Українська мова. Нижчого рівня складності для спеціалістів

Фонетика. Орфографія

Укажіть рядок, у всіх словах якого звуків більше, ніж букв.

1. Свято, пюре, сіяти, кулінарія, дивовище, дзот.

2. Грядущий, під’яремний, єгер, ялинка, їжак.

3. Дзюрчати, сяяти, солов’ї, мої, гаї, ягня.

4. В’язати, єнот, ящірка, здається, втроє, м’ясо.

Укажіть рядок, у якому всі приголосні звуки глухі.

1. Атестат, атака, ексцес, естафета, етап, колія.

2. Афект, епос, естетика, ешафот, капуста, качатко.

3. Епітет, етика, ефіоп, кактус, касета, мрія.

4. Іспит, епоха, етикет, какао, капшук, каста, сіяч.

Укажіть рядок, усі слова якого зазнають спрощення у вимові й на письмі.

1. Шістнадцять, виїзний, щасливий, чесний, баластний, кістлявий, тижневий.

2. Пристрасний, вісник, доблесний, злісний, усний, перехресний, пісний.

3. Захисний, обласний, проїзний, студентський, щасливий, зап’ястний, шістнадцять.

4. Шістсот, звісно, корисний, кількісний, ненависний, якісний, форпост­ний.

Укажіть рядок, усі слова якого зазнають спрощення у вимові, яке не передається на письмі.

1. Кістлявий, пестливий, гончар, тріснути, скло, сонце.

2. Шістсот, шістнадцять, студентський, туристський, частці, звістці.

3. Баластний, щасливий, форпостний, ремісник, місце, серце.

4. Контрастний, зап’ястний, жалісливий, совісний, радісний, товариський.

Укажіть рядок, що НЕ містить порушення фонетичних засобів милозвучності мови.

1. Підняв вгору, рука в руку, степ й море, дощ йде.

2. Переді мною, зібралися всі, зі свого затишку, мірялися силою.

3. З мною, Йван й Степан, як вві сні, раз в раз.

4. Поїхали у Одесу, зайшов б в хату, великий врожай.

Укажіть рядок, у якому порушено алфавітний порядок розташування слів.

1. Вибагливий, говорити, ґрунт, дефіс, жити, зустріч.

2. Ідея, йот, їздити, казковий, лабіринт, магазин.

3. Електроенергія, ефір, єднання, жвавий, зваба, іграшка.

4. Майстер, наболілий, обряд, параграф, рука, футляр.

Лексикологія

Укажіть, що вивчає лексикологія як розділ мовознавства.

1. Словниковий склад мови.

2. Словосполучення та речення.

3. Свідчення писемних пам’яток.

Укажіть рядок, у якому правильно названо всі різновиди часткових омонімів:

1. Омофони, омоформи, омографи.

2. Омофони, словоформи, омографи.

3. Фонеми, омоформи, омографи.

Укажіть рядок, у якому всі підкреслені слова вжито в переносному значенні.

1. Орбіта наукових зацікавлень; шовкова трава; залізні нерви; голос розуму.

2. Де­рев’яна ложка; орел, а не козак; зів’яла квітка; блискавка гніву.

3. Ди­хання моря; молодий пагін; зів’яла краса; глибокий жаль.

Укажіть рядок, у якому всі підкреслені слова вжито в переносному значенні.

1. Золотий характер; дерев’яна хода; корінь зла; еко­логія слова.

2. Космічна орбіта; нещира усмішка; осінь життя; шкільне подвір’я.

3. Примхливе кохання; промінь надії; мереживо гілок; зелена ялина.

Словотвір

Укажіть рядок, усі слова якого утворені суфіксальним способом.

1. Киянин, колосок, світло-рожевий, заполярний, пожовтілий.

2. Стрілець, комбайнер, змарнілий, написаний, по-нашому.

3. Сімферопольський, селянин, розбитий, почорнівши, налитий.

4. Нещастя, безпідметовий, завдання, гречаний, молекулярний.

Укажіть рядок, усі слова якого утворено префіксальним способом.

1. Записати, запис, записувати, записування, безпідставний.

2. Прапрадід, політичний, переписати, випросити, зігрітий.

3. Пагорб, прочитати, антисанітарний, підтекст, прегарний.

4. Написаний, прочитаний, зігрітий, пофарбований, налитий.

Укажіть рядок, усі слова якого утворено префіксально-суфіксальним способом.

1. Вручити, підопічний, обгородити, нашвидкуруч, оздоровити.

2. Запросити, надпотужність, співвітчизник, розцвісти, мимохідь.

3. Заземлити, підвіконня, по-українському, розкріпачити, звечора.

4. Осмислити, потроїти, запросити, переказати, розписка.

Укажіть рядок, усі слова якого утворені способом основоскладання.

1. Дроворуб, прадавній, землекоп, водовоз, міжрайонний.

2. Вічнозелений, кінотеатр, безсовісний, коренеплід, добродушний.

3. Бурякорізка, землеустрій, верболози, гострослов, лісостеп.

4. Передсвятковий, післямова, водопровід, післязавтра, підземний.

Морфологія

Укажіть визначення терміна граматика.

1. Мовознавча дисципліна, об’єктом дослідження якої виступають закономірності будови мови; граматична будова мови з властивими їй одиницями та правилами їхнього функціонування.

2. Розділ мовознавства, що вивчає артикуляційні й акустичні особливості звуків мови, закономірності їх сполучуваності у мовленнєвому потоці й пов’язані з ними позиційні зміни.

3. Розділ лінгвістики, що вивчає словниковий склад мови та слово як його основну одиницю.

4. Розділ мовознавства, який вивчає й формулює відповідну систему правил, що забезпечують нормативність написання.

Укажіть визначення терміна граматична категорія.

1. Узагальнене абстрактне поняття, яке об’єднує співвідносні або однорідні граматичні значення, виражені різними мовними засобами.

2. Додаткове абстрагуюче значення, яке виражає різні відношення слова, що супроводжують його основний лексичний зміст.

3. Засоби вираження граматичних значень.

Укажіть визначення терміна граматична форма.

1. Засоби вираження граматичних значень.

2. Додаткове абстрагуюче значення, яке виражає різні відношення слова, що супроводжують його основний лексичний зміст.

3. Узагальнене абстрактне поняття, яке об’єднує співвідносні або однорідні граматичні значення, виражені різними мовними засобами.

Укажіть визначення терміна граматичне значення.

1. Додаткове абстрагуюче значення, яке виражає різні відношення слова, що супроводжують його основний лексичний зміст.

2. Засоби вираження граматичних значень.

3. Узагальнене абстрактне поняття, яке об’єднує співвідносні або однорідні граматичні значення, виражені різними мовними засобами.

Укажіть, якої частини мови стосується подане визначення:

Самостійна частина мови, основним лексичним значенням якої виступає предметність, характеризується морфологічними категоріями роду, числа й відмінка, виконує основну синтаксичну роль підмета або додатка й має специфічні особливості словотворення.

1. Іменника.

2. Прикметника.

3. Числівника.

4. Займенника.

5. Прислівника.

Укажіть, які іменники належать до І відміни.

1. Іменники жіночого, чоловічого й спільного роду, які в називному відмінку однини мають закінчення -а(-я).

2. Іменники середнього роду з закінченням -а (-я) в називному відмінку однини, у непрямих відмінках яких з’являються суфікси ‑ат- (-ят-), -ен-.

3. Іменники жіночого роду з нульовим закінченням у називному відмінку однини, а також слово мати.

4. Іменники чоловічого роду з нульовим закінченням та закінченням -о в називному відмінку однини та іменники середнього роду із закінченнями -о, -е, -я в називному відмінку однини, крім тих, у яких при відмінюванні з’являються суфікси -ат- (‑ят-), -ен-.

Укажіть, які іменники належать до ІІ відміни.

1. Іменники чоловічого роду з нульовим закінченням та закінченням -о в називному відмінку однини та іменники середнього роду із закінченнями -о, -е, -я в називному відмінку однини, крім тих, у яких при відмінюванні з’являються суфікси -ат- (‑ят-), -ен-.

2. Іменники середнього роду з закінченням -а (-я) в називному відмінку однини, у непрямих відмінках яких з’являються суфікси ‑ат- (-ят-), -ен-.

3. Іменники жіночого роду з нульовим закінченням у називному відмінку однини, а також слово мати.

4. Іменники жіночого, чоловічого й спільного роду, які в називному відмінку однини мають закінчення -а(-я).

Укажіть, які іменники належать до ІІІ відміни.

1. Іменники жіночого роду з нульовим закінченням у називному відмінку однини, а також слово мати.

2. Іменники середнього роду з закінченням -а (-я) в називному відмінку однини, у непрямих відмінках яких з’являються суфікси ‑ат- (-ят-), -ен-.

3. Іменники жіночого, чоловічого й спільного роду, які в називному відмінку однини мають закінчення -а(-я).

4. Іменники чоловічого роду з нульовим закінченням та закінченням -о в називному відмінку однини та іменники середнього роду із закінченнями -о, -е, -я в називному відмінку однини, крім тих, у яких при відмінюванні з’являються суфікси -ат- (‑ят-), -ен-.

Укажіть, які іменники належать до ІV відміни.

1. Іменники середнього роду з закінченням -а (-я) в називному відмінку однини, у непрямих відмінках яких з’являються суфікси ‑ат- (-ят-), -ен-.

2. Іменники жіночого роду з нульовим закінченням у називному відмінку однини, а також слово мати.

3. Іменники жіночого, чоловічого й спільного роду, які в називному відмінку однини мають закінчення -а(-я).

4. Іменники чоловічого роду з нульовим закінченням та закінченням -о в називному відмінку однини та іменники середнього роду із закінченнями -о, -е, -я в називному відмінку однини, крім тих, у яких при відмінюванні з’являються суфікси -ат- (‑ят-), -ен-.

Синтаксис

Укажіть рядок, у всіх словосполученнях якого головне слово виражене однією частиною мови.

1. Сонячний день, дуже веселий, рожевий від сонця, спілі яблука, повний води.

2. Ваша думка, світлі мрії, спитати дозволу, сніжна зима, завдавати клопотів.

3. Зібрати врожай, старанно працювати, росами мерехтіли, голосно співати, проводжати в дорогу.

Укажіть речення, у котрому є однорідні підмети, поєднані єднальними сполучниками.

1. Мені приснились ночі солов’їні, дівочі співи, пахощі левад (М. Рильський).

2. Моєї вірності й любові весняний день не одцвіта (А. Малишко).

3. І квіти, і зорі, й зеленії віти проводять розмови кохані про вічную славу весни на сім світі... (Леся Українка).

4. І благословен я був між золотим сонцем і землею (М. Коцюбинський).