
- •[Ред.] Корисні копалини
- •[Ред.] Народне господарство
- •[Ред.] Сільське господарство
- •[Ред.] Транспортна мережа
- •[Ред.] Історія
- •Економіка
- •[Ред.] Туризм
- •Історія [ред.] Заснування та розвиток
- •[Ред.] хх століття
- •[Ред.] Промисловість і економіка
- •[Ред.] Наукові та освітні заклади
- •[Ред.] Культура і спорт
- •[Ред.] Лікувальні заклади
- •[Ред.] Транспорт
- •[Ред.] Громадський транспорт
- •[Ред.] Водоймища
- •[Ред.] Корисні копалини
- •[Ред.] Родовища корисних копалин
- •[Ред.] Природа
- •[Ред.] Природно-заповідний фонд
- •[Ред.] Історія
- •[Ред.] Крайні точки Закарпатської області
- •[Ред.] Флора і фауна
- •[Ред.] Заповідні території
- •[Ред.] Адміністративно-територіальний устрій
- •[Ред.] Демографія
- •[Ред.] Рельєф
- •[Ред.] Водоймища
- •[Ред.] Природні ресурси
- •[Ред.] Природно-рекреаційний потенціал
- •[Ред.] Корисні копалини
- •[Ред.] Флора
- •[Ред.] Фауна
- •[Ред.] Природно-заповідний фонд
- •[Ред.] Історія
- •[Ред.] Адміністративно-територіальний поділ
- •[Ред.] Демографія
- •[Ред.] Економіка [ред.] Промисловість
- •[Ред.] Сільське господарство
- •[Ред.] Будівництво [ред.] Фінансові заклади
- •[Ред.] Транспорт та зв'язок
- •[Ред.] Соціально-гуманітарна сфера
- •[Ред.] Культура
- •[Ред.] Туризм
- •[Ред.] Спорт
- •[Ред.] Засоби масової інформації [ред.] Друковані
- •[Ред.] Електронні
- •[Ред.] Див. Також
[Ред.] Лікувальні заклади
Надання медичної і профілактичної допомоги населенню забезпечує 21 лікувальний заклад[10]:
5 міських лікарень, 2 поліклініки, міська дитяча лікарня;
міська санітарно-епідеміологічна станція, лікарні швидкої медичної допомоги та акушерського стаціонару, 3 диспансери, станція переливання крові, 2 стоматологічні поліклініки.
Окрім цього працюють відомчі заклади медицини: поліклініка міського управління МВС, лікувальний пункт для обслуговування працівників залізниці і фельдшерський пункт для працівників річпорту, медично-санітарна частина металургійного комбінату.
[Ред.] Транспорт
Через місто проходять автошлях національного значення Н08, який з'єднує з Дніпропетровськом (46 км), та регіональні автошляхи Т 0412 і Т 0417. Є міжміська та приміська автобусні станції. Автобусне сполучення з найбільшими містами України (Київ, Донецьк, Харків, Полтава, Херсон, Ялта та ін.) та зарубіжжя (Кишинеу).
Також через Дніпродзержинськ проходить Придніпровська залізниця. Головна залізнична станція — Дніпродзержинськ-Пасажирський. На території міста є ще декілька вантажо-пасажирських станцій: Баглій, Тритузна, Дніпродзержинськ, Дніпродзержинськ-Лівобережний.
Право- та лівобережна частини міста сполучені двома мостами через Дніпро.
Для обслуговування перевезень пасажирів і вантажів Дніпром є Дніпродзержинський річковий порт.
Залізничний вокзал
Автовокзал
Трамвай в Дніпродзержинську
Річковий порт
[Ред.] Громадський транспорт
Основним видом громадського транспорту у Дніпродзержинську є маршрутні таксі (16 маршрутів). Вартість проїзду складає від 1,25 до 3,0 гривні. Також є 4 трамвайних та 2 автобусних маршрути. Вартість проїзду у трамваях складає 1 гривню.
Детальніше у статті Дніпродзержинський трамвай
Через велику кількість спусків та підйомів з рухом трамваїв часто стаються аварії.
2 липня 1996 року міський трамвай КТМ-5М3 № 1044, що рухався маршрутом № 6А вниз вулицею Чапаєва, через відмову гальм на спуску врізався у стіну на розі вулиці Чапаєва та проспекту Аношкіна. Загинуло 34 людини, ще близько 100 людей отримали травми. Після катастрофи було припинено рух вулицею Чапаєва, а саму лінію розібрано 2003 року.
У 2007 та 2010 роках сталося ще дві аварії за участю трамваїв [12].
Рельєф
Житомирська область має вигляд хвилястої рівнини із загальним зниженням на північ і північний схід (від 280—220 м до 150 м і менше). Більша частина області (південна і південно-західна) лежить у межах Придніпровської та Волино-Подільської височин. Північно-східну частину займає Поліська низовина. На півночі області знаходиться Білокоровицький кряж. Крім того на території області є Білокоровицько-Топильнянський кряж.
Ґрунти: на півночі-дерново-підзолисті; на півдні — чорноземи звичайні. Ліси займають площу 750,2 тис.га (2007)
[Ред.] Водоймища
Територією області протікає 221 річка загальною довжиною 5366 км. Всі ріки належать до басейну Дніпра. Найбільші ріки довжиною в межах області — Тетерів — 247 км, Случ (притока Горині) — 194 км, Ірпінь — 174 км, Уж — 159 км, Ірша — 136 км. На Житомирщині чимало великих озер. Найбільші з них — Чорне, Озерянське, Дуже, Дідове, Прибиловецьке — розташовані в басейні річки Уборть.