Економіка
Географічна структура експорту Волинської області[5]
Товарна структура експорту Волинської області[6]
Провідною галуззю економіки Волинської області є промисловий та аграрний сектори, які забезпечують більше половини її сукупного продукту. Сільське господарство спеціалізується на тваринництві м’ясо-молочного напрямку, а також на виробництві зерна, цукрових буряків, овочів, картоплі. На селі сформовано нові економічні відносини, що базуються на приватній власності на майно і землю. На недержавній основі зараз виробляється майже вся сільськогосподарська продукція.
Виробництвом промислової продукції займаються більше 200 підприємств. Провідні галузі – харчова, машинобудування, паливна, хімічна та промисловість будівельних матеріалів.
На підприємствах області виробляються автомобілі, автобуси, прилади контролю, підшипники, водолічильники, торгівельне обладнання для рітейлу, машини для тваринництва і кормовиробництва, вироби із пластмас, тканини, лінолеум, руберойд, цегла будівельна, меблі, кондитерські, макаронні, ковбасні та горілчані вироби, консерви та інше.
У приватному секторі області працює 3,7 тисяч малих підприємств та 28,3 тисяч фізичних осіб-підприємців. Тут зайнята десята частина працездатного населення області. Малими підприємствами виробляється 9,2 відсотка продукції, забезпечується п’ята частина надходжень до бюджетів усіх рівнів.
Економічна структура області має такий вигляд (у відсотках від валового продукту):
сільське господарство – 35,3;
послуги – 26,2;
промисловість – 25,1;
будівництво – 3,6.
Мінерально-сировинна база області представлена такими корисними копалинами, як кам’яне вугілля, природний газ, фосфорити, мідь, камінь будівельний, крейда будівельна, сапропель, гелій. Крім того, добуваються торф, цегельно-черепична сировина, пісок будівельний та скляний, цементна сировина.
Найбільшу частку в переліку виробів, реалізованих за кордоном, займають мінеральне паливо, машини й устаткування, нафта та продукти її переробки, казеїн, продукція тваринництва.
У структурі імпорту провідне місце належить паливно-мастильним матеріалам, пластмасам і каучуку, транспортним засобам, машинам, устаткуванню та електротехнічному обладнанню.
[Ред.] Туризм
В області на державний облік узято 495 пам'яток архітектури та містобудування (з них — 200 національного значення), 149 пам'яток археології (з них — 16 національного значення), 1282 пам'ятки історії (з них — 7 національного значення), 35 пам'яток монументального мистецтва (з них — 1 національного значення). До Списку історичних населених місць включено 20 поселень: Берестечко, Володимир-Волинський, Голоби, Головно, Горохів, Іваничі, Камінь-Каширський, Ковель, Луків, Луцьк, Любешів, Любомль, Олика, Ратне, Рожище, Стара Вижівка, Турійськ, Устилуг, Цумань, Шацьк.[7]
Визначні пам'ятки:
Замок Любарта
Замок (Олика)
Зимненський Свято-Успенський Святогорський ставропігійний жіночий монастир
Костел Святої Трійці у Любомлі
Успенський собор (1157—1160), Володимир-Волинський
Василівська церква (XIII—XIV ст.), Володимир-Волинський
Костел Йоакима і Анни (1752), Володимир-Волинський
Костел Розіслання Апостолів (1718—1755), Володимир-Волинський
Зимненський Святогорський Успенський монастир (Х-ХІ ст.), Зимне, Володимир-Волинський район
Успенський собор (з чудотворним образом Зимненської Божої Матері) (1495), Зимне, Володимир-Волинський район
Свято-Миколаївська церква (1601), Лудин, Володимир-Волинський район
Колегіальний костел Святої Трійці(1635—1640), Олика
Костел Св. Петра і Павла (1460), Олика
Замок Радзівіллів (1558), Олика
Стрітенська церква (1784), Олика
Покровська церква (1740), Піддубці, Луцький район
Свято-Миколаївська церква (1678), Борочиче, Горохівський район
Церква Святого Дмитра (1905), Журавники, Горохівський район
Церква Святого Георгія (кінець 13 століття), Любомль
Костел Святої Трійці (1412), Любомль
Церква Святого Іоана Богослова (1777), Штунь, Любомльський район
Дмитрівська церква (1674), Згорани, Любомльський район
Успенська церква (кол. Костел Св. Михайла) (1752), Радехів, Любомльський район
Брама палацу Чарнецьких (XVIII ст.), Любешів
Костел Святої Анни (1771), Ковель
Дмитрівська церква (1567), Гішин, Ковельський район
Церква Святої Параскеви (1723), Луків, Турійський район
Костел святих Анни та Станіслава (16 століття), Луків, Турійський район
Свято-Миколаївський монастир (1542), Мильці, Старовижівський район
Успенська церква (1589), Качин, Камінь-Каширський район
Домініканський костел (1741—1753), Старий Чорторийськ, Маневицький район
Преображенська церква (1600), Четвертня, Маневицький район
Успенська церква (1643), Низкиничі, Іваничівський район
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (1760), Новий Загорів, Локачинський район
Костел Святої Трійці (1642), Затурці, Локачинський район
Монастир і костел кармелітів (1720), Кисилин, Локачинський район
Свято-Михайлівська церква (1777), Кисилин, Локачинський район
Костел Святої Трійці (1711—1733), Берестечко
Собор Святої Трійці (1910-незавершене будівництво), Берестечко
Каплиця Святої Теклі (XVII ст.), Берестечко
Замок Любарта (ХІІІ-XIV ст.), Луцьк.
Кафедральний собор Св. Апостолів Петра і Павла (1616—1637), Луцьк
Cинагога (1626—1629), Луцьк
Cвято-троїцький кафедральний собор (1752—1755), Луцьк
Свято-Михайлівська церква (1636), Білосток, Луцький район
Свято-Миколаївський монастир (XVIII ст.), Жидичин, Ківерцівський район
Свято-Георгіївська церква (1783), Голоби, Ковельський район