ТЕМА: МАШИНИ ТА ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ВИДОБУВАННЯ ТА ПЕРЕРОБКИ КАМ’ЯНИХ МАТЕРІАЛІВ

Застосування кам’яних матеріалів у будівництві

Основні вимоги до кам’яних будівельних матеріалів (щебеню)

Р озміри частинок щебеню обумовлені ДСТУ Б В.2.7-34-2001

• щебінь дуже крупний (70 – 120 мм);

• щебінь крупний (40 – 70 мм);

• щебінь середній (20(25) – 40 мм);

• щебінь дрібний (10(15) – 20 мм);

• щебінь дрібний (клинец) (5(10) – (15) мм);

• кам`яний дріб`язок (5(3) – 10 мм);

• висівки ( мм).

Форма зерен

• Вміст пластинчатих (лещадних) або голчастих зерен не повинен перевищувати 35% від маси

(Кубоподібність матеріалу ( до 1,5 разів підвищує міцність виробу)

Вміст пилу та глинистих частинок - не більше за 1% від маси

Класифікація машин для видобування та переробки кам’яних матеріалів

Характерною ознакою, на основі якої виконується класифікація є технологічний принцип, на основі якого машини класифікують на:

• машини та обладнання для буро-вибухових робіт;

• машини та устаткування для подрібнення кам`яних матеріалів;

• машини та устаткування для сортування та збагачення будівельних матеріалів

В залежності від режиму роботи машини класифікують на:

• машини циклічної дії;

• машини безперервної дії.

За ступенем рухомості:

• стаціонарні;

• напівстаціонарні,

• пересувні: самохідні (на спеціальному шасі), навісні, напівпричіпні та причіпні.

За конструктивними ознаками

Класифікація за конструктивними ознаками буде розглянута для кожного конкретного типу.

Походження гірські порід

Осадочні вапняки, піщаники, доломіти, глини, піски	Вивергнуті граніти, діорити, базальти
Метаморфічні гнейси, мармури, кварцити

Фізико-механічні властивості гірських порід

Д ля характеристики міцності щебеню використовуються показники:

• границя міцності на стиснення _ст , (визначається шляхом роздавлювання зразків матеріалу правильної форми)

• границя міцності на розтягування _р, (руйнування зразка з двома шліфованими поверхнями між загостреними клинами)

• границя міцності при роздавлюванні зразків неправильної форми _р (роздавлювання зразка біля 0,0001 м³)

• дрібненість матеріалів Д_р (руйнуванням зразків в циліндрі).

фізико – механічних властивостей деяких матеріалів по даним Л.У. Барона

Порода	Густина 103 кг/м3	Тимчасовий опір стисненню, с мПа	Умовна границя міцності на розтягування , бр мПа
Граніти	2,6 – 2,65	74,5 – 102,1	7,3 – 12,8
Базальт	3,03	143,7	12,6
Вапняки	2,01 – 2,82	22,8 – 92,0	2,74 – 10,03
Мармур	2,68 – 2,77	27,7 – 86,0	3,72 – 7,02

Міцність породи – здатність чинити опір механічному руйнуванню.

Проф. Протодьяконов – запропонував оцінювати міцність коефіцієнтом, (відношення тимчасового опору стисненню (мПа) до 10).

Шкала міцності складає від 1 до 20 в бік зростання міцності.

У водонасиченому стані міцнісні х-ки зменшуються на 5 – 25% до сухого стану.

Абразивність гірських порід характеризується втратою об`єму або ваги інструменту на одиницю виконаної роботи та впливає на зношування каменеобробляючого інструменту. (найбільший вплив на абразивність чинять включення корунду , кварцу, польового шпату)

Розпушування породи характеризується збільшенням об`єму при її руйнуванні і оцінюється коефіцієнтом розпушування.

Розробка родовищ гірських порід відкритим способом

Відділення кусків кам’яного матеріалу від масиву вибухом

Способи ведення вибухових робіт

Способи буріння гірських порід

Процес буріння - утворення циліндричних порожнин, що називаються:

• шпури (діаметр до 50 мм і глибина до 5 м)

• свердловини (діаметр до 300 мм, а глибина до 500 м).

Способи буріння	Схема руйнування породи	Відносні значення основних параметрів РО				Примітка
		Осьове зусилля	Крутний момент	Потужність удару	Теплова енергія
Обертальний						Буріння слабких порід
Обертально - ударний						Прод-ть вища на 50-60% від ударного способу
Ударно -обертальний						Прод-ть вища в 2-3 рази від ударного способу
Ударний
Шарошечний						Для порід середньої та високої міцності
Термічний						Для мало тріщинуватих порід високої міцності