
- •1.Загальні задачі лінійного програмування та методи їх розв’язування
- •1.1. Приклади розв’язування задач лп графічним методом
- •1.2 Приклади та завдання для самостійної роботи
- •2. Симплексний метод розв’язування задач лп
- •2.1. Приклади розв’язування задач лп симллекс методом
- •2.2. Приклади та завдання для самостійної роботи
- •3. Поняття двоїстості. Правила побудови двоїстих задач
- •3.1. Приклади розв’язування навчальнихзавдань
- •3.2. Приклади та завдання для самостійної роботи
- •3.2. Контрольні запитання до тем 1-3
- •3.3. Теми рефератів до тем 1-3
- •4. Економічна інтерпретація двоїстої задачі
- •4.1. Приклади розв’язування навчальних завдань
- •4.2. Приклади та завдання для самостійної роботи
- •5. Транспортна задача
- •5.1. Приклади розв’язування навчальних завдань
- •5.2. Приклади та завдання для самостійної роботи
- •5.6. Контрольні запитання до тем 4-5
- •5.7. Теми рефератів до тем 4-5
- •6. Цілочисельне програмування
- •6.1 Приклади розв’язування навчальнихзавдань
- •6.2 Приклади та завдання для самостійної роботи
- •7. Дробово-лінійне програмування
- •7.1 Приклади дробово-лінійних задач
- •7.2 Приклади та завдання для самостійної роботи
- •8. Нелінійне програмування
- •8.1 Приклади розв’язання задач нелінійного програмування
- •8.2 Приклади та завдання для самостійної роботи
- •9. Динамічне програмування
- •9.1 Приклади розв’язування задач динамічного програмування
- •9.2 Приклади та завдання для самостійної роботи
- •10 Теорія ігор
- •10.1 Приклади розв’язування навчальнихзавдань
- •10.2. Приклади та завдання для самостійної роботи
- •11. Стохастичне програмування
- •11.1. Приклади стохастичних економічних задач
- •11.2. Приклади та завдання для самостійної роботи
- •11.3 Контрольні запитання до тем 6-11.
- •11.4 Теми рефератів до тем 6-11
- •12. Методи мережевого планування
- •12.1 Приклади розв’язування навчальнихзавдань
- •12.2. Приклади та завдання для самостійної роботи
- •Резерви подій
- •Рекомендована література
10 Теорія ігор
10.1 Приклади розв’язування навчальнихзавдань
Приклад 10.1
Маємо гру гравців А і В, яка задана платіжною матрицею. Визначити ціну гри та оптимальні стратегії дій гравців А і В. Оптимізацію гри починають, як правило, визначенням домінуючих стратегій для кожної зі сторін, а також відкиданням невигідних і дублюючих стратегій.
За умови існування такої матриці розв’язок задачі — сідлову точку, ціну та оптимальні стратегії гри — можна знайти значно ефективніше:
Гравець A |
Гравець В
|
Розв’язування. Насамперед визначають домінуючу стратегію. Перша стратегія гравця А домінує над третьою, оскільки всі значення його виграшів за будь-яких дій суперника є не гіршими, ніж у разі вибору третьої стратегії, тобто всі елементи першого рядка платіжної матриці не менші за відповідні елементи її третього рядка. Тому третя стратегія гірша за першу й може бути вилучена з платіжної матриці.
Аналізуючи далі можливі дії гравця B, зауважимо, що його перша стратегія домінує над четвертою, яку можна відкинути як більш збиткову, а тому невигідну для цього гравця. Отже, маємо таку платіжну матрицю:
.
У разі
вибору гравцем А першої стратегії,
залежно від дій гравця В він може отримати
6, 3, 8 або 9 одиниць. Але завжди його
виграш буде не меншим за
,
тобто незалежно від поведінки гравця
В. Якщо розглянути можливі наслідки
вибору гравцем А другої стратегії, то
аналогічно його гарантований виграш
становитиме
.
Для третьої стратегії відповідно маємо:
.
Отже,
нижня ціна гри:
,
а гравець А для максимізації мінімального
виграшу має обрати другу з трьох можливих
стратегій. Така стратегія є максимінною
в цій грі.
Гравець В, який намагається
мінімізувати свій програш, обираючи
першу стратегію, може програти 6,6 або 4
одиниці. Але за будь-яких варіантів дій
гравця А він може програти не більш як
.
Для другої стратегії маємо
,
для третьої —
,
для четвертої —
.
Отже, верхня ціна гри
.
І гравцю В доцільно вибирати другу стратегію, яка є мінімаксною у грі.
Оскільки
,
ця гра має сідлову точку, ціна гри
дорівнює 5. Оптимальною максимінною
стратегією гравця А є друга з трьох
можливих стратегій його дій. Для гравця
В оптимальною є також друга з чотирьох
можливих.
Приклад 10.2
Агрофірма «Зоря» розробила
шість бізнес-планів (А1,
А2,
А3,
А4,
А5,
А6)
для реалізації в наступному році. Залежно
від зовнішніх умов (погодних умов, стану
ринку тощо) виокремлено п’ять ситуацій
(В1,
В2,
В3,
В4,
В5).
Для кожного варіанту Аі
бізнес-плану та зовнішньої ситуації
обчислено прибутки, наведені в такій
таблиці:
Варіант бізнес-плану |
Зовнішні ситуації |
||||
В1 |
В2 |
В3 |
В4 |
В5 |
|
Прибутки тис. грн. |
|||||
А1 |
1,0 |
1,5 |
2,0 |
2,7 |
3,2 |
А2 |
1,2 |
1,4 |
2,5 |
2,9 |
3,1 |
А3 |
1,3 |
1,6 |
2,4 |
2,8 |
2,1 |
А4 |
2,1 |
2,4 |
3,0 |
2,7 |
1,8 |
А5 |
2,4 |
2,9 |
3,4 |
1,9 |
1,5 |
А6 |
2,6 |
2,7 |
3,1 |
2,3 |
2,0 |
Потрібно вибрати варіант бізнес-плану або комбінацію з розроблених планів.
Розв’язування. Маємо гру, платіжною матрицею якої є відповідні елементи наведеної таблиці. Легко переконатися, що домінуючих стратегій у цій грі немає.
Далі визначаємо:
;
;
,
а також
;
;
.
Отже,
,
тобто сідлової точки немає, а це означає,
що потрібно скористатися моделлю :
за умов
.
Розв’язуємо цю задачу симплексним методом.