- •[Ред.] Корисні копалини
 - •[Ред.] Народне господарство
 - •[Ред.] Сільське господарство
 - •[Ред.] Транспортна мережа
 - •[Ред.] Історія
 - •Економіка
 - •[Ред.] Туризм
 - •Історія [ред.] Заснування та розвиток
 - •[Ред.] хх століття
 - •[Ред.] Промисловість і економіка
 - •[Ред.] Наукові та освітні заклади
 - •[Ред.] Культура і спорт
 - •[Ред.] Лікувальні заклади
 - •[Ред.] Транспорт
 - •[Ред.] Громадський транспорт
 - •[Ред.] Водоймища
 - •[Ред.] Корисні копалини
 - •[Ред.] Родовища корисних копалин
 - •[Ред.] Природа
 - •[Ред.] Природно-заповідний фонд
 - •[Ред.] Історія
 - •[Ред.] Крайні точки Закарпатської області
 - •[Ред.] Флора і фауна
 - •[Ред.] Заповідні території
 - •[Ред.] Адміністративно-територіальний устрій
 - •[Ред.] Демографія
 - •[Ред.] Рельєф
 - •[Ред.] Водоймища
 - •[Ред.] Природні ресурси
 - •[Ред.] Природно-рекреаційний потенціал
 - •[Ред.] Корисні копалини
 - •[Ред.] Флора
 - •[Ред.] Фауна
 - •[Ред.] Природно-заповідний фонд
 - •[Ред.] Історія
 - •[Ред.] Адміністративно-територіальний поділ
 - •[Ред.] Демографія
 - •[Ред.] Економіка [ред.] Промисловість
 - •[Ред.] Сільське господарство
 - •[Ред.] Будівництво [ред.] Фінансові заклади
 - •[Ред.] Транспорт та зв'язок
 - •[Ред.] Соціально-гуманітарна сфера
 - •[Ред.] Культура
 - •[Ред.] Туризм
 - •[Ред.] Спорт
 - •[Ред.] Засоби масової інформації [ред.] Друковані
 - •[Ред.] Електронні
 - •[Ред.] Див. Також
 
[Ред.] Водоймища
Головна річка — Дніпро з великим Каховським водосховищем. Найбільшою його притокою є Кінська (149 км). Вздовж узбережжя Азовського моря — лимани та солоні озера. На території області протікає 109 річок завдовжки понад 10 км кожна. У межах області розташовано 846 озер та 27 водосховищ.
[ред.] Клімат
Помірно континентальний, зі спекотним літом і малосніжною, переважно теплою зимою, характеризується чітко означеною посушливістю. Середня температура липня +23 °C, січня −4 °C. Максимум опадів буває влітку, часті зливи. У квітні-травні — суховії, періодично — «чорна буря». На рік у середньому припадає 225 сонячних днів, рівень опадів становить 448 мм.
[Ред.] Природні ресурси
  
Фізична карта Запорізької області
[Ред.] Природно-рекреаційний потенціал
Бердянськ — рівнинний приморський кліматично-грязьовий курорт, розташований на узбережжі Азовського моря. Природні лікувальні ресурси — солоні озера з великими запасами лікувальних грязей, а також просторі піщані пляжі, південний морський та степовий клімат. Кирилівка — приморський кліматично-грязьовий курорт, розташований у степовій зоні на узбережжі Азовського моря. Значні запаси лікувальних грязей залягають на дні Утлюцького та Молочного лиманів. Функціонують численні санаторії, водогрязелікарні, будинки та бази відпочинку. 299 територій і об'єктів природно-заповідного фонду; 181 заказник, 95 пам'яток природи, 3 заповідні урочища, 20 парків — пам'яток садово-паркового мистецтва.
[Ред.] Корисні копалини
Мінеральні ресурси представлені багатими покладами рудних корисних копалини, зокрема залізних і марганцевих. Частка регіону в сумарних запасах мінеральної сировини в Україні становить:
пегматит — 88,06%,
апатит — 63,42%,
марганцева руда — 69,1%,
вторинні каоліни — 22,9%,
вогнетривкі глини — 8,6%.
[Ред.] Флора
У сьогоденні береги Дніпра в Запоріжжі, острів Хортиця рясніють зеленю дерев. Але до 1930-х рр. тут були голі береги, над якими, до обрію тягнеться в усіх напрямках дикий степ. Зарості дерев траплялися лише в балках, ярах, руслах річок та струмків. Старожили Запоріжжя — дуб, верба, дика груша, липа, глід.
Аморфа кущова — рослина, що зараз зустрічається скрізь по піщаних та кам'яних берегах Дніпра та густо захаращила плавні острова Хортиця, насправді не є характерною для місцевості Запоріжжя. Цю рослину завезено із Північної Америки та розповсюджено в 20-х роках 20 століття для укріплення берегової смуги, запобігання її руйнації внаслідок зміни рівня води. Зараз ця рослина є полновладним господарем дніпровських берегів та формує їх зовнішній вигляд.
[Ред.] Фауна
Спостерігається покращення стану популяції таких мисливських тварин, як заєць-русак, кабан, фазан. Збільшення популяцій склало відповідно 8,5%; 8,0% та 1,0%.
На території Запорізької області зафіксовано 39 із 67 занесених до Червоної книги України видів птахів: чапля жовта, коровайка, огар, чернь білоока, крохаль довгоносий, скопа, шуліка рудий, яструб-тювик, лунь польовий, орлан-білохвіст, журавель степовий, лежень, зуйок морський, ходуличник, дерихвіст лучний, вівсянка чорноголова, шпак рожевий.
На території Запорізької області мешкають такі види ссавців, що занесені до Червоної книги України: нетопир середземноморський, вечірниця велетенська (комахоїдні), мишівка степова, тушканчик великий (гризуни),азовка (китоподібна), горностай, тхір степовий, перегузня звичайна, борсук звичайний, видра річкова (хижі). Основними видами спеціального використання тваринного світу є ведення мисливського та рибного господарства.
Основними об'єктами полювання в області є заєць-русак, качки, голуби, сіра куріпка, лиска, фазан, перепілка, гуси, лисиця, кабан, сарна, єнот, вовк, ондатра.
З метою відтворення рибних популяцій в районі Кам'янських та Іванівських кучугур, Василівській та Новопавловській затоках Каховського водосховища та в затоках Безіменна й Лишня Запорізького водосховища були виставлені штучні нерестові гнізда. На Запорізькому водосховищі штучними гніздами користувалася лише плітка, в середній частині Каховського водосховища — лящ, плітка, у Василівській та Новопавлівській затоках нересту риб не відмічено.
В Азовському морі представником морських ссавців є дельфіни. Згідно з чинними правилами рибальства лов їх заборонений.
