
- •03041, Київ, вул. Героїв Оборони, 15 Лекція 1. Означення комплексного числа. Дії над комплексними числами
- •1. Алгебраїчна форма комплексного числа
- •2. Рівність двох комплексних чисел
- •3. Додавання і віднімання комплексних чисел в алгебраїчній формі
- •4. Тригонометрична форма комплексного числа
- •5. Множення комплексних чисел в тригонометричній формі
- •6. Ділення комплексних чисел в тригонометричній формі
- •7. Множення і ділення комплексних чисел в алгебраїчній формі
- •9. Добування кореня із комплексного числа
- •10. Розклад многочлена на множники
- •11. Показникова форма комплексного числа
- •Лекція 3. Деякі застосування комплексних чисел
- •12. 1. Синусоїдальні величини
- •12.2. Електричний ланцюг змінного струму
- •12.3. Зв’язні коливання двох ланцюгів
- •Індивідуальні завдання Вказівки до виконання індивідуальних завдань
- •Література
2. Рівність двох комплексних чисел
Комплексні
числа
та
рівні
між собою,
якщо рівні між собою окремо їх дійсні
частини і уявні частини:
. (3)
Це випливає із рівності двох векторів: два вектори рівні між собою, якщо рівні між собою відповідні проекції векторів.
Зокрема,
комплексне
число
дорівнює нулю,
якщо рівні
нулю його дійсна і уявна частини: і
навпаки, якщо
рівні
нулю дійсна і уявна частини комплексного
числа, то комплексне число дорівнює
нулю:
.
3. Додавання і віднімання комплексних чисел в алгебраїчній формі
Розглянемо
два комплексні числа
та
.
Їм відповідають вектори
та
.
Сумою
двох векторів є вектор
,
що з’єднує
початок
першого вектора
з кінцем другого вектора
,
якщо другий вектор бере свій початок в
кінці
першого
вектора (рис. 3).
Рис. 3 Рис. 4
Проекції вектора суми векторів на координатні осі дорівнюють сумі відповідних проекцій цих векторів, тобто
.
Вектору
суми
векторів
та
відповідає комплексне число
— сума комплексних чисел
та
.
Отже,
.
(4)
Формула, аналогічна формулі (4), має місце і при додаванні будь-якої скінченої кількості комплексних чисел:
.
При додаванні комплексних чисел в алгебраїчній формі окремо додаються дійсні частини комплексних чисел і окремо уявні частини.
Повернемося до запису комплексного числа. Тепер комплексне число можна записати як суму двох комплексних чисел — дійсного числа і суто уявного числа :
.
Отже,
комплексне
число — це сума дійсного числа
і
суто уявного числа
.
Знак
у записі
надалі
розглядається як
знак додавання.
Таким чином, маємо алгебраїчну форму комплексного числа
,
(5)
де
.
При цьому в алгебраїчній формі комплексного
числа (5) завжди має стояти знак
.
Приклад.
Нехай
.
Тут
і алгебраїчна форма цього числа має
вигляд:
Дію віднімання двох комплексних чисел розглядаємо як дію, обернену до дії додавання.
Нехай та (рис. 4). Знайдемо
,
де
.
Тоді
.
Згідно з означенням дії додавання маємо
.
Два
комплексні числа рівні між собою, якщо
рівні між собою дійсна і уявна частини
цих чисел, тобто
.
Звідки
.
Отже, різницю комплексних чисел знаходимо
за формулою
.
(6)
3.1. Cпряженi комплекснi числа
Комплексне
число
називається
спряженим
до
комплексного числа
,
якщо в алгебраїчній формі комплексного
числа
замінити
на
,
тобто
або
.
(7)
Задане комплексне число і спряжене
до нього розташовані симетрично
відносно осі (рис. 5).
Так, спряженими до чисел
Рис. 5
будуть числа
.
3.1.1. Властивості спряжених комплексних чисел
Для спряжених комплексних чисел справедливе твердження:
1. Комплексне число, спряжене до суми комплексних чисел, дорівнює сумі спряжених чисел:
.
(8)
Доведення. Cума комплексних чисел та дорівнює
.
Спряжене комплексне число до цієї суми має вигляд
.
З іншої сторони, cума спряжених комплексних чисел дорівнює
.
Порівнюючи останні рівності, бачимо, що твердження (8) справджується.
Приклад.
Знайти спряжене число до суми чисел
Розв’язання. Знаходимо суму заданих чисел за формулою (4):
.
Згідно
з означенням спряженого комплексного
числа дістаємо, що
.
3.1.2. Мають місце також наступні твердження, які легко перевірити. А саме,
сума комплексного числа і спряженого до нього є дійсне число
.
різниця комплексного числа і спряженого до нього є суто уявне число
.
Доведення. Маємо
,
,
тобто дійсно твердження мають місце