Лабораторне заняття №2 (4 год.)
Тема: . Дослідження сприймання часу та визначення домінуючого типу сприймання за роботою провідних аналізаторів.
Питання для теоретичної підготовки:
Поняття про сприймання.
Різновиди сприймань.
Властивості сприймань.
Спостереження і спостережливість.
Методики дослідження сприймання «Дослідження сприймання часу»
Мета дослідження: визначити ступень точності сприймання коротких проміжків часу та які з відчуттів найшвидше реагують на подразники в момент їх безпосередньої дії на аналізатори.
Обладнання: секундомір і таблиця-протокол дослідження.
Хід роботи. Дослідження сприйняття часу проводиться в парі, що складається з випробовуваного і експериментатора. Воно складається з десяти дослідів. В кожному досліді випробовуваному пропонують визначити заданий проміжок часу, не вважаючи і не дивлячись на годинник. Правильність оцінки інтервалу часу експериментатор визначає за допомогою секундоміра. Інтервали часу можуть задаватися такі: 30 с., 1 хв., 120 с. і ін.
Інструкція випробовуваному: "Вам буде запропонований, не користуючись годинником і не рахуючи про себе, підняттям руки або сигналом "Стоп!" визначити кінець заданого відрізка часу. Кожного разу Вас буде повідомлено про те, якої тривалості задається інтервал, а про його початок експериментатор відзначить ударом олівця по столу".
В таблиці-протоколі експериментатор записує заданий для визначення інтервал часу і фактичний час, який випробовуваний сприйняв за заданий інтервал.
Часовий інтервал, запропонований для оцінки, наведений в графі таблиці "С" в секундах; фактичний час, теж в секундах, в графі "А".
Таблиця-протокол дослідження сприйняття коротких проміжків часу:
-
Інтервал оцінки часу "С"
Фактичний час "А"
30с 60с 120с
Обробка результатів
Точність оцінки часу визначається для кожного досвіду окремо по формулі:
Кт - коефіцієнт точності оцінки часу;
А - фактичний часовий інтервал, що пройшов з моменту початку експерименту випробовуваним заданого відрізка часу;
С - часовий інтервал, запропонований для оцінки.
Аналіз результатів
В ході аналізу результатів дослідження важливо визначити, в якому співвідношенні до 100%, менше або більше, знаходяться коефіцієнти точності оцінки часу випробовуваного. Якщо по всіх дослідах випробовуваний має коефіцієнт більший, ніж 100% то тимчасові інтервали він недооцінює. Якщо ж його коефіцієнти менше 100% - то тимчасові інтервали він переоцінює. Чим ближче коефіцієнти до 100% (наприклад, 80% - 110%), тим вище точність оцінки коротких проміжків часу.
Люди відрізняються по типології оцінки тимчасових інтервалів. Одні випробовувані їх перебільшують, а інші зменшують. У ряді випадків дана типологія розповсюджується і на тривалі інтервали часу. Проте деякі суб'єкти короткі інтервали часу (до хвилини) переоцінюють, а інтервали більше хвилини, навпаки, недооцінюють.
Щоб встановити причини недооцінки або переоцінки тимчасових інтервалів, ми радимо повторити досліди, ускладнивши їх інструкцію з додатковими вказівками. Наприклад, визначити заданий інтервал часу, перераховуючи при цьому букви алфавіту. Введення в інструкцію ще однієї мети змінює оцінку тимчасових інтервалів. Час в цьому випадку для випробовуваного стає, як правило, менш помітним, тобто вони, займаючись іншою справою, його недооцінюють. Знаючи особливості сприйняття і оцінки інтервалів часу можна розробити систему прийомів, які стануть в нагоді в моменти вимушених очікувань: очікувань автотранспорту, подій, зустрічей і т.п. Психічна напруга, що знімається при цьому, - один з моментів самовиховання і навчання саморегуляції.