4.4. Маркшейдерське забезпечення буровибухових робіт

При видобуванні скельних порід, до яких відноситься граніт, відокремлення від масиву уступу і його подрібнення здійснюють масовими вибухами за допомогою зарядів вибухових речовин в попередньо пробурені вертикальні свердловини, які розміщуються серіями на верхній площадці уступу в 4 і більше рядів, паралельних верхній бровці.

Маркшейдерські роботи при виконанні вибухових робіт полягають у наступному:

1. Проводиться детальна маркшейдерська зйомка і складається крупномасштабний план ділянки вибуху, на ділянці уступу, наміченого до вибуху блоку, виконується детальна планово-висотна зйомка, за результатами зйомки складають план в масштабі 1:500 (додаток 10), на план нанесені номера свердловин, глибина свердловин, а також відстань між свердловинами.

2. Складається проект розміщення вибухових свердловин з розрахунком їх глибин, перебуру і лінії найменшого опору (ЛНО), перенесення проекту серії свердловин в натуру (додаток 11). Проводиться зйомка фактичного положення пробурених свердловин з точним визначенням їх глибин і перебурів, положення трас свердловин відносно верхньої і нижньої бровок

відкосу уступу.

3. В кінці проводиться детальна маркшейдерська зйомка результату вибуху, складання графічної і звітної документації та висновку про ефективність вибуху.

Для розрахунку буровибухових робіт блоку уступа визначають наступні величини:

1) фактичну лінію найменшого опору (ЛНО) або розрахункову, тобто горизонтальну відстань від осі свердловини (центра заряду) до нижньої бровки уступу обчислюють за формулою (4.8).

ω=h_yctgδ+d, (4.8)

де h_y - висота уступу м;

δ- кут нахилу відкосу уступу;

d = 3 м відстань від першого ряду свердловин до верхньої бровки

уступу;

ω=12,9ctg79°+3=5,5 м .

Місцерозташування свердловин виносять в натуру способом лінійної засічки.

Після вибуху здійснюють виконавчу зйомку і складають необхідні креслення, після повного відвантаження оцінюють вихід негабариту та коефіцієнт розпушення.

4.5. Зйомка подробиць кар 'єру

Зйомка подробиць на кар'єрі має на меті створення та повнення маркшейдерських планів та геологічної документації на визначений момент часу. Об'єктами зйомки подробиць на кар'єр являються: рельєф та ситуація земної поверхні, верхні та нижні бровки уступів, відвали порід, дренажні підземні виробки та водовідливні споруди, буровибухові свердловини.

На Пенізевицькому кар’єрі проводиться тахеометрична зйомка. Відстань від станції до точки спостережень вимірюють за допомогою віддалеміра та рейки. Рейку встановлюють на характерних місцях зйомочного контуру. Відстань від інструмента до зйомочної точки не повинна перевищувати 150 м в масштабі 1:2000, 100 м в масштабі 1:1000 та 50 м в масштабі 1:500 відстань між пікетами не повинна перевищувати 30-

40 м при зйомках верхньої та нижньої бровок і 20-25 м - тільки нижньої. Висотні відмітки пікетів обчислюють з точністю до 0,01 м, а відстань до них - з точністю 0,1 м. В процесі зйомки ведеться абрис, а на основі камеральної обробки матеріалів складають план кар'єру [15].

Тахеометрична зйомка проводилася з пункту зйомочної мережі п.4-м (додаток 12). В журналі тахеометричної зйомки при зйомці верхньої та нижньої бровки уступу наведено відстань від п.4-м до точок бровок, відліки по горизонтальному та вертикальному кругу приладу, висота приладу 1,52м, висотна відмітка п.4-м дорівнює 207,33м (додаток 13). Маючи ці дані визначають кут нахилу за формулою (4.9) [20].

δ=0°+β°, (4.9)

де β° – відлік по вертикальному кругу.

δ=0°+(–0°466')= –0°466'.

Перевищення між пунктом зйомочної мережі та пунктом бровки обчислюють за формулою (4.10).

h=sinδ L_44-1, (4.10)