2. Визначення фонду часу роботи обладнання.

Одним з основних чинників, що суттєво впливає на величину виробничої потужності є фонд робочого часу обладнання. Розрізняють три основних види цього фонду: календарний, режимний, ефективний. Вибір конкретного виду фонду робочого часу залежить від особливостей виробничого процесу.

Календарний фонд часу розраховується як добуток кількості календарних днів у році на 24 години, тобто Ф_кал= 24 · 365 = 8760 год. Використовується у галузях з безперервним виробництвом (наприклад у ливарному виробництві, електроенергетиці та ін.). Однак і у цьому випадку за відповідними нормативами вираховується час на ремонт і зупинки по технологічним причинам, якщо ці зупинки не входять у норми використання обладнання.

Режимний (номінальний ) фонд часу – визначається як добуток кількості робочих днів у розрахунковому періоді на кількість робочих годин на добу відповідно прийнятому режиму роботи, з якого вираховується кількість неробочих годин скороченого робочого часу у передсвяткові дні:

Ф_реж = [(Ф_кал – Д_в – Д_c) q – t_н Д'_п] s, (4.1.)

де Д_в, Д_c – кількість вихідних і святкових днів;

q – тривалість робочої зміни, год;

t_н - кількість неробочих годин в передсвяткові дні;

Д'_п – кількість передсвяткових днів;

s – кількість змін роботи.

Ефективний (дійсний, плановий) фонд часу – роботи одиниці обладнання дорівнює максимально можливому при заданому режимі змінності, за вирахуванням часу на виконання регламентованих ремонтних операцій та міжремонтного обслуговування:

Ф_еф= Ф_реж(1 - ) (4.2.)

де α – процент втрат робочого часу на плановий ремонт.

З наведених видів фонду робочого часу на більшості підприємств найчастіше використовують ефективний фонд, так як він найбільш повно враховує продуктивний час роботи обладнання у робочий час і виробнича потужність, що розраховується на його базі є найбільш достовірною.

4.3. Методи визначення виробничої потужності.

Виробничу потужність у різних сферах народного господарства розраховують різними методами. Обрання того чи іншого методу залежить від режиму роботи підприємства, специфіки його технології, продуктивності обладнання, робочої площі тощо. Нижче наведені деякі методи розрахунку виробничої потужності.

1. Вп цеху , дільниці з однотипним спеціалізованим обладнанням

(для переробки сировини, інших виробничих операцій у масово-поточному виробництві)

ВП_со= П_г ∙ Ф_еф ∙ п (4.3.)

або ВП_со = Ф_еф ∙ п / Т_оп (4.4.)

       де П_г - годинна продуктивність обладнання;

       п -  середньорічна кількість устаткування, що враховується при роз-                      рахунку виробничої потужності;

   Т_оп – трудомісткість виготовлення одиниці продукції (переробки                       сировини, час надання послуг в годинах).