7.3. Банківські гаранти та поручительства. Посередницькі, консультаційні та інформаційні послуги банків

Гарантії та поручительства — це спосіб забезпечен­ня виконання зобов'язань, що застосовуються між будь-якими суб'єктами правовідносин.

Гарантійні послуги полягають у зобов'язанні банку виплати­ти суму боргу свого клієнта, якщо останній не зможе (не захоче) виконати свої зобов'язання.

Гарантією слід розуміти зобов'язання гаранта, що видається на прохання іншої особи (принципала), за яким гарант зобов'язується сплати­ти кредиторові принципала відповідну грошову суму.

До цієї групи операцій належать: гарантії повернення кредиту, гарантії відшкодування збитків, що випливають з невиконання клієнтом умов контракту. Плата за надання гарантійних послуг — це комісія.

За договором поруки поручитель поручається перед кредито­ром боржника за виконання ним свого обов'язку.

Боржник і поручитель відповідають перед кредитором як со­лідарні боржники, якщо зобов'язання не виконується.

Поручитель, який виконав зобов'язання боржника, набуває всіх прав кредитора за цим зобов'язанням, тобто зберігає право вимоги до боржника (регресії вимоги).

Посередницькі послуги — це послуги, у наданні яких бере участь третя сторона (банк), що виступає посередником між за­мовником і виконавцем.

За договором доручення одна сторона (повірений) зо­бов'язується виконати від імені і за рахунок другої сторони (до­вірителя) певні юридичні дії — підписання документів, укла­дення угод; та фактичні дії -пошук контрагентів, наведення до­відок, огляд майна тощо.

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобо­в'язується за дорученням другої сторони (комітента) за вина­городу укласти одну або декілька угод від свого імені за раху­нок комітента.

Консультаційні послуги банки надають з питань бухгалтер­ського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності, зовнішньоекономічної діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних і юридичних осіб.

Інформаційні послуги

До найпоширеніших видів інформаційних послуг, що нада­ють комерційні банки, можна віднести:

• інформування про чинне законодавство зарубіжних країн у галузі банківської справи, фінансів, валютних ресурсів, оподат­кування;

• надання копій грошово-розрахункових документів;

• допомога у розшуку перерахованих сум;

• надання інформації про прийняття НБУ та іншими орга­нами рішень, які впливають на господарську діяльність клієнта;

• доведення інформації про курси іноземних валют, котирування цінних паперів та їх дохідність;

• сприяння в підборі партнерів, засновників, учасників обмінних операцій.

7.4. Трастові (довірчі) послуги

Трастові послуги — послуги, засновані на довірчих правовідносинах, коли одна особа — засновник (установник управління), передає своє майно у розпорядження іншій особі — довірительному власнику (управителю), для управління в інте­ресах третьої особи — бенефіціара (вигодонабувача).

Отже, в трастовій операції беруть участь три сторони (рис. 9.4):

Предметом договору управління майном (трасту) можуть бу­ти підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права та інше майно. Вигоди від майна, що передане в управління, належать установникові управління.Залежно від характеру розпорядження майна трастові послу­ги поділяються на:

• активні, коли майно, що перебуває у розпорядженні трас­тової компанії чи банку, може видозмінюватися, зокрема, шля­хом його продажу, надання в позику або заставу без додаткової згоди довірителя;

• пасивні.

У законі «Про банки і банківську діяльність» зазначено, що бан­ки можуть здійснювати лише довірче управління коштами та цінним паперами за договорами з юридичними і фізичними особами.