- •Методичні вказівки
- •Рекомендована література
- •Лабораторна робота № 1 визначення твердості металів
- •1.1. Теоретичні відомості
- •1.1.1. Визначення твердості методом Брінелля
- •Значення твердості на практиці визначають за довідковою таблицею.
- •1.1.2. Визначення твердості за методом Роквелла
- •Технічні характеристики преса тк-2
- •1.2. Порядок виконання роботи
- •Протокол результатів вимірювань за Брінеллем
- •Протокол результатів вимірювань за Роквеллом
- •Лабораторна робота № 2 побудова діаграми стану двохкомпонентних сплавів
- •2.1. Теоретичні відомості
- •2.2. Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 3 Макроскопічний метод дослідження металів
- •3.1. Теоретичні відомості
- •3.1.2. Зовнішній огляд
- •3.1.3. Вивчення макрошліфів.
- •3.1.4. Вивчення зламів
- •4.1.1. Дослідження мікрошліфів.
- •4.2. Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 5 мікроаналіз вуглецевих сталей і чавунів
- •5.1. Теоретичні відомості
- •5.1.1. Класифікація вуглецевих сталей
- •5.1.2. Маркування вуглецевих сталей
- •5.1.3. Класифікація і маркування чавунів
- •5.2. Порядок виконання роботи
- •Результати дослідження мікроструктури вуглецевих сталей
- •Результати дослідження мікроструктури чавунів
- •Лабораторна робота №6 вплив термічної обробки на структуру і властивості вуглецевих сталей
- •6.1. Теоретичні відомості
- •6.2. Порядок роботи
- •Протокол досліджень
- •Лабораторна робота №7 термічна обробка легованих сталей
- •7.1. Теоретичні відомості
- •7.1.1. Класифікація легованих сталей
- •7.1.2. Маркування легованих сталей
- •7.2. Порядок виконання роботи.
- •8.2. Порядок виконання роботи
- •Протокол досліджень
4.1.1. Дослідження мікрошліфів.
Нетравлений стан. Під мікроскопом шліф має вигляд світлого кола з темними ділянками - неметалічні включення чи мікротріщини. Оксиди, сульфіди, нітриди і силікати мають характерну форму, обумовлену їхньою кристалічною будовою і властивостями. При гарячій пластичній деформації вони дробляться або витягаються. Тверді і крихкі оксиди А12О3, Сr2O3, SiO2 мають неправильну форму (рис.4.4, а), легко викришуються, залишаючи характерні "хвости" на мікрошліфі. Пластичні сульфіди FeS, MnS, деякі силікати витягаються (рис.4.4, б) у напрямку дії сил. У сірих, ковких і високоміцних чавунах темні включення вказують на графіт.
Рис.4.4. Неметалічні включення: а – крихкі, б - пластичні
Травлений стан. У мікроскопі формується зображення мікроструктури: межа зерен в однофазних сплавах і окремі структурні складові у багатофазних сплавах.
4.2. Порядок виконання роботи
Отримати зразки і приготувати мікрошліфи. Дослідити їх будову в нетравленому стані. Протравити мікрошліф і дослідити його структуру під мікроскопом. Зарисувати мікроструктури вуглецевих сталей і чавунів.
Лабораторна робота № 5 мікроаналіз вуглецевих сталей і чавунів
Мета роботи: вивчити діаграму стану залізо-цементит, основні процеси, які відбуваються по її лініях, фазовий та структурний склад сплавів в різних областях діаграми Fe-Fe3C, класифікацію і маркування вуглецевих сталей і чавунів та їх призначення, отримати практичні навички мікроструктурного дослідження сталей і чавунів.
Забезпечення роботи: мікроскоп МІМ-7, набір мікрошліфів сталей і чавунів, набір зразків вуглецевих сталей з різним вмістом вуглецю, твердоміри ТК-2, плакати, альбоми і фотографії мікроструктур сталей і чавунів.
5.1. Теоретичні відомості
Діаграма стану залізо-вуглець дає уявлення про будову залізовуглецевих сплавів – сталей і чавунів. Вміст вуглецю у діаграмі Fe-C обмежується 6,67%, який відповідає хімічної сполуці – карбіду заліза (Fe3C) або цементиту. Тому цю діаграму називають діаграмою “залізо - цементит” (рис.5.1). Координати її характерних точок наведені в табл. 5.1.
Точка А відповідає температурі плавлення чистого заліза, точка D – плавлення цементиту, точки N і G - температурам поліморфних перетворень Feα ↔ Fe.
Фази, що утворюються в системі Fe - Fe3C – це рідка фаза, та три тверді фази: ферит, аустеніт і цементит.
Аустеніт (А) – це твердий розчин впровадження вуглецю в -залізі. Граничний вміст вуглецю в аустеніті – 2,14 % (при 1147 0С). При зниженні температури до 7270С розчинність вуглецю в Fe зменшується до 0,8%. Аустеніт – пластична фаза (δ = 40 ... 50 %), але міцніше фериту (НВ 200 … 250), не магнітний.
Цементит (Ц) – це хімічна сполука заліза з вуглецем, яка містить 6,67 відсотків вуглецю. Цементит – тверда (НВ > 800) і крихка фаза, має складну орторомбічну гратку.
Структурні складові сплавів системи Fe - Fe3C можуть бути однофазними і двофазними. До однофазних структурних складових відносяться ферит, аустеніт, цементит (первинний, вторинний, третинний). До двофазних структурних складових відносяться перліт і ледебурит.
Перліт (П) – це евтектоїдна механічна суміш фериту і цементиту, які мають звичайно пластинчасту будову. Утворюється перліт із аустеніту по лінії PSK в результаті евтектоїдного перетворення:
(5.1)
Механічні властивості перліту: НВ 180, В = 800 Мпа, δ = 10%.
Таблиця 5.1
Координати характерних точок діаграми Fe - Fe3C
Позначення точки |
Температура, 0С |
Вміст вуглецю, % |
Позначення точки |
Температура, 0С |
Вміст вуглецю, % |
Позначення точки |
Температура, 0С |
Вміст вуглецю, % |
A B C D E F |
1539 1499 1147 ~1250 1147 1147 |
0 0,51 4,3 6,67 2,14 6,67 |
H J N G P S |
1499 1499 1392 911 727 727 |
0,1 0,16 0 0 0,02 0,8 |
K Q L |
727 20 20 |
6,67 0,006 6,67 |
Р ис.5.1. Діаграма стану Fe - Fe3C
Ледебурит (Л) – це евтектична механічна суміш аустеніту і цементу , яка утворюється з рідини по лінії ECF в результаті евтектичного перетворення:
(5.2)
При досягненні температури t=727 0С аустеніт ледебуриту перетворюється в перліт, тому ледебурит при t<727 0С складається з перліту і цементиту. Ледебурит – це тверда (HB 600) і крихка структурна складова. Тому присутність ледебуриту в структурі сплавів, що містять більше 2,14 % С, обумовлює їх нездатність до обробки тиском і затруднює обробку різанням.
Лінії діаграми стану Fe - Fe3C мають такі позначення та фізичний зміст: АВ, ВС, CD (частини лінії ліквідус АВСD) вказують температуру початку кристалізації із рідкого сплаву відповідно фериту, аустеніту і цементиту первинного; AH, JE (частини лінії солідуса AHJECF) – вказують температуру завершення процесу кристалізації з утворенням відповідно δ-фериту і аустеніту; HJB – лінія перитектичної реакції:
(5.3)
NH, NJ – лінії відповідно початку і кінця поліморфного перетворення δ-фериту в аустеніт (ОЦК→ГЦК); GOS, GMP – лінії відповідно початку і кінця поліморфного перетворення аустеніту в α-ферит (ГЦК→ОЦК); SE, PQ – лінії граничної розчинності вуглецю відповідно в і α–залізі, початку виділення відповідно з аустеніту цементиту вторинного і з фериту цементиту третинного.
Сплави системи Fe - Fe3C розподіляються за вмістом вуглецю на технічне залізо (С<0,02 %), сталі (0,02<С<2,14 %) та білі чавуни (2,14<С<6,67 %).
Технічне залізо має структуру фериту та третинного цементиту. Однак через уповільненість дифузійних процесів ЦІІІ часто не виділяється і на макрошліфі не виявляється.