії понад 147 млн осіб. Чимало рад. солдатів та офіцерів були удостоєні іноз. держ. нагород, багатьом об’єднанням і частинам було присвоєно почесні найменування визволених ними зарубіжних міст.

Під час Яссько-Кишинівської операції 1944 і наступних бойових дій рад. війська визволили Румунію. Вступ у вер.1944 рад. військ у Болгарію мав вирішальне значення для приєднання цієї країни до антигітлерівської коаліції. У ході спільних дій рад. військ і частин армії Югославії було визволено значну її тер. а 20 жовт. її столицю Бєлград. Восени 1944 – весною 1945 рад. війська зайняли Угорщину. При звільненні Чехословаччини рад. війська розгромили 122 нім. д-зії, у боях за Австрію (до квіт. 1945) – 32 нім. д-зії. У ході боїв за сх. р-ни Німеччини було розгромлено 93 нім. д-зії. У результаті Берлінської операції 1945 гітлерівська Німеччина капітулювала. В трав. 1945 десант рад. військ звільнив датський о-в Борнгольм.

У збройній боротьбі за межами СРСР рад. війська тісно взаємодіяли з нар.-визвол. арміями, партизанами і арміями нових союзних д-в. Виконуючи визвол. місію, рад. війська втратили понад 1 млн осіб. 11 квіт. 1945 було підписано рад.-югославський договір про дружбу, взаємну допомогу і післявоєн. співробітництво,торг. угоду. Визвол. похід рад. ЗС у II світ. війні спричинив не лише звільнення низки країн від фашист.- мілітаристських сил, а й зміну в деяких з них політ. ладу. В зв’язку з цим зх. політологи писали, що «соціалізм в’їхав у Східну Європу в обозі Червоної армії».

6 червня 1944 р. почалася найбільша десантна операція союзних військ у Другій світовій війні — висадка в Нормандії (на півночі Франції). Вона ознаменувала відкриття другого фронту в Європі, на який СРСР розраховував ще в 1942 р. Однак і після його відкриття головним фронтом війни залишався радянсько-німецький, де було задіяні в 1,8 — 2,8 раза більше військ країн фашистського блоку, ніж на інших фронтах. У 1944 р. США і Великобританія розгорнули наступ на Тихому океані та на Бірманському театрі військових дій. У Європі взимку 1944—1945 pp. в ході Арденнської операції німці завдали поразки союзним військам. Вийти зі складного становища їм допоміг зимовий наступ Червоної Армії, початий на прохання союзників раніше наміченого терміну. В Італії союзні війська повільно просувалися на північ і за допомогою партизанів оволоділи на початку травня всією територією країни. На Тихому океані збройні сили США, розгромивши японський військово-морський флот, наблизилися безпосередньо до Японії. У квітні — травні 1945 р. радянські війська розгромили останні угруповання німецької армії і зустрілися із західними союзниками. Війська США і Великобританії, у складі яких вели бойові дії військові частини Франції, звільнили ряд країн Західної Європи, частково Австрію і Чехословаччину. Збройні сили Німеччини беззастережно капітулювали. 8 травня в більшості країн Європи і 9 травня в Радянському Союзі стали Днем Перемоги.