- •4. Маркшейдерський розділ
- •4.1. Організація маркшейдерської служби на підприємстві
- •4.1.1. Головні задачі маркшейдерської служби на підприємстві
- •4.1.2. Технічне забезпечення маркшейдерської служби
- •4.2. Маркшейдерське обґрунтування гірничого підприємства
- •4.2.1. Зйомочна мережа
- •4.2.2.Визначення висот пунктів знімальної основи
- •4.3. Маркшейдерські роботи при проведенні траншеї та при розкритті нового горизонту
- •4.4. Маркшейдерське забезпечення буровибухових робіт
- •4.5. Зйомка подробиць кар 'єру
- •4.6. Маркшейдерські роботи при прокладанні транспортних шляхів
- •4.7. Маркшейдерське забезпечення екскаваторних робіт
- •4.8. Облік вилучення корисної копалини
- •4.9. Маркшейдерська графічна документація
4.8. Облік вилучення корисної копалини
На гірничо-видобувних підприємствах застосовують три види обліку вилучення: бухгалтерський, оперативний (статичний) і маркшейдерський.
Бухгалтерський облік за звітний період по кар’єру вцілому проводять на основі відповідних документів (накладних) про відвантаження споживачеві видобутої корисної копалини з обов’язковим маркшейдерським визначенням залишків її на складі на початок і кінець місяця.
Оперативний чи статичний облік проводять як на видобувних, так і на
розкривних роботах. Він проводиться по окремим екскаваторним забоям шляхом безпосереднього повного чи вибіркового зважування і підрахунку завантажених вагонів чи інших транспортних ємкостей, в тому числі ковшів механічних лопат з установкою на них спеціальних лічильників.
На даному підприємстві основним способом обліку вилучення корисної копалини є маркшейдерський облік [16].
При підробці уступів, які складаються з умовно чистої (конденційної) корисної копалини, об’єм видобутку між окремими вимірюваннями визначають за формулою (4.15).
(4.15)
де Vі ─ об’єм вилученої корисної копалини по окремому вибою і сорту, м3; γі ─ щільність відповідного сорту корисної копалини, т/м3.
Маркшейдерськими вимірюваннями на відміну від бухгалтерського і оперативного обліку об’єм видобутку за звітний період визначають безпосередньо в масиві покладу, що розробляється.
Облік руху запасів на підприємстві складається з первинного обліку, зведеного обліку і звітного балансу запасів. Первинний облік ґрунтується на даних про розвідувальні, гірничо-капітальні, підготовчі, нарізні і очисні виробки. Об'єктом первинного обліку є виймальні одиниці, які відпрацьовуються однією системою розробки.
Первинний облік дозволяє визначити числову характеристику стану
запасів на початок звітного періоду, встановити зміни, які мали місце за звітний період з початку розробки. Крім того, можливо скласти характеристику за окремими видами запасів, що дозволяє контролювати хід виконання плану підготовки запасів.
Первинний облік дозволяє виконати зведений облік балансових запасів,
який полягає в отриманні узагальнених даних про рух запасів і про стан їх на початок і кінець звітного періоду в цілому по підприємству. Зведений облік стану і руху запасів здійснюється щоквартально по всім діючим, підготовлюваним виймальним одиницям та одиницям, що знаходяться в дорозвідці і слугує підставою для складання статистичного звіту.
Зведений облік запасів передбачає перерахунок розвіданих запасів на 1 квітня, 1 липня, 1 жовтня та 1 січня. Здійснюється він у спеціальний книзі обліку, яка є офіційним документом підприємства, на основі якого складається звітний баланс запасів, який надається на 1 січня кожного року за формою 5 гр.
Кількість видобутої корисної копалини за зміну визначається перемноженням числа автосамоскидів на встановлену середню масу корисної копалини, яка визначається декілька разів на рік. Об'єм добового видобутку
вцілому по кар'єру визначається після закінчення робочої доби як сума даних про видобуток по змінах.
Правильність оперативного обліку контролюється маркшейдерськими зйомками гірничих виробок. Маркшейдерський облік ведеться за результатами детальної планово висотної зйомки, визначаються об’єми виконаних видобувних робіт по кожному екскаваторному забою безпосередньо в масиві. Проводиться замір складів готової продукції. Замір складів проводиться способом тахеометричної зйомки. Результати отримані під час проведення маркшейдерських робіт співставляють з результатами бухгалтерських обрахунків і проводять аналіз.