- •6.010100(30), 7.01010430, 8.01010430 – Професійне навчання. Економіка підприємств, маркетинг та менеджмент
- •6.010100(30), 7.01010430, 8.01010430 – Професійне навчання. Економіка підприємств, маркетинг та менеджмент
- •Протокол № 3 від «18» листопада 2008 р.
- •Відповідальний за випуск: Пантелєєв м.С.
- •Розділ 1 загальні положення
- •Розділ 2 структура роботи
- •Розділ 3 вимоги до змісту роботи
- •3.1 Титульний аркуш роботи
- •3.3 Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за необхідності)
- •3.4 Вступ
- •3.5 Основна частина
- •3.6 Висновки та пропозиції
- •3.7 Додатки
- •3.8 Список використаних джерел
- •Розділ 4 правила оформлення роботи
- •4.1 Загальні вимоги
- •4.2 Нумерація
- •4.3 Ілюстрації
- •4.4 Таблиці
- •Назва таблиці
- •4.5 Формули
- •4.6 Загальні правила цитування та посилання на використані джерела
- •4.7 Оформлення списку використаних джерел
- •4.8 Додатки
- •Додаток а Розподіл загального обсягу дипломного проекту (роботи)
- •1.1 Кадрова політика та її типи
- •2.1 Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства
- •2.2 Аналіз структури та динаміки трудових ресурсів підприємства
- •Аналіз руху робочої сили підприємства
- •Розділ 3 заходи з вдосконалення кадрової політики на ват «Харківська тец-5»
- •Розділ 4 розробка дидактичного проекту підготовки фахівця
- •4.1 Проектування програми професійної підготовки фахівця економіста з праці
- •Функціональна структура діяльності фахівця й кваліфікаційних вимог до нього
- •Розділ 5 охорона праці та навколишнього середовища
- •5.1 Техніка безпеки
- •Висновки та пропозиції
- •Список використаних джерел
- •Додаток ___ Баланси тец-5 у період з 2004 по 2006 роки
- •©М.С. Пантелєєв, о.В. Ярмош ©Українська інженерно-педагогічна академія
- •61003, М. Харків, вул. Університетська, 16
4.5 Формули
При використанні формул необхідно дотримуватися певних правил.
Найбільші, а також довгі і громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати а одному рядку, а не одну під одною. Невеликі і нескладні, формули, що не мають самостійного значення, вписують всередині рядків тексту.
Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового ряди Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.
Наприклад, відомо,що:
, (4.1)
де M1, M2 – математичне очікування;
s1, s2 – середньоквадратичне відхилення.
Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=). або після знаків плюс (+) мінус (-), множення.
Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання в наступному тексті. Інші нумерувати не рекомендується.
Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого поля сторінки без крапок від формули до її номера. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Якщо формулу взято в рамку, то номер такої формули записують зовні рамки з правого боку навпроти основного рядка формули Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули.
Номер групи формул, розміщених на окремих рядках і об'єднаних фігурною дужкою (парантезом), ставиться справа від вістря парантеза, яке знаходиться в середині групи формул і спрямовано в сторону номера.
Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.
Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації:
а) у текст перед формулою є узагальнююче слово;
б) цього вимагає побудова тексту, що передує формулі.
Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна під одною. не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера.
Розділові знаки між формулами при парантезі ставлять всередині парантеза Після таких громіздких математичних виразів, як визначники і матриці, можна розділові знаки не ставити.
Формули, що йдуть одна за одною, не розділяються текстом, відокремлюють комою.
Наприклад:
f1(x,y) = S1 и S1, S1max ,
f2(x,y) = S1 и S2, S2max . (4.2)
4.6 Загальні правила цитування та посилання на використані джерела
При написанні роботи студент повинен посилатися на джерела, матеріали або окремі результати,з які наводяться в роботі, або на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли наявний у них матеріал, не включений до останнього видання.
Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке є посилання в роботі.
Посилання в тексті роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у працях [1-7]...».
Коли в тексті роботи необхідно зробити посилання на складову частину чи конкретні сторінки відповідного джерела, можна наводити посилання у виносках, при цьому номер посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань.
Посилання на ілюстрації роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, «рис. 1.2».
Посилання на формули роботи вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад «... у формулі (2.1)».
На всі таблиці роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «...у табл. 1.2»
У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див. табл. 1.2».
Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет потребує точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.