7. Описати поняття та методику планування виробничої програми підприємства.

Виробнича програма підприємства (план виробництва продукції) визначає складність та якість продукції, яка підлягає виготовленню й доставці споживачам в плановому періоді згідно з договорами поставок. Цей план є вихідним і провідним розділом як перспективного, так і поточного планування економічного соціального розвитку підприємства. На його основі визначаються потреби у виробничих ресурсах, економічні результати господарської діяльності підприємства і, зрештою, зміст інших розділів плану економічного і соціального розвитку [215,45 ].

Виробнича програма - це система адресних завдань з виробництва й доставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі, асортименті, відповідної якості та в установлені терміни згідно з договорами поставки.

Основним завданням плану виробництва та реалізації продукції є максимальне задоволення потреб споживачів і народного господарства в цілому у високоякісній, конкурентоспроможний продукції при найкращому використанні ресурсів з метою отримання прибутку.

Виробнича програма кожного підприємства формується з урахуванням номенклатури продукції та величини виробничої потужності підприємства. До складу виробничої програми мають бути включені ті вироби і послуги, які здатні задовольнити поточні і майбутні потреби та очікування наявних і потенційних замовників та кінцевих користувачів.

Номенклатура – це перелік найменувань виробів із зазначенням кодів згідно із загальнодержавним статистичним класифікатором продукції.

Асортимент – це сукупність різновидів продукції кожного найменування, що відрізняються відповідними техніко-економічними показниками.

Виробнича програма будь-якого підприємства повинна бути обґрунтована наявними виробничими ресурсами (виробничими фондами, трудовими і матеріальними ресурсами), а також виробничою потужністю підприємства.

Для будь-якої зони ТО чи ПР (дільниці) розрахунок виробничої програми в натуральному виражені починаємо з визначення річного пробігу автомобілів і коефіцієнту випуску парку, який являє собою відношення кількості днів роботи технічно справного рухомого складу до загальної кількості календарних днів:

де – коефіцієнт технічної готовності; – кількість днів роботи автомобілів; – кількість календарних днів.

Річний пробіг автомобілів визначаємо за формулою:

де – облікова кількість автомобілів однієї технологічно сумісної групи;

– середньодобовий пробіг автомобіля, км.

Загальний пробіг автомобілів становить:

де , – річний пробіг автомобілів різних технологічно сумісних груп, км.

Далі розрахунок річної виробничої програми здійснюється окремо по зоні ЩО, ТО, ТО-1, ТО-2, ПР чи дільниці.

Корегування періодичності ТО і пробігу до КР (здійснюється для зони ТО, ТО-1, ТО-2), кількість КР (для зони ТО, ТО-1, ТО-2), кількість ТО-2 (для зони ТО, ТО-1, ТО-2), кількість ТО-1 (для зон ТО, ТО-1), кількість ЩО (для зони ЩО) за рік визначаються окремо для кожної технологічно-сумісної групи рухомого складу по формулах:

• пробіг до КР:

• кількість КР:

• періодичність ТО-2:

• кількість ТО-2:

• періодичність ТО-1:

• кількість ТО-1:

• кількість ЩО:

Визначаємо загальну кількість ТО:

• для зони ТО-1, ТО:

де , – кількість ТО-1 в залежності від марки автомобіля;

• для зони ТО-2, ТО:

де , – кількість ТО-1 в залежності від марки автомобіля;

• для зони ТО:

• для зони ЩО:

де , – кількість ЩО в залежності від марки автомобіля.

Річна трудомісткість по технічному обслуговуванню визначається на основі річної виробничої програми в натуральному виражені і скорегованій трудомісткості одиниці обслуговування по кожній технологічно-сумісній групі автомобілів:

• трудомісткість ЩО (для зони ЩО):

де – нормативна трудомісткість виконання одного ЩО, люд.-год.;

• трудомісткість ТО-1 (для зони ТО-1, ТО):

де – нормативна трудомісткість виконання одного ТО-1, люд.-год.;

• трудомісткість ТО-2 (для зони ТО-2, ТО):

де – нормативна трудомісткість виконання одного ТО-2, люд.-год

Річний об’єм робіт по зоні ПР визначається виходячи з річного пробігу групи автомобілів і скорегованої трудомісткості ПР на 1000 км пробігу.

Трудомісткість ПР (для зони ПР, ... дільниці):

де – нормативна трудомісткість ПР, люд.-год. на 1000 км пробігу.

Трудомісткість робіт по ПР на певній дільниці визначається в залежності від питомої ваги дільниці в загальній трудомісткості робіт по ПР:

де - питома вага дільниці в загальній трудомісткості робіт по ПР, %.

Загальна трудомісткість робіт визначається:

• для зони ЩО:

де , – трудомісткість робіт в зоні ЩО різних технологічно сумісних груп автомобілів, люд.-год.;

• для зони ТО-1, ТО:

де , – трудомісткість робіт в зоні ТО-1 різних технологічно сумісних груп автомобілів, люд.-год;

• для зони ТО-2, ТО:

де , – трудомісткість робіт в зоні ТО-2 різних технологічно сумісних груп автомобілів, люд.-год.;

• для зони ТО:

• для зони ПР:

де , – трудомісткість робіт в зоні ПР різних технологічно сумісних груп автомобілів, люд.-год.;

• для дільниці:

де , – трудомісткість робіт на дільниці різних технологічно сумісних груп автомобілів, люд.-год