Розрахунок балансу завантаження обладнання:

Для агрегатів з технологічною спеціалізацією (більшість металообробного і деревообробного обладнання) розрахунок ВП зводиться до визначення пропускної можливості обладнання і розрахунку коефіцієнту його завантаження, тобто до складання балансу завантаження обладнання.

Основні етапи розрахунку балансу завантаження обладнання:

1. Раціональний розподіл видів робіт за групами взаємозамінюваного        обладнання.

2. Розрахунок норм витрат (t) на одиницю кожного виду виробів по групах обладнання і робочих місцях.

3. Визначення завантаження обладнання виробничою програмою (П) (потрібний фонд у станко-годинах):

, (4.14.)

де m – кількість найменувань деталей, що обробляються на верстатах;

t – трудомісткість виготовлення деталей;

N – річна виробнича програма;

К_н – коефіцієнт виконання норм на дільниці.

4. Розрахунок пропускної спроможності обладнання (ПС) (наявний фонд у      станко-годинах):

ПС = Ф_пл· п, (4.15.)

де Ф_пл – плановий (ефективний) час роботи обладнання;

п – кількість верстатів у групі обладнання.

4. Розраховується надлишок або нестача станко-годин по групах обладнання шляхом співставлення завантаження обладнання (П) з пропускною спроможністю (ПС).

6. Визначається коефіцієнт завантаження обладнання (К_з.об.):

К_з.об. = П/ПС . (4.16.)

Якщо баланс завантаження обладнання виявить надлишки станко-годин по групах обладнання (ПС – П ≥ 0), а К_з.об. ≤ 1, то величина виробничої програми має бути збільшена; якщо ж ПС – П ≤ 0, а К_з.об.≥ 1, то це свідчить про недостатню кількість станко-годин по даній групі обладнання.

Поняття виробничої потужності і пропускної спроможності є дуже близькими але між ними все ж існує низка відмінностей, що і дозволяє їх розрізняти. Основні відмінності між цими поняттями наведені у таблиці 4.2.

Таблиця 4.2.

Основні відмінності між виробничою потужністю і пропускною спроможністю
Виробнича потужність	Пропускна спроможність
Розраховується за рік, квартал, місяць; Характеризує максимальний випуск продукції дільниці, цеху, підприєм-ства; В основу розрахунку мають бути покладені прогресивний (галузевий) рівень норм.	Розраховується за годину, зміну, добу, декаду; Характеризує максимальний випуск продукції верстата, агрегату, поточної лінії, групи верстатів; В основі розрахунку лежить плановий рівень норм.

4.5. Ефективність використання виробничої потужності.

Ступінь ефективності використання виробничої потужності залежить від багатьох зовнішніх та внутрішніх факторів.

До основних зовнішніх факторів слід віднести наступні:

• ринковий попит на продукцію підприємства – визначається обсягом угод постачання, що заключені підприємством;

• ступінь доступності до матеріально-технічних ресурсів – зростання цієї доступності суттєво впливає на підвищення ефективності використання виробничої потужності;

• наявність і кваліфікація трудових ресурсів – кваліфіковані трудові ресурси здатні до більш високопродуктивної роботи;

• введення у дію нових виробничих потужностей – нові потужності базуються, як правило, на новій високопродуктивній техніко-технологічній базі;

• якість матеріально-технічних ресурсів, що отримуються підприємством зі сторони – низька якість сировини і матеріалів завжди приводить до зниження ефективності використання виробничої потужності.

Основні внутрішні фактори впливу на ефективність використання виробничої потужності можна звести до наступних:

• організація виробництва;

• організація праці;

• організація управління.

Кожний з наведених факторів містить багато складових, кожна з яких у тій чи іншій мірі може вплинути на рівень виробничої потужності і ступінь її використання.

Ступінь використання виробничої потужності підприємства вимірюється низкою показників, які можна умовно поділити на три групи. Дані групи відображені на рис.4.3.

Рис.4.3. Ступінь використання виробничої потужності підприємства

До основних показників І групи використання виробничої потужності відносять:

1. Коефіцієнт засвоєння проектної виробничої потужності (К_п) – характеризує ступінь засвоєння проектної потужності і розраховується за формулою:

                                                 К_п= , (4.17.)

де В – випуск продукції, що передбачена проектом;

     П_п – проектна потужність.

    2.   Коефіцієнт використання середньорічної проектної потужності              (К_в) - характеризує ступінь засвоєння середньорічної проектної               потужності і розраховується за формулою:

                                                    К_в = , (4.18.)

де ТП_Р – фактичний або плановий річний випуск товарної продукції ;

          ВП_с – середньорічна виробнича потужність даного обладнання.

До основних показників ІІ групи використання виробничої потужності відносять:

1. Коефіцієнт екстенсивного завантаження (К_е.н.) - характеризує ступінь використання виробничої потужності у часі і розраховується за формулою:

К_е.н.= , (4.19. )

де Ф_ф – фактичний фонд часу роботи обладнання (в зміну, добу,                          місяць, рік);

               Ф_п – плановий фонд часу роботи обладнання за цей же період.

2. Коефіцієнт інтенсивності навантаження (К_і.н.) - характеризує ступінь використання виробничої потужності в одиницю часу і розраховується за формулою:

К_і.н. , (4.20.)

де В_ф - фактичний обсяг випуску продукції в одиницю часу;

               Н_в - норма виробітку продукції за той же період.

3. Коефіцієнт інтегрального навантаження (К_інт) – характеризує використання виробничої потужності внаслідок сукупної дії інтенсивних та екстенсивних факторів і розраховується за формулою:

К_інт = К_е.н.∙ К_і.н. , (4.21.)

де К_е.н. – екстенсивного навантаження;

                К_і.н. - інтенсивного навантаження.

4. Коефіцієнт змінності (К_зм) - характеризує ступінь використання виробничої потужності на протязі зміни і розраховується за формулою:

К_зм = , (4.22.)

або

К_зм = , (4.23.)

де t_в.зм. – фактично відпрацьована кількість верстато-змін за добу;

п - загальна кількість наявних верстатів;

t_в-г – фактична кількість відпрацьованих верстато-годин за добу;

t_м.в-г максимально можлива кількість верстато-годин при роботі в одну зміну.

До основних показників ІІІ групи використання виробничої потужності відносять:

1. Фондовіддача (Ф_в) - характеризує випуск продукції на 1 грн. середньорічної вартості основних виробничих засобів і розраховується за формулою:

                                                   Ф_в= , (4.24.)

         де ТП_р – річний випуск товарної продукції підприємства, цеха в тис.грн;

            ОЗ_ср – середньорічна повна балансова вартість (без вирахування зносу)                 основних виробничих засобів підприємства, цеху, в тис.грн.

2. Коефіцієнт зняття продукції з 1 м² (К_зп) – характеризує випуск продукції з 1 м² виробничих площ і розраховується за формулою:

                                                         К_зп = , (4.25.)

де ТП_Р – фактичний або плановий річний випуск товарної продукції, у                           грн. або у натуральних одиницях;

        F – повна площа підприємства, цеху, дільниці, м².

3. Коефіцієнт ефективності використання виробничих площ (К_евп)– характеризує ефективність використання 1 м² виробничих площ і розраховується за формулою:

                                                       К_евп = , (4.26.)

де ТП_Р – фактичний або плановий річний випуск товарної продукції, у                            грн. або в натуральних одиницях;

                В_рп  –  випуск продукції, т., шт., м з 1 м² за прийнятою                            розрахунковою потужністю.

►▼◄