Задача 3.

Київський міський голова видав розпорядження про підвищення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної і гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів. Президент України скасував це розпорядження, посилаючись на те, що Київський міській голова є одночасно і головою Київської міської державної адміністрації, а отже, його рішення як голови КМДА можуть бути скасовані главою держави. Крім того, міський голова грубо порушив чинне законодавство видавши таке розпорядження, оскільки повноваження по затвердженню тарифів на житлово-комунальні послуги закріплені за міською радою.

Проаналізуйте повноваження органів і посадових осіб місцевого самоврядування в житлово-комунальній сфері та дайте правову оцінку рішенням міського голови і Президента України.

Задача 4.

Політрада Лівої партії України прийняла рішення про виключення з партії депутата Київської міської ради Л. і позбавлення депутатських повноважень через його халатне ставлення до своїх обов'язків як депутата і члена партії. Визнавати це рішення Л. відмовився, посилаючись на те, що у статуті партії не вказано вищий керівний орган партії, а перераховані лише керівні органи, серед яких є і Політрада.

Проаналізуйте ситуацію, що склалася. Які правові наслідки для депутата Київської міської ради Л. має таке рішення політради Лівої партії?

Задача 5.

Президент Концерну "АЄМ" своїм наказом звільнив начальника юридичного департаменту Б. Підставою для звільнення стало те, що Б. було обрано депутатом обласної ради за виборчим списком Правої партії України.

З наказом Б. не погодився і звернувся до суду із вимогою про поновлення на роботі, зазначивши, що його обрання депутатом місцевої ради не може бути підставою для звільнення, а також законом передбачено гарантії збереження робочого місця на період обрання депутатом.

Чи обґрунтовані правові позиції Б. ? Які гарантії передбачені для депутатів місцевих рад?

Нормативно-правові акти:

1. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. – Ст. 141.

2. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997 р. // http://www.rada.gov.ua.

3. Закон України “Про службу в органах місцевого самоврядуванні” від 07.06.2001 р. // http://www.rada.gov.ua.

4. Закон України “Про столицю України - місто-герой Київ” від 15.01.1999 р. // http://www.rada.gov.ua.

5. Закон України “Про статус депутатів місцевих рад” від 11.07.2002 р. // http://www.rada.gov.ua.

6. Закон України «Про органи самоорганізації населення» від 11 липня 2001 р. // http://www.rada.gov.ua.

7. Закон України “Про асоціації органів місцевого самоврядування” від 16 квітня 2009 року // http://www.rada.gov.ua.

8. Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2009 р. (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) // http://www.rada.gov.ua.

9. Рішення Конституційного Суду України № 1-рп/2000 від 09.02.2000 р. (справа про місцеве самоврядування) // http://www.rada.gov.ua.

10. Рішення Конституційного Суду України № 21-рп/2003 від 25.12.2003 р. (справа про особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у м. Києві) // http://www.rada.gov.ua.

11. Рішення Конституційного Суду України № 2-рп/2000 від 10.02.2000 р. (справа про ціни і тарифи на житлово-комунальні та інші послуги) // http://www.rada.gov.ua.

12. Європейська хартія місцевого самоврядування від 15 жовтня 1985 р. // http://www.rada.gov.ua.

Література:

1. Борденюк В. Деякі аспекти співвідношення місцевого самоврядування, держави і громадянського суспільства в Україні // Право України. - 2001. - № 12.

2. Смирнова Т. Форми реалізації громадянами права на участь у місцевому самоврядуванні за Конституцією України // Право України. - 1998. - № 5.

3. Соляник К.С. Виконавчі органи місцевих рад в Украї­ні: правовий статус і організація роботи. - X.: Крок, 2004.

4. Шаповал В. Сутнісні характеристики місцевого самоврядування // Право України. - 2002. - № 3.

5. Батанов О.В. Територіальна громада – основа місцевого самоврядування в Україні: Монографія. – К.: Ін-т держави і права НАН України, 2001. – 260 с.

6. Батанов О. Статут територіальної громади – основний нормативний акт місцевого самоврядування // Право України – 2004. – № 7. – С. 30–34.

7. Борденюк В. Місцеве самоврядування в механізмі держави: конституційно-правовий аспект // Право України. – 2003. – № 4. – С. 12–17.

8. Борденюк В. Теоретичні аспекти співвідношення правових актів державного управління та актів місцевого самоврядування // Право України. – 2004. – № 11. – С. 16–20.

9. Волков В. Правові та практичні проблеми розвитку законодавства про місцеве самоврядування в Україні // Вісник Академії правових наук України. – Харків, 2003. – № 2 (33)–3 (34). – С. 324–335.

10. Гураль П. Поняття та сутність територіальної громади // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – Львів, 2000. – № 35. – С. 200–208.

11. Гураль П. Статут територіальної громади як джерело муніципального права // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – Львів, 2001. – № 36. – С. 223–229.

12. Данількевич М., Величко Ю. Статут територіальної громади міста – нове явище у праві України // Право України. – 2002. – № 4. – С. 27–29.

13. Делія Ю. Місцеве самоврядування як право територіальної громади // Право України. – 2005. – № 5. – С. 45–49.

14. Кампо В. Місцеве самоврядування в Україні. – К.: Ін Юре, 1997. – 36с.

15. М’ягченко М. Про визначення поняття «органи самоорганізації населення» // Право України. – 2002. – № 6. – С. 46–48.

16. Хоменець Р. Щодо визначення поняття місцевого самоврядування // Право України. – 2002. – № 4. – С. 29–31.