Тема 4 гармонізована система опису та кодування товарів

План

1. Значення Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

2. Характеристика Товарної номенклатури Гармонізованої системи.

3. Структура Гармонізованої системи.

4.1. Значення Гармонізованої системи опису та кодування товарів

Оскільки основні міжнародні товарні номенклатури використовували різні принципи класифікаційних групувань, це призводило до певних ускладнень в процесі міжнародної торгівлі. Тому постало питання про роз­робку єдиного міжнародного класифікатора, який би застосовувався всіма країнами, що беруть участь у зовнішньоекономічних взаємовідносинах, під час оформлення торговельних операцій на митницях. Крім того, цей кла­сифікатор мав би дозволяти проводити аналіз зовнішньої торгівлі за окре­мими товарами, товарними групами й позиціями. Жодна з розроблених у різні часи міжнародних номенклатур не відповідала вимогам окремих кра­їн і міжнародних організацій.

Перед міжнародним співтовариством постало завдання створити мак­симально уніфіковану систему кодування інформації стосовно країн, оди­ниць виміру, видів транспорту і, найголовніше, товарів. Унаслідок цього на засіданні Європейської економічної комісії ООН Раді митного співробі­тництва було доручено вивчити можливості створення єдиної міжнародної товарної класифікаційної системи. Пізніше вона отримала назву "Гармоні­зована система опису та кодування товарів" (ГС).

Розробка ГС була розпочата в 1973 р. і тривала близько десяти років. Номенклатура, яка розроблялась, мала бути придатною як для митних, так і для статистичних цілей. Ті, хто розробляв нову номенклатуру, намагали­ся, щоб класифікація, з одного боку, найбільш повно охоплювала товари, які обертаються у зовнішній торгівлі, а з іншого боку, щоб описи й коду­вання товарів найкраще б відображали технологію їх виготовлення. Один з центральних принципів ГС - обов'язкова порівнянність національних і міжнародних даних про зовнішню торгівлю тієї чи іншої країни.

Рада митного співробітництва фактично завершила попередню роботу зі створення ГС у червні 1983 р. Разом з розробкою безпосередньо Гармо­нізованої системи проводилась підготовка міжнародної конвенції про її за­стосування.

У процесі створення ГС розробники керувалися двома основними принципами зарахування товарів до груп:

• товар повинен мати самостійну відмінну ознаку;

• товар, що включається до системи, повинен бути цікавим хоча б для кількох країн. Для визначення цього моменту використовувалися дані міжнародної та національної статистики зовнішньої торгівлі різних країн.

27

Кожна країна, яка брала участь у розробці ГС, мала можливість унес­ти свої пропозиції щодо опису товарів, їх місця в номенклатурі, цифрового коду, приміток до номенклатури. Відповідні експерти обговорювали ці пропозиції, а потім передавали до спеціальної робочої групи, де пропози­ція приймалась простою більшістю голосів.

Міжнародна конвенція про Гармонізовану систему опису та кодуван­ня товарів складається з 20 статей. Відповідно до п. 2 ст. 12 Конвенція була відкритою до підписання державами і митними або економічними союзами до 31 грудня 1986 р. у штаб-квартирі Ради в Брюсселі. Після цієї дати вона стала відкритою до приєднання до неї різних країн.

Відповідно до п. 1 ст. 13 Конвенція набуває чинності з 1 січня на­ступного року не раніше ніж через 12 і не пізніше ніж через 24 місяці після того, як щонайменше 17 держав, митних або економічних союзів підпи­шуть її без умов про ратифікацію, але не раніше 1 січня 1987 р.

Товарна номенклатура є невід'ємною частиною Конвенції і наведена в додатку, вона набула чинності з 1 січня 1988 р. Зараз до Конвенції приєд­налось понад сто країн світу і використовують її в своїй зовнішньоеконо­мічній діяльності безпосередньо або як основу для розробки національних товарних номенклатур і встановлення ставок мита.

Таким чином, Товарна номенклатура Гармонізованої системи - єдина для усього світу основа для створення митних тарифів і номенклатур ста­тистики зовнішньої торгівлі, що є умовою зіставлення їх даних. Саме в за­безпеченні зіставлення різних номенклатур окремих країн і полягає одне з центральних завдань системи ГС.

4.2. Характеристика Товарної номенклатури Гармонізованої системи

Товарна номенклатура Гармонізованої системи складається з 21 секції й 99 розділів. Три розділи - 77, 98 і 99 зарезервовані на майбутнє. Розд. 77 зарезервований для внесення майбутніх доповнень. Так, уже висунуто про­позицію використовувати цей розділ для класифікації сміття, проте ця про­позиція не знайшла підтримки і поки що розд. 77 так і лишається зарезерво­ваним. Розд. 98 і 99 призначені виключно для використання в особливих випадках країнами, які домовляються. Проте ці "особливі випадки" необ­хідно суворо обмежувати. Частка зовнішньоекономічної діяльності, що вка­зана у цьому розділі, не має перевищувати 1 % загального обсягу зовніш­ньоекономічних даних. Широке використання розділів 98 та 99 призведе до того, що інші розділи стануть недостатньо повними, а це частково зменшить значення ГС і негативно відіб'ється на міжнародному зіставленні даних.

Наприклад, у Європейському Союзі розд. 98 використовується виключно для класифікації експорту промислових виробництв. Промислові виробниц­тва - це комплексні об'єкти (фабрики, шпиталі, соціально-культурні заклади тощо), тобто не лише споруди, а й усе необхідне для їх діяльності обладнан­ня. Поняття "промислове виробництво" охоплює як товари, так і послуги промислового характеру. Розд. 99 використовують для класифікації деяких специфічних форм торгівлі, наприклад товарів, що перевозяться поштою, товарів, оголошених судновими запасами, повернені товари і т. д.

28

У процесі створення груп у ГС використовується принцип послідов­ності обробки товарів: сировина - напівфабрикати - готовий виріб.

Гармонізована система має п'ять рівнів деталізації товарів. На кожно­му рівні в процесі будування секцій, розділів, товарних груп чи підгруп використовується свій набір ознак, головними з яких є: призначення това­ру; ступінь обробки; вид матеріалу, з якого виготовлений товар; питома ва­га товару в світовій торгівлі.

Найвищим рівнем деталізації ГС є секції, які нумеруються римськими цифрами. На цьому рівні товари згруповані згідно з галузями промисло­вості. Так, у секції І згруповані живі тварини та продукція тваринництва, у секції II класифікуються продукти рослинного походження, в секції IV -продукція харчової промисловості, у секції V - мінеральні продукти, у сек­ції VI - продукція хімічної промисловості і т. д.

Наступний рівень - розділи, які мають наскрізну нумерацію арабсь­кими цифрами незалежно від секції, де вони розташовані. Згруповані у роздїзділах товари класифікуються за такими ознаками:

• походження (розділи секцій І, II, V);

• ступінь обробки (розділи секцій І, II, IV, VIII, XI, XIII, XIV, XV);

• функціональне призначення (розділи секцій IV, XI, XII, XVII, XVIII, XIX, XX, XXI);

• хімічний склад (розділи секцій III, VI, VII);

• вид матеріалу, з якого виготовлений товар (розділи секцій VIII, IX, І, X, XIII, XIV, XV).

Наприклад, за походженням: розд. 01 - живі тварини, розд. 03 - риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні, розд. 06 - живі рослини та продукти квітникарства, розд. 10 - зернові культури; за ступенем оброб­ки: розд. 02 - м'ясо та харчові нутрощі (субпродукти), розд. 74 - мідь і ви­роби з міді; за функціональним призначенням: розд. 21 - різні харчові про­дукти, розд. 61 - одяг та додаткові речі до одягу, трикотажні; за хімічним складом: розд. 29 - органічні хімічні сполуки, розд. 40 - каучук, гума та вироби з них; за видом матеріалу: розд. 43 - натуральне хутро та штучне; ішроби з них, розд. 45 - пробка та вироби з неї.

У ГС існує проміжний рівень - рівень підрозділу. Проте оскільки цей проміжний рівень мають лише шість розділів, то підрозділи позначаються рим­ськими цифрами, а тому в кодовому позначенні товарів не відображаються.

Наступний рівень - група. На цьому рівні використовуються різні ознаки (походження, функціональне призначення, вид матеріалу, з якого виготовлений товар, хімічний склад, форма, ступінь обробки та інші), од­нак основними вважаються вид матеріалу, з якого виготовлений товар та функціональне призначення товару. Усі інші критерії вважаються додатко-тіми, основним з яких є ступінь обробки товару.

Четвертий та п'ятий рівні деталізації - це підгрупи з одним та двома Дефісами. Чим нижчий рівень деталізації, тим більше додаткових критеріїв використовується для класифікації товарів.

29

Основні критерії (вид матеріалу, з якого виготовлений товар, та його функціональне призначення) можуть використовуватись як окремо, так і разом. Наприклад, під час класифікації напоїв ураховуються лише вихідні матеріали, з яких вони вироблені: мінеральна вода - група 2201, лимонад -2202, пиво - 2203, вино - 2204; при класифікації фотокамер - 9006 або на­ручних годинників - група 9101, навпаки, ураховуються лише їх функціо­нальні особливості. Але бувають випадки, коли використовуються обидва критерії одночасно. Так, під час класифікації ванн з ливарного чавуну -підгрупа 732421 - ураховується матеріал, з якого виготовлений даний то­вар (ливарний чавун) та його функціональне призначення (ванна).

Проте в ГС у більшості випадків класифікація здійснюється за яки­мось одним критерієм.

Разом з тим бувають випадки, коли товари можуть класифікуватися згідно з матеріалом, з якого вони виготовлені, й відповідно до їх функціо­нального призначення. Наприклад, сталевий стілець може бути класифікованим у групі 7326 як виріб зі сталі (відповідно до матеріалу, з якого він зроблений), так і в групі 9401 як виріб для сидіння (відповідно до його функціонального призначення). Звичайно, такого положення, за якого є воля вибору зарахування одного й того ж товару до двох або більше різ­них груп, не повинно бути, тому що це перешкоджає веденню точної статистики та єдиному розумінню торговельних угод.

Гармонізована система опису та кодування товарів побудована таким чином, щоб зарахування товарів до певної групи було безперечним. Для цього використовуються примітки до секцій, розділів чи груп і Основні правила інтерпретації товарної номенклатури, а також Пояснення до то­варної номенклатури.