![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1. Теоретичні основи та концептуалын1 засади митної політики I митної справи в україні
- •1.1. Виникнення та становления державно! митної' служб и України
- •1.2. Визначення митної' політики України
- •1.3. Завдання та принципи митної' справи
- •1.4. Характеристика методів митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України
- •1.5. Принципова структура української митної' системи
- •2. Класифікація товарів як метод товарознавства в зовнішньоекономічних відносинах
- •2.1. Класифікація як метод товарознавства
- •2.2. Принципи створення класифікації
- •2.3. Основні класифікаційні ознаки товарів
- •2.4. Міжнародне сімейство економічних класифікацій
- •2.5. Єдина система міжнародних класифікацій оон і пов'язані з нею регіональні й національні класифікації
- •2.6. Класифікації видів економічної діяльності та продукції
- •2.7. Класифікації видів економічної діяльності
- •2. 7.2. Статистичш класифікація еидіе економічноїдіяльності е єс -naceRev.L
- •2.8. Кпасифікації продукції
- •2.8.1. Міжнародна класифікація основных продукте - срс
- •2.9 Український класифікатор товарів зовнішньоекономічної діяльності
- •Діяльності уктзед
- •3. Товарознавство як інструмент митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •3.1. Роль товарознавства в системі митного регулювання
- •4. Митна експертиза товарів під час проведения митного контролю
- •4.1. Вимоги краї'н до якості та безпеки товарів
- •4.2. Роль експертизи в митній справі
- •4.3. Мета митної' експертизи під час проведения митного контролю
- •4.4. Порядок проведения митної' експертизи
- •4.5. Порядок здійснення приймальної експертизи одержуваної партіїтоварів за кількістю та якістю, а також за станом упаковки й маркування
- •4.6. Ідентифікація товарів під час митного контролю
- •4.7. Мито як податок на зовнішньоекономічну діяльність та види мита
1.4. Характеристика методів митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України
Сучасний розвиток багатьох держав світу потребує збільшення обсягів зовнішньоекономічних операцій, оптимізації товарних взає-мовідносин, має тенденцію до інтеграції національних економік у спільну економічну систему.
Світовий ринок формується за єдиними правилами, які зумов-люють усю сукупність міжнародних економічних відносин. Світовий економічний простір є макросистемою, в якій: функціонують націона-льні економічні системи, міждержавні об'єднання, регіональні союзи; збільшуються зони вільної торгівлі; підвищується роль міжнародних угод щодо обміну товарів і послуг та руху фінансових ресурсів.
Зовнішньоекономічні зв'язки в сучасних умовах є важливим фактором економічного зростання. Вони все більшою мірою визна-чають об'єми промислового виробництва. У багатьох країнах саме
21
Товарознавство та експертиза в митній справі
iiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiii
світогосподарські зв'язки визначають стан національної економіки, і з кожним роком кількість таких країн зростатиме.
Територіально всі держави світу відокремлені одна від одної державними кордонами, а в економічному просторі - митними. Митні системи різних світових країн дозволяють контролювати то-варопотік, створюючи сприятливі умови або перешкоди для пере-міщення певних товарів через митний кордон.
Митно-тарифні відносини є однією з основних складових між-народних економічних відносин, і як похідні від національних від-носин головний імпульс для свого розвитку вони отримують від сві-тогосподарських зв'язків.
Варто зауважити, що митно-тарифні відносини - це не пасивний об'єкт регулювання. Вони є активним фактором розвитку національ-ної системи господарювання, оскільки, прискорюючи або стримуючи іноземну конкуренцію, стимулюючи або перешкоджаючи процесові іноземного інвестування, захищаючи національного товаровиробника чи національний ринок, митно-тарифні відносини позитивно вплива-ють на стабілізацію та розвиток національної економіки, сприяють пі-двищенню ефективності вітчизняного виробницгва.
Під поняттям «митно-тарифні відносини» необхідно розуміти всю сукупність економічних, організаційно-правових та психоетич-них взаємовідносин у сфері регулювання зовнішньоекономічної діяльності, які базуються на законодавчо закріплених принципах і напрямах митної політики країн-учасниць міжнародних економіч-них відносин.
Сучасні митні відносини передбачають взаємодію і, у деякому розумінні, взаємообумовленість митних методів регулювання зов-нішньоекономічної діяльності різних держав, що пояснюється знач-ною залежністю економік країн світу одна від одної.
22
Л. А. Чурсіна, О.М. Вербицький, СО. Калінський
iiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiii
Міжнародні митні відносини - це сукупність суспільних відно-син, які виникають у процесі взаємного обміну результатами діяль-ності національних господарств при переміщенні їх через митний кордон. Призначенням митних відносин є обслуговування міжнаро-дних економічних відносин.
Міжнародні тарифні відносини опосередковують рух товарів (предметів) у сфері міжнародних економічних відносин.
Поглиблення економічних зв'язків на світовому ринку безпо-середньо залежить від розвитку тарифних відносин. Основна їх роль зводиться до вдосконалення та стимулювання міжнародної торгівлі, капіталообміну та міжнародної економіки в цілому у такий спосіб, щоб усі її учасники отримували максимально можливу користь, що забезпечуватиме ефективність та процвітання економічних систем, які формують світову систему господарювання.
За допомогою тарифного регулювання держава може: стиму-лювати чи обмежити ввезення або вивезення відповідних товарів; створити рівні економічні умови як для національного товаровироб-ника, так і для іноземного; провадити певну економічну, науково-технічну, екологічну, валютно-фінансову політику у сфері зовніш-ньоекономічних зв'язків, спрямовуючи функціонування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності в русло загальнонаціональних ін-тересів залежно від мети та функціональності.
Кожна держава, запроваджуючи свою зовнішньоекономічну по-літику, чітко розробляє стратегію розвитку, визначає галузеві пріори-тети, впроваджує в практику заходи стимулювання експорту та за-хисту від іноземних конкурентів, орієнтуючись, насамперед, на задо-волення власних економічних інтересів.
У даному контексті митно-тарифні регулятори використову-ються як інструменти реалізації цієї політики, і особлива їх роль об-ґрунтовується, передусім, функціональною спрямованістю, а саме:
23
Товарознавство та експертиза в митній справі
iiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiii
вони є універсальним інструментом регулювання міжнарод-них економічних зв'язків незалежно від конкретно!' форми взаємо-відносин: це може бути міжнародна торгівля товарами чи послуга-ми, спільне підприємництво або міжнародна науково-виробнича ко-операція;
за своею економічною природою вони більше відповідають ринковій моделі господарювання, ніж паратарифні заходи (адмініст-ративні обмеження зовнішньоекономічної діяльності);
ефективно виконують функцію захисту економічного сувере-нітету держави за умов посилення іноземної конкуренції на націо-нальному ринку;
дають можливість оперативно розв'язувати проблеми незба-лансованості з певного товаропотоку або з певною країною чи гру-пою країн;
є підґрунтям для створення адекватного механізму регулювання та управління світогосподарськими зв'язками як на национальному, так і на міждержавному рівнях.
Основні суб'єкти функціонування митно-тарифних відносин -це: країни, групи країн (інтеграційні об'єднання країн), міжнародні організації, транснаціональні компанії, юридичні особи (підприємс-тва й організації, зареєстровані як суб'єкти господарювання) та фі-зичні особи (громадяни окремої країни, іноземні громадяни, особи без громадянства).
Система митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності функціонує на п'яти рівнях:
1. Мікрорівень - рівень суб'єктів господарювання, що можуть бути як юридичними, так і фізичними особами. Це підприємства, фірми, організації, які експортують чи імпортують товари, предмета, послуги.
24
Л. А. Чурсіна, О.М. Вербицький, СО. Калінський
iiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiii
Мезорівень - рівень різного виду національних галузевих і регіональних об'єднань. Це, насамперед, міністерства та відомства, які безпосередньо здійснюють регулювання зовнішньоекономічних відносин (Міністерство економіки, Національний банк України, Ан-тимонопольний комітет України, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі, Торгово-промислова палата), а також міністерства та ві-домства, які відіграють досить активну роль, особливо в тому, що стосується питань тарифного регулювання експорту чи імпорту (аг-рарно-промислового комплексу (АПК), Міністерство промислової політикита ін.);
Макрорівень - рівень держави. Основними суб'єктами дано-го рівня є, безперечно, уряд країни та парламент.
4. Метарівень - становления митно-тарифних пріоритетів у процесі міжнародної регіональної інтеграції. Особливо це стосуєть- ся співпраці митних органів на стадії створення й розвитку митних союзів.
5. Мегарівень - рівень міжнародних об'єднань, організацій. Це, насамперед, Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ), Світова організація торгівлі (СОТ), Міжнародна торгова палата, Конферен- ція ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), Рада митного співробіт- ництва.
3 метою регулювання економічних процесів у сфері зовніш-ньоекономічних зв'язків кожна держава створює власну митну систему. Основу митної системи становлять митні органи, які несуть відповідальність за забезпечення охорони економічного сувереніте-ту країни й дотримання норм як національного, так і міжнародного права, контроль за нарахуванням і сплатою мита, податків, різного виду зборів, а також здійснення митного контролю при переміщенні вантажів, валюти, товарів, майна через митний кордон.
25
Товарознавство та експертиза в митній справі
iiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiii
Зовнішньоекономічна діяльність країни підпорядкована її мит-но-тарифній політиці. Формування й реалізація митно-тарифної по-літики країни - це складний і системний процес, в якому беруть участь не тільки суб'єкти функціонування всіх гілок державної вла-ди: законодавчої, виконавчої та судової, а й безпосередні учасники міжнародних економічних відносин - підприємства. Від гармоній-ного поєднання реалізації економічних інтересів усіх суб'єктів фун-кціонування залежить ефективність проведения митної політики.
Митно-тарифна політика - це комплексна система заходів, спрямованих на забезпечення економічного суверенітету країни, охорони державних кордонів, реалізації зовнішньоекономічної стратеги через сферу митних відносин.
Основними принципами митно-тарифної політики є:
- єдність митно-тарифної політики як складової зовнішньоеко- номічної політики України;
- єдність системи державного регулювання зовнішньо- економічної діяльності та контролю за її здійсненням;
єдність політики експортного контролю;
єдність митної території;
пріоритет економічних заходів державного регулювання зов-нішньоекономічної діяльності;
рівність учасників зовнішньоекономічної діяльності та відсу-тність їх дискримінації;
- захист державою прав та інтересів учасників зовнішньо- економічної діяльності.
Вплив держави на зовнішньоекономічні зв'язки через систему митно-тарифного регулювання здійснюється за допомогою адмініс-тративно-правових та економічних методів.
Під адміністративно-правовими методами регулювання мит-но-тарифних відносин розуміють систему державних правил, нор-
26
Л. А. Чурсіна, О.М. Вербицький, СО. Калінський
iiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiiii
мативів, заборон, за допомогою яких країна здійснює безпосередній вплив на суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, регламентує їхню діяльність в інтересах суспільства. Як правило, дані методи домінують при функціонуванні централізовано-планової моделі гос-подарювання.
Економічні методи регулювання базуються на використанні економічного інструментарію митної політики: митного тарифу, пода-тків, митних зборів та інших видів платежів. Використовуючи даний інструментарій, держава впливає на інтереси суб'єктів зовнішньо-економічної діяльності, а отже і на їхню поведінку, зберігаючи за ними повну оперативну самостійність, яка відповідає природі рин-кових відносин.
Використовуючи митний тариф як інструмент митної політики, країна розв'язує, насамперед, проблеми регулювання зовнішньотор-говельного обігу з іноземними державами, захисту національного товаровиробника, поповнення державного бюджету за рахунок над-ходжень від зовнішньоекономічних операцій.
Самостійно визначати митну політику Україна почала після прийняття Декларації про державний суверенітет, створюючи при цьому власну митну систему та здійснюючи митне регулювання зо-внішньоекономічної діяльності на своїй території.