7.3. Концепції соціальних інформатик

Інформаційний підхід грає в науці дві ролі:

• роль одного з науково-дослідницьких інструментів в арсеналі будь-якої конкретної науки, наприклад, генетики чи психології, лінгвістики або бібліографознавства;

• роль способу конституювання наукових дисциплін, які називають предметом свого вивчення інформацію (інформаційні процеси) в цілому або їх різновиди.

Останні іменуються по-різному: інформаційна наука, інформологія, інформатологія, інформатистика, інформатроніка, інфотроніка, теорія інформаційних процесів, але найчастіше - інформатика.

Стався в останні десятиліття, можна сказати, бум інформатик, в результаті якого в системі наукового знання утворилося ціле сімейство інформатичних дисциплін, деякі з яких є розвинені, академічно визнані науки, інші залишилися на рівні концептуальних розробок або гіпотетичних пропозицій. У наше завдання не входить змістовний аналіз циклу інформаційних дисциплін, ми обмежимося динамікою еволюції сімейства інформатик. Віхами цієї динаміки можуть служити концепції соціальних інформатик, на яких ми зосередимо свою увагу. Цих концепцій три, і їх можна з певною мірою умовності рознести хронологічно по десятиліттях XX століття:

• соціальна інформатика I (СІ I) - 70-і рр..

• соціальна інформатика II (СІ II) - 80-і рр..

• соціальна інформатика III (СІ III) - 90-і рр..

7.3.1. Соціальна інформатика I (70-і рр..)

Вперше в радянській науковій літературі термін «інформатика» був вжитий в 1963 р. для позначення «інтегральної наукової дисципліни», що представляє собою «важливий теоретичний стрижень автоматики, телемеханіки, вимірювальної та обчислювальної техніки, зв'язку та радіолокації». Але ідея подібної інформатики підтримки не отримала.

Після публікації в 1966 р. статті А.І. Михайлова, А. І. Чорного, Р.С. Гиляревський «Інформатика - нова назва теорії наукової інформації» (Науково-технічна інформація, 1966, № 12, с. 35-39) під інформатикою стали розуміти науку про структуру і властивості наукової інформації, про науково-інформаційної діяльності, про наукову комунікації. Практична передумова формування цієї концепції інформатики, яку, щоб відрізнити від інших, будемо називати «наукової інформатикою», полягала у потребах вдосконалення наукової комунікації. Оскільки головний засіб вдосконалення комунікаційних процесів бачилося в їх автоматизації, то наукова інформатика, так само як її зарубіжні аналоги, формувалася як «стикова» соціально-технічна дисципліна. У світлі інформаційного підходу наукова комунікація виглядала як «сукупність процесів уявлення, передачі та отримання наукової інформації». Науковій інформатикою вельми успішно реалізуються конструктивна і пояснювальна функції інформаційного підходу, про що свідчать державна система науково-технічної інформації та міжнародний авторитет, завойований радянською школою наукової інформатики.

Локалізація інформатики в галузі наукової комунікації не могла не викликати заперечень. У словниках з інформатики, підготовлених для міжнародного використання, інформатика постала як «галузь знання про інформаційну діяльність». Якщо в якості предмета інформатики взяти інформаційну діяльність в цілому, то така наука набуває практично неозорі масштаби, що охоплюють всі види соціального, так і психологічного пізнання і комунікації.

Знадобилося знайти такий принцип побудови інформаційної теорії, який, уникаючи галузевої однобічності, в той же час був би досить конструктивним. В якості подібного принципу в концепції соціальної інформатики, висунутої в 1971 р. кафедрою інформатики Ленінградського державного інституту культури, прийнятий рівень теоретичного узагальнення. Соціальна інформатика розуміється як узагальнююча теорія (метатеорія) соціально-комунікаційного циклу наук. Цю концепцію позначимо СІ I.

У 70-ті роки спостерігалося, можна сказати, лавиноподібне збільшення кількості спеціальних (галузевих) інформатик. Наприклад: статистична інформатика, патентна інформатика, музейна інформатика, соціологічна інформатика, педагогічна інформатика і т.п. Мабуть, найбільш життєздатною в цьому ряду здавалася економічна інформатика, що розуміється як «наука про інформаційне забезпечення систем економічного управління, що передбачає використання електронної обчислювальної техніки для створення автоматизованих інформаційних систем автоматизований систем управління». Усім цим інформатика, безперечним лідером серед яких спочатку вважалася наукова інформатика, були властиві спільні риси:

• всі вони як об'єкт вивчення вибирали ту чи іншу різновид соціальної комунікації: наукову, музейну, економічну і т.д.;

• одноманітно формулювався предмет вивчення: структура та властивості якої різновиди соціальної інформації (наукова, музейна, економічна і т. д.) і закономірності інформаційного забезпечення фахівців тієї чи іншої цільової групи (науки, економіки, музейної справи тощо);

• обов'язково в якості однієї з цілей проголошувалося впровадження сучасної техніки, автоматизація інформаційного обслуговування, що перетворювало цю концепцію в стикову соціально-технічну дисципліну.

Настільки велика спільність неминуче зумовлювала дублювання і паралелізм у змісті різних інформатик. Справа в тому, що проблематика інформаційного пошуку (теорія інформаційно-пошукових систем, інформаційно-пошукових мов), автоматизація технологічних процесів, організація інформаційного обслуговування, нарешті, методологія інформаційного підходу, явно не мали галузевих обмежень. Звідси - ідея побудови узагальнюючої теорії, яка охоплювала б усю типову інформатичних проблематику. Але цього мало. До компетенції цієї теорії ставилися ще інформаційні концепції в бібліотекознавстві, педагогіці, журналістиці та інших прикладних соціально-комунікаційних науках, які зверталися до інформаційного підходу. Узагальнююча СІ I мислилася як метатеорія інформаційного обслуговування, виконує по відношенню до узагальнюючих приватним (конкретним) дисциплін функції наукового і термінологічного посередництва: критична оцінка та узагальнення отриманого частнонаучного знання, розробка загальнометодологічних основ, упорядкування термінології і т. д. По суті справи СІ I - це аналог метатеорії соціальної комунікації в галузі інформаційного обслуговування. Але принципова різниця між ними та, що об'єкт однієї - реально існуюча соціальна комунікація, а об'єкт іншого - отримана в результаті некоректного інформаційного підходу область інформаційного обслуговування.