7.3.2. Соціальна інформатика II (80-і рр..)

У 80-х роках у всіх промислово розвинених країнах відбувалася інформатизація матеріального виробництва, під якою розумілося впровадження роботів, гнучких автоматизованих ліній, заводів-автоматів, що працюють по безлюдній технології, інтегрованих виробничих комплексів і т.д. Національні uнфopмаціонние ресурси (документоване суспільне знання) стають важливим мірилом суспільного багатства, не тільки економічним, а й політичним фактором, недарма з'явився термін «інформаційний імперіалізм». У документах ЮНЕСКО та інших міжнародних організацій стало використовуватися поняття інформаційна інфраструктура в сенсі сукупності технічних засобів, програмно-математичного забезпечення, інформаційних фондів, організацій та кваліфікованих кадрів, які забезпечують задоволення суспільних інформаційних потреб. Нарешті, вчені і політики стали всерйоз обговорювати перспективи переходу окремих країн і всього людства до постіндустріального інформаційного суспільства.

Академія наук СРСР не могла залишитися осторонь від настільки знаменних проявів науково-технічної революції XX століття. У 1983 р. у її складі було створено Відділення інформатики, обчислювальної техніки та автоматизації, був організований академічний Інститут інформатики (поряд з Інститутом кібернетики). Концепції інформатики як наукової дисципліни, висунуті в 70-і роки, не були взяті до уваги, а завоювала визнання академіків запозичена у Франції комп'ютерна трактування інформатики.

У комп'ютерній інформатики утворилися дві концепції, частково збігаються, але по суті не зводяться один до одного:

• розуміння інформатики як комплексної наукової та інженерної дисципліни, що вивчає всі аспекти проектування, реалізації та експлуатації комп'ютеризованих інформаційних систем;

• трактування інформатики як науки, що розробляє методологію побудови інформаційних моделей та їх дослідження засобами обчислювальної техніки.

Істотне розходження між цими концепціями полягає в тому, що перша допускає онтологізацію інформації, а друга відносить поняття інформації до моделі, а не до оригіналу. Спільність обох концепцій полягає в тому, що вони, так само як і кібернетика не вимагають фундаментального прояснення сутності інформації, задовольняючись інтуїтивно зрозумілим ототожненням інформації з сигналами, даними, відомостями.

До певної межі можна успішно працювати в галузі інформаційного моделювання, не замислюючись про природу інформації, подібно до того як електротехніки не турбуються про природу електрики. Але при подальшому поглибленні, особливо при спробах моделювати інтелектуальну діяльність, з чим зіткнулися розробники штучного інтелекту, довелося відмовитися від «інформаційної безпечності» і задуматися над сутністю знання, розуміння, мислення, які ховалися за інформацією.

15 липня 1988 Політбюро ЦК КПРС під керівництвом М.С. Горбачова прийняв постанову «Про розробку концепції інформатизації суспільства». Малося на увазі широке розповсюдження інформаційної техніки в усіх галузях народного господарства. Проблематика інформатизації стала надзвичайно популярною. В.А. Копилов, спеціально вивчав питання, прийшов до висновку, що побутують три рівноправних розуміння інформатизації:

• Процес створення та вдосконалення інформаційного суспільства.

• Процес підвищення ефективності використання інформації в державі і суспільстві на основі перспективних інформаційних технологій.

• Процес формування інфосфери.

Головними технічними засобами інформатизації служать персональні комп'ютери та засоби телекомунікації. Досягнення інформатизації вимірюються масштабами впровадження інформаційних технологій в усі сфери суспільного та особистого життя. По суті справи терміни «інформатизація» і «комп'ютеризація» рівнозначні. Якщо техніко-математичні аспекти інформатизації стали предметом комп'ютерної інформатики, то не менш важливі соціальні аспекти, і перш за все - проблематика формування інформаційного суспільства, виявилися «безгоспними».

В цей момент А.Д. Урсула була висунута концепція соціальної інформатики II, предметом якої стали взаємодія суспільства та інформаційно-комп'ютерної техніки, закономірності та тенденції цієї взаємодії.

В якості прикладної області СІ II бачилася завдання «раціональної гуманістичної орієнтації інформатизації» з тим, щоб глобальне впровадження нових інформаційних технологій служило на благо, а не на шкоду людству. Тут мова йде не про загальну теорію інформаційного обслуговування, як у випадку з СІ I, а про масове і глобальному використанні інформаційних технологій у всіх видах людської діяльності.

Виходячи з предмета і прикладних задач соціальної інформатики II, її слід віднести до приватних соціально-філософським теоріям.