Додаткова література

29. Альфонсов В. Поэзия Бориса Пастернака. - Л., 1990. - С. 243 - 367.

30. Веселовский А. Н. Историческая поэтика. - М., 1989.

31. Гаспаров М. Л. Метр и смысл. - М., 2000.

32. Гаспаров М. Л. О русской поэзии. - СПб., 2001.

33. Гаспаров М. Л. Очерк истории русского стиха. - М., 2000.

34. Гаспаров М. Л. Русский стих начала ХХ века в комментариях. - М., 2001.

35. Гачев Г. Содержательность художественных форм. Эпос. Лирика. Театр. - М., 1963. - С. 144 - 203.

36. Жирмунский В. М. Теория стиха. - Л., 1975.

37. Казарин Ю. В. Поэтический текст как система. - Екатеринбург, 1999. - С. 78 - 111; 132 - 141.

38. Поспелов Г. Н. Лирика среди литературных родов. - М., 1976.

39. Смирнов И. П. Б. Пастернак // Поэтический строй русской лирики. - Л., 1973. - С. 236 - 353.

40. Томашевский Б. В. Теория литературы. Поэтика. - М., 2001.

41. Фоменко И. В. Лирический цикл: Становление жанра, поэтика. - Тверь, 1992.

42. Эйхенбаум Б. Мелодика лирического стиха // Эйхенбаум Б. Поэзия.- М., 1969.

Список рекомендованих текстів

81. В. Гюго, «Собор Паризької богоматері».

82. А. Чехов, «Людина у футлярі», «Дама з собачкою».

83. У. Самчук, «Марія».

84. Едгар По, «Сонна лощина», «Золотий жук».

85. І. Карпенко-Карий, «Хазяїн».

86. Ф. Кафка, «Перевтілення».

87. І. Багряний, «Тигролови».

88. О. Купрін, «Гранатовий браслет».

89. М. Мітчелл, «Віднесені вітром».

90. Т. Драйзер, «Американська трагедія».

91. С. Кінг, «Ловець снів».

92. Луїс Рівера, «Матадор».

93. Г. Мопассан, новели.

94. Стендаль, «Червоне і чорне».

95. О. Бальзак, «Людська комедія».

96. В. Шекспір, «Гамлет».

97. Леся Українка, «Лісова пісня».

98. І. Франко, «Украдене щастя».

99. О. Довженко, «Зачарована Десна».

100. В. Барка, «Жовтій князь».

101. І. Котляревський, «Наталка Полтавка».

102. О. Гончар, «Собор».

103. Л. Костенко, «Маруся Чурай».

104. Ю. Яновський, «Вершники».

105. О. Вишня, «Гуморески».

106. О. Солженіцин, «Матренін двір».

107. П. Зюскінд, «Парфумер».

108. Г. Г. Маркес, «Стариган з крилами», «Сто років самітності».

109. А. де С. Екзюпері, «Маленький принц».

110. О. Купрін, «Гранатовий браслет».

111. М. Булгаков, «Майстер і Маргарита».

112. Дж. Лондон, «Біле ікло».

113. А. Дюма, трилогія.

114. Б. Шоу, «Пігмаліон».

115. М. Метерлінк, «Синій птах».

116. Р. М. Рільке, «Орфей і Евридіка».

117. П. Коельо, «11 хвилин», «Алхімік».

118. В. Короленко, «Діти підземелля», «Сліпий музикант».

119. О. Грін, «Червоні вітрила».

120. М. Островський, «Вовки та вівці», «Гроза».

Лекційні модулі:

Лекція № 6. Вірш і проза. Специфіка мовленевої організації художнього твору. Вірш і проза як різновиди художньої мови. Способи впорядкування мови. Уявлення про поетичну мову. Загальні принципи організації художнього мовлення. Художньо-мовленнєва організація літературного твору. Засоби словотворчого увиразнення мовлення (2 год.).

Лекція № 7. Композиція. Поняття про композицію літературного твору. Типи композиції та провідні композиційні прийоми. Залежність композиційної організації від родових та жанрових ознак твору (2 год.).

Лекція № 8. Цілісний розгляд літературного твору. Аналіз і синтез в літературознавстві. Уява про інтерпретацію. Види, цілі та засоби інтерпретації художнього твору (2 год.).

Лекція № 9. Контекст. Провідні методи цілісного аналізу літературного твору. Контекст та його види. Інтертекстуальний метод. Мотивний метод. Біографічний метод. Проблемно-тематичний метод. Метод компонентного аналізу. Компаративний метод. Системний метод. Хронотопічний метод. Культурологічний метод. Семіотичний метод. Історико-соціальний метод. Нарративний метод (2 год.).

Семінарські модулі:

Семінар №13. Мовленнєва організація твору

1. Темпоритм. Вірш і проза.

2. Оповідь та образ оповідача. Форми й типи оповіді: від першої та від третьої особи, невласне-пряма мова; нейтральна, експресивна й стилізована оповідь.

3. Мовленнєва характеристика персонажів. Загальні властивості художнього мовлення: монологізм, суперечність, номінантність, риторичність, прозаїчність, віршованість.

На основі творів (за вибором): “Повести Белкина”, “Евгений Онегин” О. С. Пушкіна; “Мертвые души” М. В. Гоголя; “Преступление и наказание” Ф. М. Достоєвського; “Мы” Є. І. Замятіна; “Роковые яйца”, “Собачье сердце”, “Мастер и Маргарита” М. О. Булгакова; “Котлован” А. Платонова; “Прощание с Матерой”, “Пожар” В. Г. Распутіна.

Семінар №14 - 15. Аналіз композиції

1. Загальне поняття композиції. Типи композиції.

2. Композиційні прийоми: повтор, посилення, протиставлення, дзеркальна композиція, монтаж.

3. Композиція образної системи. Опорні точки композиції.

4. Аналіз композиції персонажів. Система персонажів, їх взаємні зв'язки й відносини. Головні та епізодичні персонажі, їх функції.

5. Композиція художнього мовлення (мовна стихія; зміна оповідних манер; словесні ряди).

6. Сюжет і конфлікт. Сюжетні елементи. Типи сюжетів. Сюжет і композиція. Опорні точки композиції. Типи композиції.

На основі творів (за вибором): “Повести Белкина”, “Евгений Онегин” О. С. Пушкіна; “Герой нашего времени”, “Дума” М. Ю. Лермонтова; “Преступление и наказание” Ф. М. Достоєвського; “Студент” А. П. Чехова; “Легкое дыхание”, “Темные аллеи”, “Холодная осень” І. О. Буніна; “Мы” Є. І. Замятіна; “Роковые яйца”, “Собачье сердце”, “Мастер и Маргарита” М. О. Булгакова; “Прощание с Матерой”, “Пожар” В. Г. Распутіна; “Туда и обратно” В. П’єцуха.

“Мертвые души” М. В. Гоголя; “Отцы и дети” І. С. Тургенєва; “Что делать?” М. Г. Чернишевського; “Кому на Руси жить хорошо” М. О. Некрасова; “Преступление и наказание” Ф. М. Достоєвського; “Война и мир” Л. М. Толстого; “Студент”, “Вишневый сад” А. П. Чехова.

Семінар №16 - 17. Художнє мовлення. Лексика й стилістика

1. Поняття стилю. Стилістичні можливості мовних засобів: багатозначність, омоніми, синоніми, антоніми, пароніми, архаїзми, історизми, неологізми, слов'янізми, професіоналізми, жаргонізми, арготизми, діалектизми, просторічні слова, фразеологізми.

2. Стилістичні ресурси граматики (уживання іменників, прикметників, дієслів, дієприкметників та дієприслівників).

3. Словесні засоби художньої зображальності (епітет, порівняння, алітерація, алегорія, перифраза, автологія і металогія).

4. Тропи (метафора, метонімія, іронія, гіпербола, уособлення, синекдоха, літота), фігури (анафора, антитеза, градація, оксюморон, дотеп, паралелізм, повторення, риторичне запитання, вигук, звертання, умовчання, еліпсис, епіфора).

Семінар №18. Види допоміжного аналізу

1. Аналіз твору в аспекті роду й жанру (драма, лірика, ліро-епіка).

2. Вивчення контексту (контекст і його види; історичний контекст, біографічний, літературний).

На основі творів (за вибором): “Мертвые души” М. В. Гоголя; “Отцы и дети” І. С. Тургенєва; “Преступление и наказание” Ф. М. Достоєвського; “Война и мир” Л. М. Толстого; “Мастер и Маргарита” М. О. Булгакова; “Прощание с Матерой”, “Пожар”, “Видение” В. Г. Распутіна; “Туда и обратно” В. П’єцуха.

Семінар №19. Техніка аналізу твору й особистість літературознавця. Цілісний розгляд літературного твору.

1. Риси особистості, що впливають на якість і підсумок літературознавчого аналізу: здатність до широкого зіставлення світу твору зі світом реальним, любов до своєї праці, здатність до самовдосконалення, уміння “чесно читати”.

2. Постановка проблеми.

3. Домінанти змісту й форми. Прийоми аналізу домінант.

На основі творів (за вибором): “Мертвые души” М. В. Гоголя; “Отцы и дети” І. С. Тургенєва; “Преступление и наказание” Ф. М. Достоєвського; “Война и мир” Л. М. Толстого; “Мастер и Маргарита” М. О. Булгакова; “Прощание с Матерой”, “Пожар”, “Видение” В. Г. Распутіна; “Туда и обратно”” В. П’єцуха.

Семінар №20. Цілісний аналіз літературного твору.

1. Інтертекстуальний метод.

2. Мотивний метод.

3. Біографічний метод.

4. Проблемно-тематичний метод.

5. Метод компонентного аналізу.

6. Компоративний метод.

На основі творів (за вибором) з списку рекомендованих текстів або обраних самостійно виконати цілісний аналіз літературного твору за одним з вказаних методів.

Семінар №21. Цілісний аналіз літературного твору.

1. Системний метод.

2. Хронотопічний метод.

3. Культурологічний метод.

4. Семіотичний метод.

5. Історико-соціальний метод.

6. Нарративний метод.

На основі творів (за вибором) з списку рекомендованих текстів або обраних самостійно виконати цілісний аналіз літературного твору за одним з вказаних методів.

Семінар №22 -23. Аналіз ліричного твору.

1. Жанрова своєрідність.

2. Ідейний зміст: головна тема, проблематика.

3. Емоційний фон твору: його динаміка чи статика.

4. Співставлення та розвиток головних словесних образів: за контрастом, схожістю, асоціаціями та ін.

5. Провідні зображувальні засоби що використовуються автором: метафора, метонімія, порівняння, алегорія, символ, гіпербола, літота, іронія, сарказм, перифраза.

6. Мовні особливості в плані інтонаційно-синтаксичних фігур: епітет, повтор, антитеза, інверсія, еліпс, паралелізм, риторичне питання, звернення та оклик.

7. Провідні особливості ритміки:

а) тоніка, силабіка, силабо-тоніка, дольник, вільний вірш;

б) ямб, хорей, пірріхій, спондей, дактиль, амфібрахій, анапест.

8. Рима (чоловіча, жіноча, дактилічна, точна, неточна) та способи римування (парне, перехресне, кільцеве).

9. Строфіка.

На основі класичних творів обраних самостійно виконати цілісний аналіз ліричного твору за наведеною схемою.

Модулі самостійної роботи:

Завдання № 1. Проаналізувати ліричний твір (звернути увагу на образ ліричного героя) («Сон» Б. Пастернака). Завдання № 2. Розкрити в літературознавчому словникові-зошиті значення наступних термінів: зміст, форма, тема, проблема, ідея, пафос, система персонажів, характер, тип, портрет, інтер’єр, деталь, психологізм, конфлікт, колізія, сюжет, ліричні відступи, хронотоп, художній простір, художній час, пейзаж, мотив, ритм, метр, рима, строфа, римування, тропи, ліричний герой.

Підсумкова тека: усний та письмовий контроль.