![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •[Ред.] Корисні копалини
- •[Ред.] Народне господарство
- •[Ред.] Сільське господарство
- •[Ред.] Транспортна мережа
- •[Ред.] Історія
- •Економіка
- •[Ред.] Туризм
- •Історія [ред.] Заснування та розвиток
- •[Ред.] хх століття
- •[Ред.] Промисловість і економіка
- •[Ред.] Наукові та освітні заклади
- •[Ред.] Культура і спорт
- •[Ред.] Лікувальні заклади
- •[Ред.] Транспорт
- •[Ред.] Громадський транспорт
- •[Ред.] Водоймища
- •[Ред.] Корисні копалини
- •[Ред.] Родовища корисних копалин
- •[Ред.] Природа
- •[Ред.] Природно-заповідний фонд
- •[Ред.] Історія
- •[Ред.] Крайні точки Закарпатської області
- •[Ред.] Флора і фауна
- •[Ред.] Заповідні території
- •[Ред.] Адміністративно-територіальний устрій
- •[Ред.] Демографія
- •[Ред.] Рельєф
- •[Ред.] Водоймища
- •[Ред.] Природні ресурси
- •[Ред.] Природно-рекреаційний потенціал
- •[Ред.] Корисні копалини
- •[Ред.] Флора
- •[Ред.] Фауна
- •[Ред.] Природно-заповідний фонд
- •[Ред.] Історія
- •[Ред.] Адміністративно-територіальний поділ
- •[Ред.] Демографія
- •[Ред.] Економіка [ред.] Промисловість
- •[Ред.] Сільське господарство
- •[Ред.] Будівництво [ред.] Фінансові заклади
- •[Ред.] Транспорт та зв'язок
- •[Ред.] Соціально-гуманітарна сфера
- •[Ред.] Культура
- •[Ред.] Туризм
- •[Ред.] Спорт
- •[Ред.] Засоби масової інформації [ред.] Друковані
- •[Ред.] Електронні
- •[Ред.] Див. Також
[Ред.] Природно-заповідний фонд
Площа природно-заповідного фонду Запорізької області становить 54,886 тис. га (310 об'єктів), в тому числі об'єкти загальнодержавного значення, що становлять 2,02% від загальної площі області.
[Ред.] Історія
Після татаро-монгольської навали 1237—1240 рр. територія Запорізького краю на два століття ввійшла до складу Золотої Орди.
У 1445 р. запорізькі степи по лівому берегу Дніпра ввійшли до складу Кримського ханства. З кінця XV до середини ХІХ ст. їх населяли кочові та напівосілі ногайці.
Природно-географічні та історичні умови у XV—XVI ст. сприяли тому, що південноукраїнські землі стали одним із центрів формування запорізького козацтва. Одним із його головних оплотів і символів став острів Хортиця, відомий ще з давньоруських часів.
Подією загальноукраїнського значення стало формування з окремих козацьких загонів та промислових артілей соціально-політичної та військової організації запорозького козацтва — Запорозької Січі («Війська Запорозького Низового»).
Запорозька Січ стала першим на території України політичним формуванням з усіма ознаками республіки. Вона довго зберігала свою незалежність та займала визначне місце в міжнародних відносинах — європейські держави встановлювали з нею дипломатичні відносини та шукали військового союзу.
Наприкінці XVIII ст. землі південної України увійшли до складу Російської імперії.
Процес нового заселення та освоєння земель сучасної Запорізької області був складним. У ньому взяли участь представники багатьох народностей, що призвело до розвитку краю як багатонаціонального. Це забезпечило запозичення господарських навичок, окремих особливостей життя і побуту одним народом в іншого, викликало до життя своєрідне злиття культурних та господарчих традицій. Складовою частиною населення території сучасної Запорізької області стали іноземні переселенці: меноніти, німці, болгари, євреї, гагаузи, поляки, серби, греки, албанці.
Запоріжжя стало одним із полігонів, де втілювалися стратегічні плани індустріалізації СРСР. У 1927 р. почалося будівництво ДніпроГЕСу — найпотужнішої гідроелектростанції у Європі на той час. Поруч прискореними темпами споруджувався комплекс нових енергоємних підприємств.
Бурхливий розвиток економіки та культури краю був перерваний Другою Світовою війною.
Однією з найяскравіших сторінок в історії області є післявоєнне відродження запорізького індустріального комплексу — ДніпроГЕСу та підприємств чорної та кольорової металургії. До початку 1950 р. відновили роботу всі 670 заводів і фабрик області. У 1950—1970 рр. в області були створені нові галузі індустрії — електротехнічна, хімічна. Продовжував зростати енергетичний потенціал області. Поруч із введенням у дію ДніпроГЕСу-2, споруджено Запорізьку ДРЕС та Запорізьку атомну електростанцію.
[Ред.] Адміністративно-територіальний поділ
Детальніше у статті Адміністративний поділ Запорізької області
20 адміністративних районів, 5 міст обласного підпорядкування (Запоріжжя, Мелітополь, Бердянськ, Токмак і Енергодар), 9 міст районного підпорядкування, 23 селища міського типу, 921 сільський населений пункт. Адміністративний центр: місто Запоріжжя.