
- •1.Загальні задачі лінійного програмування та методи їх розв’язування
- •1.1. Приклади розв’язування задач лп графічним методом
- •1.2 Приклади та завдання для самостійної роботи
- •2. Симплексний метод розв’язування задач лп
- •2.1. Приклади розв’язування задач лп симллекс методом
- •2.2. Приклади та завдання для самостійної роботи
- •3. Поняття двоїстості. Правила побудови двоїстих задач
- •3.1. Приклади розв’язування навчальнихзавдань
- •3.2. Приклади та завдання для самостійної роботи
- •3.2. Контрольні запитання до тем 1-3
- •3.3. Теми рефератів до тем 1-3
- •4. Економічна інтерпретація двоїстої задачі
- •4.1. Приклади розв’язування навчальних завдань
- •4.2. Приклади та завдання для самостійної роботи
- •5. Транспортна задача
- •5.1. Приклади розв’язування навчальних завдань
- •5.2. Приклади та завдання для самостійної роботи
- •5.6. Контрольні запитання до тем 4-5
- •5.7. Теми рефератів до тем 4-5
- •6. Цілочисельне програмування
- •6.1 Приклади розв’язування навчальнихзавдань
- •6.2 Приклади та завдання для самостійної роботи
- •7. Дробово-лінійне програмування
- •7.1 Приклади дробово-лінійних задач
- •7.2 Приклади та завдання для самостійної роботи
- •8. Нелінійне програмування
- •8.1 Приклади розв’язання задач нелінійного програмування
- •8.2 Приклади та завдання для самостійної роботи
- •9. Динамічне програмування
- •9.1 Приклади розв’язування задач динамічного програмування
- •9.2 Приклади та завдання для самостійної роботи
- •10 Теорія ігор
- •10.1 Приклади розв’язування навчальнихзавдань
- •10.2. Приклади та завдання для самостійної роботи
- •11. Стохастичне програмування
- •11.1. Приклади стохастичних економічних задач
- •11.2. Приклади та завдання для самостійної роботи
- •11.3 Контрольні запитання до тем 6-11.
- •11.4 Теми рефератів до тем 6-11
- •12. Методи мережевого планування
- •12.1 Приклади розв’язування навчальнихзавдань
- •12.2. Приклади та завдання для самостійної роботи
- •Резерви подій
- •Рекомендована література
11.2. Приклади та завдання для самостійної роботи
11.1 Для виготовлення
виробів двох видів (j = 1,2)
можна використати обладнання двох груп
(i = 1,2).
Витрати часу aij
цими групами обладнання на виготовлення
продукції є випадковими величинами.
Собівартість одного виробу
bij
(і = 1,2;
j = 1,2)
— також випадкова величина.
Нехай щільність розподілу випадкових
величин aij
та bij
відома; aij
розподілені за нормальним законом
з математичним сподіванням
та середньоквадратичним відхиленням
ij
а bij
розподілені рівномірно в інтервалі
(bij,
ij).
Нехай N1 і N2 — плани випуску виробів першого та другого виду (що обумовлюється контрактом): N1 = 100 шт., N2 = 200 шт.
Визначити оптимальний план роботи обладнання, за якого мінімізуються сподівані сумарні виробничі витрати на випуск виробів, якщо ризик (імовірність) перевищення фонду часу Т у разі виконання контрактів становить не більш як 0,10, а ризик невиконання контракту не перевищує 0,05.
Побудувати математичну модель задачі й розв’язати її для даних, наведених у таблиці:
Група обладнання і |
Питомі витрати часу, людино-год/шт. |
Питома собівартість виробу, грн. |
Фонд часу і-го обладнання, год. |
||||||
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||
1 |
0,2 |
0,2 |
0,3 |
0,3 |
2 |
4 |
1 |
2 |
50 |
2 |
0,1 |
0,2 |
0,1 |
0,2 |
3 |
6 |
2 |
8 |
65 |
11.2 Фірма виробляє товар, попит на який наперед невідомий. Навіть за відомих цін і витрат на виробництво очевидний ризик або неодержання прибутку, якщо обсяг виробництва менший від попиту, або невиправданих витрат у противному разі.
Нехай
— випадковий попит на продукцію; С
— ціна на реалізовану продукцію; g
— питомі витрати на її виробництво; x
— шуканий обсяг виробництва продукції.
Сформулювати модель балансування попиту та пропозиції з урахуванням можливості часткової адаптації виробництва до попиту.
11.3 Деталі
(j = A,
B,
C)
можна обробляти на трьох верстатах
(i = 1,
2, 3). Припустимо, що норми витрат часу на
обробку j-ї
деталі на і-му
верстаті випадкові та розподілені
згідно з рівномірним законом у інтервалі
,
а ціна j-ї
деталі Сj
— також випадкова величина, що розподілена
за нормальним законом із середніми
та середньоквадратичними відхиленнями
.
Значення
і
,
і
наведено в таблицях:
Верстат і |
Норма часу на обробку деталі |
Плата за 1 год, роботи верстата, тис. грн. |
Ліміт часу роботи верстата, год. |
|||||
А |
В |
С |
||||||
|
|
|
|
|
|
|||
1 |
0,2 |
0,4 |
0,1 |
0,2 |
0,05 |
0,1 |
30 |
40 |
2 |
0,6 |
1,0 |
0,1 |
0,3 |
0,1 |
0,4 |
10 |
50 |
3 |
0,2 |
0,5 |
0,2 |
0,4 |
0,2 |
0,0 |
20 |
60 |
Характеристика |
Ціна деталі |
||
А |
В |
С |
|
|
10 |
16 |
12 |
|
5 |
10 |
8 |
Нехай будь-яка деталь може бути виготовлена на будь-якому верстаті.
Визначити оптимальну виробничу програму, яка забезпечує виконання таких умов:
1) максимум сподіваної вартості товарної продукції за мінімального ризику;
2) максимум сподіваного сумарного прибутку за мінімального ризику;
3) максимум сподіваного прибутку за умови, що кожний верстат виготовляє лише одну деталь, а планом передбачено виробництво всіх трьох деталей;
4) максимум прибутку за умови, що ризик випустити не менш як 120 шт. деталей А буде не більшим за 0,20;
5) ризик того, що деталей А буде випущено не менш як 100 шт., а деталей В не менш як 200 шт., буде не більшим за 0,25;
6) мінімум ризику стосовно того, що буде випущено не менш як задану кількість комплектів, а саме 80, які містять 3 деталі типу А, 2 деталі В та одну деталь С;
7) максимум прибутку, коли ризик того, що деталей А буде випущено не менш як 90 шт., не більший за 0,10, а деталей В не менш ніж 900 шт. — не більший за 0,85.
11.4 Фірма має у своєму
розпорядженні певні ресурси сировини,
робочої сили та обладнання, які необхідні
для виробництва виробів чотирьох видів.
Нехай питомі витрати ресурсів є
випадковими величинами
,
що розподілені рівномірно на інтервалі
[aj,
bj],
а прибуток на одиницю виробу і
становить Ci
одиниць. Потрібні дані наведено в
таблицях:
Ресурси |
Норма затрат ресурсів на вибір |
Обсяг ресурсів |
|||
|
|
|
|
||
Сировина, кг |
2—4 |
3—6 |
1—2 |
2—5 |
60 |
Робоча сила, нормо-год |
15—25 |
10—15 |
15—20 |
30—50 |
400 |
Обладнання, верстато-год |
6—12 |
10—18 |
6—10 |
12—20 |
128 |
Вид виробу |
1 |
2 |
3 |
4 |
Прибуток, млн грн. |
30 |
25 |
56 |
43 |
Визначити оптимальний асортимент випуску виробів, що забезпечує:
1) максимум сподіваного прибутку, за якого ризик реалізованості плану не більший від 0,20;
2) максимум сподіваного прибутку, за якого ризик реалізованості плану не більший від 0,10;
3) максимум сподіваного прибутку, за якого ризик реалізованості плану не більший від 0,05;
4) максимум гарантованого прибутку
(ризик
).
11.5 Підприємство випускає
два види продукції (k = 1,
2), щоб у j-му (j = 1,
2) півріччі задовольнити попит
,
котрий є випадковою величиною, розподіленою
за показниковим законом із середнім
.
Продукти можна виготовляти на трьох
машинах (i = 1,
2, 3) з питомими витратами часу tik,
котрі також є випадковими рівномірно
розподіленими величинами в інтервалах
.
Відомі середні питомі витрати на
зберігання одиниці продукції Sk,
питомі штрафи за дефіцит
,
а також сумарний резерв часу Tij,
що його має і-та машина в j-му
півріччі. Потрібні дані наведено в
таблицях:
Машина і |
Середні витрати часу, год |
Резерв часу у півріччі j, год |
||||
|
|
|
|
I |
II |
|
1 |
1,0 |
3,0 |
0,5 |
1,5 |
70 |
90 |
2 |
1,5 |
2,0 |
2,0 |
4,0 |
100 |
60 |
3 |
2,0 |
6,0 |
1,0 |
3,0 |
120 |
100 |
Продукт k |
Середній попит у j-му півріччі |
|
|
|
I |
II |
|||
1 |
20 |
30 |
3 |
40 |
2 |
30 |
40 |
6 |
30 |
Визначити оптимальну виробничу програму, що мінімізує суму очікуваних витрат на зберігання та штрафи в разі дефіциту за обидва півріччя:
1) при мінімальному ризику щодо повного задоволення попиту;
2) якщо ризик дефіциту не може перевищити 0,20;
3) якщо на складі можна зберігати не більш як 50 одиниць продукції, а ризик дефіциту не може перевищити 0,10;
4) зберігати товар немає змоги, але необхідно мінімізувати ризик незадоволеного попиту;
5) зберігати товар немає змоги, а попит слід задовольнити гарантовано.