Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
водне право 3.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
22.08.2019
Размер:
94.72 Кб
Скачать

Порівняльний аналіз декларованого та реального зовнішньополітичного курсів акторів.

Як уже було зазначено раніше, існує відповідна Декларація ООН по врегулюванню питання води як природного ресурсу. На даний момент значного результату не досягнено. І надалі велика кількість людей на планеті (зокрема в Африці та Азії) не мають постійного доступу до якісної питної води. Тобто існує велика імовірність, що передбачені цілі не буде досягнуто до 2015 року. Дана ситуація склалася внаслідок того, що керівники держав (актори МВ) дуже часто не бажають отримувати допомогу, або використовують допомогу не за призначенням. Перше стосується передусім країн Азії і зокрема Китаю, який бажає власними силами вирішити свої проблеми. Друге стосується передусім регіону Африки. Незважаючи на значні обсяги гуманітарної допомоги світової спільноти, керівники багатьох держав використовують надані їм кошти не за призначення. Саме тому Африка і вважається регіоном конфліктів, передусім збройних.

Визначення ролі безпосередніх та опосередкованих учасників зовнішньополітичної взаємодії суб’єктів.

Як уже зазначалося у попередніх пунктах, учасниками даних МВ слід вважати чиновники вищих рангів у державах та керівник міжнародних організацій. І як особливу категорію слід вважати мирне населення. Безпосередніми учасниками даних МВ слід вважати високо посадовців, адже вони згідно принципів демократії, яка діє у переважній більшості держав планети, представляють інтереси населення. Їхня безпосередня участь полягає також у тому, що саме вони беруть участь у вироблені програм та стратегій вирішення питання води як природного ресурсу.

Щодо населення, то його слід віднести до класу опосередкованих учасників. Це випливає з того, що населення не є суб’єктом МВ. Але все-таки ці МВ виникли з приводу їхніх інтересів та потреб, тому їм відводиться роль опосередкованих учасників.

Характеристика публічно-політичних персон.

Першою публічно-політичною персоною слід згадати Генерального Секретаря ООН Пан Гі Муна. Саме у його повноваження входить координація та контроль за цією ситуацією. Він відіграє передусім велику політичну роль, оскільки він володіє значним авторитетом та повноваженнями, щоб впливати на даний тип МВ. З його заяв, публічних виступів та звернень склалося враження, що його бажання та амбіції спрямовані передусім на вирішення даного питання.

До іншої групи публічно-політичних персон можна віднести керівників Всесвітньої Водної Ради. До її складу входить значна кількість держав світу, зокрема США, Франція, Туреччина, Бразилія, Японія тощо. Дана організація виконує передусім соціальну та інформаційну роль. Форуми проводяться кожні три роки. На них обговорюється, що було зроблено і що слід ще зробити ще.

Іншу групу публічно-політичних персон становлять керівники держав. Вони виконують передусім політичну роль. Їхні бажання та амбіції не завжди співпадають. Це зумовлено їхньою особистістю, ситуацією у державі та здатності груп тиску впливати на рішення цих осіб.

Формулювання остаточних оперативних цілей суб’єктів зовнішньополітичної взаємодії.

Якщо говорити про ООН, як суб’єкт МВ, то його пріоритетною ціллю є скорочення числа людей, які не мають доступу до якісної води. Також сюди слід віднести зменшення експлуатації водних ресурсів.

Якщо говорити про держави зі значними запасами води, то для них зараз пріоритетною ціллю є реалізація надлишкових природних ресурсів з вигодою для себе.

Якщо говорити про держави зі недостатніми запасами води, то пріоритетом для них зараз є знаходження джерела для тимчасового задоволення власних потреб у воді.

Формулювання цілей-ідеалів і цілей-діяльності акторів зовнішньополітичної взаємодії.

Говорячи про Бан Кі Муна, як публічно-політичну персону, то згідно його бажань та амбіцій сформувались певні цілі–ідеали та цілі-діяльності. Ціллю-ідеалом для нього є задоволення потреб людства у рівному доступі до води. Ціллю-діяльністю буде співпраця світового співтовариства згідно принципу справедливості та допомоги тому, хто її потребує.

Всесвітня Водна Рада теж має свої характерні цілі-ідеали та цілі-діяльності, які випливають з принципів її функціонування та в дечому перегукуються з цілями Бан Кі Муна. Ціллю-ідеалом для них є можливість отримання доступу до якнайповнішої інформації у сфері їхньої діяльності. Ціль-діяльність повністю співпадає з ціллю Бан Кі Муна.

Керівники держав теж матимуть свої цілі-ідеали та цілі-діяльності. Тут слід поділити керівників на дві групи: керівники держав з великим запасами водних ресурсів та керівники держав з незначними запасами водних ресурсів. Ціллю-ідеалом перших буде якнайвигідніша реалізація надлишкових ресурсів, в той час як другі бажатимуть отримати стабільний доступ до води для забезпечення власних потреб. Ціллю-діяльністю перших буде співпраця з потенційними споживачами їхніх надлишкових ресурсів, а других – навпаки, з тими. Хто реалізує свої надлишкові ресурси.

Формулювання кінцевих цілей-ідеалів суб’єктів зовнішньополітичної взаємодії.

Міжнародні організації, вступаючи в міжнародні відносини, своєю головною ціллю-ідеалом бачать об’єднання зусиль держав членів задля якнайефективнішого і якнайшвидшого вирішення проблеми води як природного ресурсу. Вони прагнуть відігравати роль координатора у вирішення питання.

Держави із значними запасами води прагнутимуть отримати вигоду від своїх надлишкових запасів. Ця вигода може бути здійснена шляхом реалізації води серед тих, хто її потребує, або накопичення задля використання у майбутньому.

Держави з недостатніми запасами води своєю ціллю-ідеалом вбачатимуть у налаштуванні стабільного каналу отримання необхідної кількості ресурсів. Це можуть бути і поставки води, і її опріснення.

Визначення центрів зовнішньополітичної взаємодії суб’єктів.

Зі схеми видно, що найбільшу взаємодію становлять реалізація цілей міжнародних організацій та країн з недостатніми запасами води. Така ситуація може бути пояснена тим, що зараз їхні цілі найбільше відповідають реальним потребам. Зараз гостро стоїть питання надання доступу до води тим, хто його потребує. Вода не повинна перетворитися на об’єкт торгівлі, тиску і т.д.

Визначення формальних та неформальних коаліцій суб’єктів МВ.

Якщо говорити про міжнародне водне право в контексті природо ресурсного права, то варто сказати, що даний тип відносин характеризується певними коаліціями між суб’єктами. Усі держави, які беруть участь у творенні міжнародного водного права, становлять частину цієї коаліції. Це зумовлено тим, що характер проблеми, яка повинна бути вирішена цим правом, набув глобальних та критичних масштабів. Загроза існує перед кожним. І тому не повинно існувати якихось ворогуючих союзів чи коаліцій, які б реалізовували свій інтерес.

Визначення протиріч у МВ та ступені їхньої формалізованості.

Присутня коаліція характеризується тим, що вона має на меті реалізацію тих інтересів, які формуються з природних потреб людини. Міжнародні протиріччя існують, зокрема у вигляді збройних конфліктів. Але вони не мають впливу на діяльність коаліції. Навпаки, сили коаліції в силу своїх можливостей вирішують ці конфліктні питання.

Визначення основ стратегічних зовнішньополітичних цільових програм акторів.

Основними стратегіями щодо тих, хто створює протиріччя, актори даних МВ вбачають у запровадженні різного роду санкцій. Не виключена і військова інтервенція. Така діяльність акторів пояснюється тим, що дані МВ набули гострого характеру. До їх врегулювання повинні бути залучені усі суб’єкти, навіть у примусовому порядку. Це випливає з того, що головною ціллю-ідеалом акторів є забезпечення людям доступу до якісної питної води. Це принципово важливе завдання. Це природна потреба. Відмова у її реалізації може поставити під загрозу людське життя, що є неприпустимим згідно принципів міжнародного права.

Аналіз комунікаційних каналів суб’єктів МВ.

Комунікаційними каналами, зважаючи на характер питання, найчастіше є відкриті конференції та засідання. Такі типи зустрічей між акторами і учасниками даних МВ проводяться з певною періодичністю. Вони забезпечують найвищий ступінь взаємодії, оскільки тут кожен учасник може висловити свою думку, позицію, а також вислухати інших. Саме такі зустрічі продукують стратегій та програми, згідно з яких може бути вирішене питання.