![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •[Ред.] Корисні копалини
- •[Ред.] Народне господарство
- •[Ред.] Сільське господарство
- •[Ред.] Транспортна мережа
- •[Ред.] Історія
- •Економіка
- •[Ред.] Туризм
- •Історія [ред.] Заснування та розвиток
- •[Ред.] хх століття
- •[Ред.] Промисловість і економіка
- •[Ред.] Наукові та освітні заклади
- •[Ред.] Культура і спорт
- •[Ред.] Лікувальні заклади
- •[Ред.] Транспорт
- •[Ред.] Громадський транспорт
- •[Ред.] Водоймища
- •[Ред.] Корисні копалини
- •[Ред.] Родовища корисних копалин
- •[Ред.] Природа
- •[Ред.] Природно-заповідний фонд
- •[Ред.] Історія
- •[Ред.] Крайні точки Закарпатської області
- •[Ред.] Флора і фауна
- •[Ред.] Заповідні території
- •[Ред.] Адміністративно-територіальний устрій
- •[Ред.] Демографія
- •[Ред.] Рельєф
- •[Ред.] Водоймища
- •[Ред.] Природні ресурси
- •[Ред.] Природно-рекреаційний потенціал
- •[Ред.] Корисні копалини
- •[Ред.] Флора
- •[Ред.] Фауна
- •[Ред.] Природно-заповідний фонд
- •[Ред.] Історія
- •[Ред.] Адміністративно-територіальний поділ
- •[Ред.] Демографія
- •[Ред.] Економіка [ред.] Промисловість
- •[Ред.] Сільське господарство
- •[Ред.] Будівництво [ред.] Фінансові заклади
- •[Ред.] Транспорт та зв'язок
- •[Ред.] Соціально-гуманітарна сфера
- •[Ред.] Культура
- •[Ред.] Туризм
- •[Ред.] Спорт
- •[Ред.] Засоби масової інформації [ред.] Друковані
- •[Ред.] Електронні
- •[Ред.] Див. Також
[Ред.] Адміністративно-територіальний устрій
За адміністративно-територіальним устроєм Закарпаття поділяється на 13 районів і 5 міст обласного підпорядкування. Адміністративне управління здійснюють 11 міських, 19 селищних та 307 сільських рад. За останні 10 років в адміністративно-територіальному устрої області сталися суттєві зміни. Надано статус сільських населених пунктів 8 селищам міського типу: Колочава, Майдан — Міжгірського району, Ільниця, Довге — Іршавського, Тур'ї Ремети — Перечинського, Поляна — Свалявського, Нижні Ворота — Воловецького та Богдан — Рахівського районів. В 2004 році Перечин отримав статус міста районного значення.
Постановами Верховної Ради України в 1998 році м. Хуст, в 2001 році м. Берегове а в 2003 році Чоп віднесено до міст обласного значення, з підпорядкуванням Хустській міській раді сіл Зарічне, Кіреші, Чертіж та Берегівській — села Затишне. За зазначений період утворено 31 сільську раду та відновлено раніше об'єднаних і ліквідованих 9 сільських поселень. Певні зміни відбулися в перейменуванні сільських рад та сільських поселень. На території щільного проживання населення угорської національності повернуто історичні назви 38 селам у Берегівському, Виноградівському, Мукачівському та Ужгородському районах. Проведено також уточнення назв 80 сільських поселень. Область налічує 11 міст, 19 селищ міського типу, 579 сіл.
[Ред.] Демографія
Етнічна карта області за переписом населення 2001 року.
Українці
Угорці
Румуни
змішано Українці і Росіяни
Закарпаття серед регіонів країни, за чисельністю населення знаходиться на 19 місці. На 1 січня 2010 р. в області проживало, за попередніми даними, 1244,8 тис. осіб. У загальній чисельності населення України на область припадає 2,6%. Серед інших регіонів меншими по чисельності, за даними Всеукраїнського перепису населення є Волинська (1066,6), Кіровоградська (1128,7), Рівненська (1173,1), Тернопільська (1142,0), Херсонська (1173,7), Чернівецька (922,7) тис.осіб.
Чисельність населення області за 50 років змінювалася по-різному. Значне її збільшення спостерігалось у 1950-60 роках, коли природний приріст населення становив у середньому 13,6 тис. осіб. Упродовж наступних років збільшення продовжувалося, проте вже простежувалася тенденція до зменшення загального приросту. У 1995 році на Закарпатті вперше зафіксовано зменшення чисельності населення, яке за 7 років склало 30,4 тис. осіб. Скорочення чисельності населення відбулося за рахунок міських жителів — на 47,1 тис., в той час як у сільській місцевості чисельність населення за цей період збільшилася на 16,7 тис. осіб. За інформацією прес-служби Міністерства юстиції України у 2008 році народжуваність в області вперше перевищила смертність[1]. У першому кварталі 2009 р. це перевищення склало 2%[2], у другому — 7%, за підсумками 2010 року — 19%[3].
Переважна більшість жителів області — 62,9% проживає в сільській місцевості. Чисельність населення одного села на Закарпатті в середньому становить 1,4 тисячі осіб (середній показник в Україні — 0,7 тис.). Найбільшим за чисельністю населення не тільки в області, а і в Україні є Тячівський район, на території якого проживає 13,7% мешканців краю. Найменший — Воловецький район, чисельність якого становить 2,1% загальнообласної.
П'ята частина населення проживає в 192 населених пунктах області, які мають статус гірських. Область є багатонаціональною. Основним і корінним населенням є українці (80.5%) . Проживають також угорці (12.1%), румуни (2.6%), росіяни (2.5%), цигани (1.1%), словаки (0.5%), німці (0.3%), всього понад 30 національностей.
Національний склад населення Закарпатської області станом на 2001 рік [4] Територія області займає 27,18 тис. км², що становить 4,5% території України.