33. Генуезька та Гаазька конференції.Їх міжнародне значення

Генуезька конференція проходила з 10 квітні по 19 травня 1922 року. В ній брали участь 29 держав. Це була перша найбільш представницька міжнародна конференція, де приймали участь країни Четверного союзу та Росія. Головною проблемою обговорення була проблема економічних зв’язків та проблема повернення російських боргів.

США не приймали участь в цій конференції, пояснюючи це тим, що конференція носить не суто економічний характер, а скоріше політичний. Насправді США побоювалися обговорювати проблеми скорочення або ліквідації боргів.

На конференції було створено чотири комісії:

• політична

• фінансова

• економічна

• транспортна

Радянська делегація була включена лише в політичну комісію.

В ході цієї конференції радянською стороною було висунуто пропозицію рівноправного економічного співробітництва всіх держав, загального скорочення озброєнь та збройних сил, скликання всесвітнього конгресу для встановлення загального миру.

Але західні делегації різко виступили проти радянських пропозицій, обгрунтовуючи це тим, що не треба перевантажувати роботу конференції і в першу чергу треба обговорити проблему боргів. Згодом, рада Антанти висунула вимоги радянській Росії щодо повернення боргів, але радянська сторона рішуче відхилила їх і висунула свої претензії про відшкодування збитків яких завдали радянській Росії іноземні держави під час воєнної інтервенції. Пізніше радянська сторона висловила готовність компенсувати збитки іноземців в Росії, якщо будуть відшкодовані радянські втрати від іноземної інтервенції. Разом з тим вона погоджувався сплатити довоєнні борги за умови відстро­чення їх на ЗО років і надання радянській державі креди­тів.

Незабаром радянській стороні було висунуто нові кабальні умови, які вона знов відхилила. Таким чином конференція зайшла в тупик і в принципі не принесла нічого позитивного.

Останнє, що необхідно відмітити – це те, що радянська Росія в принципі винесла деякий позитив з цієї конференції, під час якої вона уклала Рапалльський договір з Німеччиною 16 квітня 1922 року, який передбачав відновлення дипломатичних стосунків, скасування взаємних відшкодувань, розвиток торгівлі та інше.

Гаазька конференція

- міжнар. конференція, що відбулася 15.IV— 19.VII 1922 у м. Гаазі (Нідерланди) за рішенням Генуезької конференції 1922, яка утворила рос. і нерос. рівноправні комісії для вивчення і врегулювання питань щодо претензій зх. держав до рад. республік. Ці претензії стосувалися боргів Росії та компенсацій кол. власникам у зв'язку з націоналізацією на тер. Рос. імперії підприємств. У Г. к. 1922 взяли участь ті самі країни, що і в Генуезькій, але на рівні вже не урядів, а ділових кіл та експертів. Позиції сторін майже не змінилися. Серед зх. країн най-жорсткішу займала Франция наполягала на перетворенні Г. к. 1922 на звичайну нараду експертів та на відмові РРФСР від вимог, висунутих у Генуї, які означають «капітуляцію Європи перед радянським ладом». Великобританія не у всьому погоджувалася з Парижем і пропонувала плідну спільну роботу з Росією. Рад. сторона посилила акцент на питаннях заг. роззброєння. Нерос. комісія зібралася 15 червня, а російська на чолі з наркомом закорд. справ М. Литвиновим — 26 червня. Нерос. комісія мала три підкомісії (з приват, власності, боргів та кредитів), а російська була присутня на всіх засіданнях підкомісій повним складом. З кін. червня росіяни пішли на деякі поступки. Вони заявили про готовність відмовитися від контр-претензій у сумі 39 млрд. золотих руб. за збитки від інтервенції і блокади, визнати борги цар. Росії і Тимчас. уряду без відсотків, задовольнити іноз. власників націоналіз. підприємств шляхом надання їм концесій, однак за умови одержання кредиту у 3 224 млн. золотих руб. та відмови Заходу від вимоги повернення воєнних боргів. «Неросія-ни» змушували РРФСР визнати всі борги і повністю повернути націоналіз. підприємства кол. власникам. Непоступливість обох сторін призвела до безрезультатного закриття конференції.Україна на Г. к. 1922 представлена не була. Згідно з угодою від 22.11 1922, підписаною у Москві рад. республіками, її інтереси, як і інтереси Азербайджану, Вірменії, Білорусі, Бухари, Грузії, Далекосхідної Республіки та Хорезму, представляла РРФСР.