Міністерство освіти і науки України
Маріупольський державний університет
кафедра історичних дисциплін
Реферат на тему: Війни Польщі з повсталою Україною. Народно-визвольний рух.
студентки ІV курсу
спеціальність «Історія»
Бучко Анастасії
Маріуполь 2012
Зміст
Вступ______________________________________________
Розділ 1. Причини та історичні передумови перших виступів українців проти польського володарювання.
Розділ 2.Козацько – селянські повстання кінця ХVІ століття
Розділ 3. Національно- визвольна війна під проводом Б.Хмельницького.____________________________________
Висновки___________________________________________
Список використаних джерел та літератури_______________
Вступ
Надзвичайно важливим часом для історії України є період, який почався з другої половини ХVІ ст. У 1569 році внаслідок Люблінської унії українські землі опинились в складі польської держави Речі посполитої. Наслідком унії стало політичне, релігійне та національне гноблення українського народу. В цей важкий час на Українських землях сформувалася сила, здатна протистояти кривдникам – козацтво. Саме воно стало провідною силою у виступах проти польського володарювання.
Актуальність теми. Козацько – селянські повстання 90-х років ХVІ ст. Ці повстання були одним із основних етапів розвитку українського народу. Саме в період кінця ХVІ ст. козацтво переживало період свого росту і становлення. Козацько –селянські повстання стали базою для народних рухів у 20-30 роки ХVІІ ст. Визвольна війна середини 17 ст. стала подією величезного значення, яка докорінно змінила подальший хід української історії. Найважливішим результатом стало формування незалежної української держави.
Завдяки даному дослідженню ми можемо краще зрозуміти, чому дрібні конфлікти переросли у загальнонародний антипольський рух, чому саме козацтво змогло стати рушійною силою в цій боротьбі.
Об'єктом курсової роботи є суспільні процеси в Україні наприкінці ХVІ ст.
Предметом курсової роботи є козацько-селянські повстання на Українських землях в 90-х роках ХVІ ст. та Національно-визвольна війна українського народу проти Польщі
Хронологічні межі охоплюють 1569-1657 рр., нижньою межею є 1569 рік – це рік, в якому було підписано Люблінську унію. Верхньою межею є 1657 рік – смерті Богдана Хмельницького.
Територіальні межі роботи .Частина білоруських земель, Поділля, Черкащина, Брацлавщина, Волинь та Київщина.
Історіографія теми. Надзвичайна велика кількість істориків розглядали та висвітлювали події козацько-селянських повстань 90-х років ХVІ ст. та Національно- визвольної війни
В своїй праці «Історія Малої Росії» Д. Бантиш –Каменський відображував суспільно- політичні і історичні погляди нащадків козацької старшини ХVІІ - ХVІІІ ст. (27, с.13). Він називає козаків анархістами, і розглядає їх з негативного боку.
М Маркевич в «Історії Малоросії» (50) розглядає ті ж самі події з подібних ідейних позицій.
К.Костомаров був прихильником народно-державницької концепції. В своїй праці «Южная Русь в конце ХVІ века» (42, с.234) він головною причиною повстань вважає постійні ворожнечі шляхетського устрою Польщі та общинного ладу козацтва.
Серед істориків народницького напрямку ХІХ століття - В. Антонович. Він розглядав козацькі повстання в своїй праці «Коротка історія козаччини» (25, с. 23). Історик спирався на різні джерела, коли докладно описував події повстань. До істориків народницького погляду можна віднести і Яворницького. Його «Історія запорізьких козаків»(58, с. 32) була опублікована наприкінці ХІХ ст. Цей історик описував дії Наливайка та Косинського Також він вважав вагомою економічну причину повстань.
М.Грушевський також приділив увагу повстанням кінця ХVІ ст.. Він у своїй праці «Історія України-Руси» (34, с. 34) вбачав причину повстань у ряді конфліктів з пограничними магнатами та адміністрацією. Історик дотримувався народно державницьких концептуальних позицій.
Полонська-Василенко - це дослідник діаспори . Вона належить до державницького напрямку української історіографії. Відома така її праця, як «Історія України» (53, с. 453). Тут висвітлюються національно-релігійне життя козаків і селян та соціально-економічне кінця ХVі ст..
У ряді своїх праць Л.Винар, які були опубліковані в збірнику «козацька Україна» (30, с 201) описав революційний рух міщанства Брацлавщини (1594-1596). Також було проаналізовано причини і наслідки повстань.
Серед радянських істориків слід виділити В. Голубицького. Він у своїй праці «Запорожское козачество»(32, с. 234) розглядав події повстань з точки зору класової боротьби.. Але згодом, у пострадянський час було опубліковане його нове видання про запорозьке козацтво, де Голубицький відходить від попередніх ідеологічних штампів.
Один з сучасних дослідників козацько –селянських повстань С.Леп'явко. Він підкреслив у своїй монографії «Козацькі війни ХVІ століття в Україні” (45.с 44), що в ході повстань важливим були від стояння ватажками інтересів народу.
В працях інших авторів, як то В.Замлинський, В.Галган. (35, с. 186),
Ю. Мицик(51,52) містяться відомості з біографії ватажків повстань.
В історіографії деякі питання, як то хронологічні межі, характер та значення подій, є дискусійними. Отже наукове значення реферативної роботи зростає.
Метою дослідження є аналіз козацько-селянських повстань кінця ХVІ століття. Та аналіз подій Національно визвольної війни українського народу проти польського панування Отже дослідницькими завданнями роботи є:
визначення причин розгортання народних повстань кінця ХVІ ст.
висвітлення подій козацько-селянських
аналіз результатів та наслідків народних повстань для української історії.
Важливе джерело - Літопис Григорія Граб'янки (8). В ньому козацько – селянські повстання трактуються як боротьба проти унії, католицизму та польського панування загалом.
Методологія дослідження. Проблеми в даній реферативній роботі висвітлюються за хронологією. Використовуються принципи історизму, об'єктивності, філософські методи аналізу та синтезу, логічний метод.
Практичне значення. Матеріали дослідження можуть використовуватися для підготовки доповіді, для написання наукових статей. Робота загалом допомагає краще зрозуміти суспільні процеси в українських землях.
Структура дослідження. Робота складається з Вступу, трьох розділів, висновків і списку використаної літератури.